Хмелівський Валерій Йосипович

Хмелівський Валерій Йосипович (нар. 6 червня 1958, с. Малий Острожок, Хмільницький р-н, Вінницька обл., УРСР, СРСР) – підприємець, громадський діяч, поет, письменник.

Хмелівський Валерій Йосипович народився 6 червня 1958 року в селі Малий Острожок Хмільницького району Вінницької області в сім’ї вчителів. Окрім сина у родині зросли ще дві дочки.

Валерій розпочав навчання в місцевій 8-річній школі (1972-1973 рр.), продовжив в Уладівській ЗОШ №2 (1972-1973 рр.) Літинського району.

З 1973 року по 1977 рік Валерій Хмелівський навчався у Вінницькому технікумі електронних приладів. По його закінченні отримав фах технолога виробництва радіоелектронної апаратури. 1977-1979 рр. – строкова служба у Збройних Силах.

Після повернення з армії, з 1980 року Валерій Йосипович проживає у Бердичеві, без відриву від виробництва навчається у Житомирському філіалі Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Конструювання радіоапаратури».

Трудову діяльність розпочав у відділі охорони МВС електромеханіком 6-го розряду. З 1985 року працював на машинобудівному заводі «Комсомолець» (нині ПрАТ «Беверс») також електромеханіком 6-го розряду. З настанням часів Перебудови прийняв рішення про запровадження власної справи – у 1988 році полишив роботу на «Комсомольці» та став головою кооперативу «Елекс». З 1992 року – керівник малого підприємства «Гран», яке займається розробкою і виготовленням апаратури для охоронної сигналізації («Гран-1», «Елекс-10»), оптово-роздрібною торгівлею, у т.ч. постачанням електронної офісної техніки.

У цей час проявляється активна життєва позиція Валерія Хмелівського.

У 2001 році Хмелівський став директором закритого акціонерного товариства «Агропромислова компанія “Укрхмільінвест”» (с. Андріяшівка Бердичівського р-ну). За час свого керівництва зумів розрахуватись із боргами по заробітній платі, підприємство стало насіннєвим господарством держави у галузі хмільництва, вийшло на перше місце по валовому надою молока від корови, у 2001 році підприємство виростило 8% усього українського хмелю.

У 2002 році під час проведення виборів народних депутатів України він, будучи на цей час членом Української народної партії «Собор», став кандидатом у депутати (самовисування). Але за декілька днів до проведення виборів зняв свою кандидатуру (перемогу у виборах здобув підприємець Павло Жебрівський).

У 2006 році Валерій Хмелівський став членом Політичної партії «Держава», очолив Вінницьку обласну організацію Всеукраїнського об’єднання «Держава». На цей час проживав у селі Уладівка Літинського району Вінницької області.

Валерій Хмелівський взяв активну участь у подіях, які відбувались на Майдані Незалежності у 2014 році. Як поет, Валерій Йосипович не залишає осторонь проблему війни: у нього є твори, присвячені учасникам Революції Гідності («Мадонни Майдану»).

На місцевих виборах у 2015 році балотувався від партії «Патріотична партія України» до Бердичівської районної ради.

З жовтня 2008 року Валерій Хмелівський виконував обов’язки директора Державного підприємства «Вінницький лікеро-горілчаний завод». 20 березня 2018 року звільнений з цієї посади, з цього часу перебуває на пенсії.

Валерій Хмелівський – член Національної спілки журналістів України з 1996 року. Перші публікації – нариси та вірші – з’явились на сторінках міськрайонної газети «Радянський шлях» (нині «Земля Бердичівська») ще наприкінці 80-х років. Перша персональна збірка під назвою «Лагідний граніт» вийшла у 2003 році, друга під назвою «Мить надовго» – у 2004-у. А далі – перерва, яка тривала до 2017 року. Цього року у житомирському видавництві «Рута» з’явились відразу три поетичні збірки, абсолютно не схожі між собою: «Свято світла», «Сонце і небо» та «День народження казки». Якщо в основу збірки «Свято світла» покладено вінок сонетів, присвячений матері поета, Людмилі Броніславівні, яка саме цього року відсвяткувала свій 80-річний ювілей, то «Сонце і небо» – це в основному громадянська лірика та публіцистика. Щодо збірки «День народження казки», то це те, у чому поет почувається як «риба у воді» – вражаюча інтимна лірика Валерія Хмелівського, причому, як завжди, без найменшого натяку на вульгарність. Того ж року у видавництві «Бук-Друк» видається збірка сонетів «Дикий хміль». У наступному – «Короновані Любов’ю» (видавництво «Рута», м. Житомир). У 2019 року світ побачила книга «Інферія. Драми», яка містить п’єси «Словом коронована», «У провулочках Львова» та «Принцеса і паж, або Пустунка із Бердичева». У 2020 році з’являється роман «Планида», який розповідає про ватажка визвольний руху проти більшовиків Олександру Соколовську (Марусю).

Валерій Хмелівський – лауреат Першого міжнародного літературного конкурсу «Військово-патріотична проза і поезія «WAR IN UKRAINE – 2017» (м. Харків). У 2018 році на обласному щорічному конкурсі «Краща книга року – 2018» Валерій Хмелівський за збірку поезій «Короновані любов’ю» стає переможцем у номінації «Поезія року», а в 2019 році за це ж видання стає лауреатом літературної премії імені Василя Юхимовича. Він також переможець обласного конкурсу «Краща книга року» у номінації «Життя славетних» за книгу «Планида» (2021 рік), лауреат літературної премії імені Василя Земляка (2023 рік).

Цікава доля митців, причетних до створення цієї