Шепелюк Микола Юхимович

Шепелюк Микола Юхимович (нар. 19 серпня 1919, с. Сазонівка, Золотоніський повіт, Полтавська губ., Російська імперія – пом. 3 березня 2007, с. Завітне, Вільшанський район, Кіровоградська обл., Україна) – педагог, краєзнавець, організатор музейної справи.

Шепелюк Микола Юхимович народився 19 серпня 1919 року в селі Сазонівка Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині Оржицького району Полтавської області).

Після закінчення у 1940 році вчительського інституту в місті Лубни Полтавської області Микола Юхимович устиг до початку війни попрацювати рік вчителем на Черкащині.

З початком німецько-радянської війни Микола Шепелюк призваний до лав Червоної Армії. З вересня 1943 року проходив військову службу молодшим сержантом, командиром відділення розвідки 1-го дивізіону 460-го армійського мінометного полку РГК 1-го Білоруського фронту. Пройшов фронтовими дорогами від початку війни до її переможного кінця, визволяв Україну, Польщу, Німеччину. День Перемоги, 9 травня, Микола Шепелюк та його однополчани зустріли в лісі, над Ельбою. А перед тим був дводенний бій, після якого радянські війська зустрілися з американськими підрозділами. “Дочекались того, чого чекали майже чотири довгих роки, про що мріяли в короткі хвилини затишшя. Це був день великої радості”, – так згодом згадував про ці дні Микола Юхимович.

За участь у бойових діях на фронтах Другої світової війни Микола Шепелюк нагороджений орденом Вітчизняної війни II ст. (06.04.1985, на честь 40-ї річниці Перемоги), медалями “За відвагу” (21.08.1944) та “За бойові заслуги”.

По війні Микола Юхимович повернувся до улюбленої справи: вчителював на Черкащині, допомагав налагоджувати освіту на Рівненщині.

З 1952 року Микола Юхимович пов’язав своє життя з Бердичівщиною. Понад шість років працював у середній школі села Мирославка Бердичівського району вчителем української мови та літератури. Деякий час був директором цієї школи. У 1959 році Микола Шепелюк оселився у селі Кикишівка Бердичівського району, де продовжив педагогічну діяльність. Наприкінці 70-х років вийшов на заслужений відпочинок, працюючи у Тереховому.

Саме у Тереховому Микола Шепелюк задумав створити сільський історико-краєзнавчий музей. Розпочав свою діяльність Микола Юхимович не на порожньому місці. Ще працюючи вчителем, він розпочав збирати експонати. На першому етапі зорганізував до пошукової роботи вчителів та учнів Терехівської школи. У результаті створили першу музейну експозицію, яка розповідала про історію села і Бердичівського району від первіснообщинного ладу до сьогодення. Велике місце в ній посідали археологічні старожитності з колекції педагога і краєзнавця Гаврила Григоровича Богуна, який у 50-70-х роках пліч-о-пліч із Миколою Шепелюком багато зробив для вивчення історії рідного краю. Значне місце в експозиціях займала також героїка Другої світової війни.

Важливим етапом у подальшому розширенні музею стала співпраця Миколи Шепелюка з Миколою Івановичем Гордієнком – секретарем Бердичівського райкому партії з питань ідеології. Поряд із історичною експозицією однодумці вирішили створити окремий відділ, присвячений видатному землякові, уродженцю Терехової Джозефу Конраду. Але шкільного приміщення для експозицій вже не вистачало і ентузіасти вирішили збудувати для музею окреме приміщення. Допомогти реалізувати цю благородну ідею взялися тогочасний голова правління колгоспу імені Котовського Володимир Жабко, керівники району Клавдія Філіпова, Василь Бабійчук, Василь Сухораба, Володимир Мостовий.

Розпочате у 1983 році народним методом будівництво, завершилося через чотири роки. 5 грудня 1987 року до 130-ої річниці від дня народження Джозефа Конрада музей справив новосілля. На його відкриття прибуло чимало відомих гостей, письменники Юрій Щербак і Дмитро Павличко, літературознавці з Росії, польські дипломати.

Більшість унікальних експонатів із різних куточків світу отримані музеєм внаслідок кропіткої роботи його організатора і багаторічного завідувача Миколи Шепелюка. Микола Юхимович доклав багато зусиль для налагодження зв’язків з вченими-конрадознавцями Росії, Польщі, Великої Британії, США, Франції. Поки дозволяло здоров’я, М.Ю. Шепелюк брав участь у наукових конференціях Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, на яких виступав із цікавими доповідями і повідомленнями. Він автор багатьох новел і замальовок у періодичній пресі, присвячених Джозефу Конраду, його родині, польсько-українським зв’язкам, видатним постатям Бердичівщини. Це можна проілюструвати на прикладі краєзнавчої розвідки “Край, увінчаний талантами”, в якій Микола Юхимович розкрив взаємозв’язки багатьох діячів культури польського, українського та інших народів з нашим краєм. Автор оповідає про Тадея Рильського, Тадеуша Бобровського, Онуфрія Божецького — однодумця уславленого польського поета Адама Міцкевича, Міхала та Адама Чайковських, Станіслава та Юліана Грудзінських. Багато місця приділено розповідям про таких діячів, як Джозеф Конрад, Тимко Падура, Леонард Совінський, Володимир Антонович, Степан Снігур, Арсен Іщук (уродженець Ружинщини, автор роману-хроніки “Вербівчани”).

Микола Юхимович — автор популярної брошури “На батьківщині Джозефа Конрада”, в якій підбито підсумки його діяльності по створенню музею. Сьогодні, завдячуючи Миколі Шепелюку, музей Джозефа Конрада з Терехової позначений на літературних картах не лише України, а й багатьох країн світу.

Діяльність музею високо оцінена в Україні та за кордоном. У 1993 році йому присвоєно звання “Народний”. Заклад нагороджено Почесною Грамотою Українського товариства Дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами (1988), Дипломом Всеукраїнської спілки краєзнавців (2009), Почесною Грамотою Посольства Республіки Польща в Україні і Польського Конрадівського Товариства (2008) і т.д. Високу оцінку його наукової праці дали Польська Академія наук, Міжнародна наукова спілка “Конрад: західні та східні перспективи”, Колумбійський університет (США), Товариство Джозефа Конрада у Великій Британії, дипломатичні представництва Польщі, Великої Британії, Німеччини, Росії, США в Україні, а також широкі кола громадськості. А Микола Шепелюк, перший директор Народного музею, отримав звання “Заслужений працівник культури і мистецтв” Республіки Польщі.

Творча діяльність Миколи Шепелюка була пов’язана не лише з музеєм. Він став автором ряду літературно-художніх творів на різні теми, серед яких яскраво виділяється зображення життя і творчості Тараса Шевченка – національного генія України, класика української літератури, великого мислителя і художника. В архіві Народного музею історії села Терехове зберігаються вірші та поеми ентузіаста, прозові твори, в яких оспівуються подвиги Великого Кобзаря, розкриваються його мужність і відвага у боротьбі за свободу українського та інших народів. Поезія та проза Миколи Шепелюка відзначаються глибоким реалізмом, лаконічністю викладу, високими літературно-художніми якостями. Вона виховує в читачів почуття щирого патріотизму, прагнення до пошуків істини, інтерес до нашої вітчизняної історії. На жаль, більша частина творів Миколи Шепелюка на сьогодні ще не опублікована.

З середини 90-х років Микола Шепелюк важко хворів. Але переборюючи страшну неміч, він часто згадував про музей, у створення та розвиток якого вклав усе своє життя, хвилювався за його майбутнє. Був упевнений, що знайдуться люди, які продовжать його наукову працю. І такою людиною, продовжувачем музейної справи став історик за освітою, краєзнавець Михайло Бедь, який очолював музей з 2000 по травень 2017 року.

На початку 2000 років за станом здоров’я Микола Юхимович Шепелюк вимушений був залишити Терехове і переїхав жити до дочки на Кіровоградщину.

Помер Шепелюк Микола Юхимович 3 березня 2007 року. Похований у селі Завітне Вільшанського району Кіровоградської області.

Джерела і література:

Бедь М.М., Скавронська О.П. Краєзнавець, організатор музейної справи М.Ю. Шепелюк // Житомирщина на зламі тисячоліть. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. — Житомир: М.А.К., 2000. — С. 360-361.

Костриця М.Ю. Микола Шепелюк. // Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 1, с. 117-120.

Бедь М.М., Скавронський П.С. Внесок М.Ю. Шепелюка у вивчення та популяризацію життя і творчості Джозефа Конрада // Бердичівська земля у плині часу. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Вип. 37. Матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англійської літератури Джозефа Конрада (26-29 вересня 2007 року, м. Бердичів) / Гол. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х т. – Т. І. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 106-117.

ЦАМО, фонд 33, опис 686196, одиниця зберігання 5084.

ЦАМО, фонд 33, опис 690155, одиниця зберігання 5796.

На батьківщині Джозефа Конрада: з досвіду роботи музею історії с. Терехове Бердичівського району. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву, 1990. – 16 с.

Пасічник М.П. Життя, освячене добрим словом. // “Радянський шлях”. – 1990. – 20 листопада.

Шепелюк М. Той останній штурм // “Комсомольська зірка”. — 1985. — 18 квітня.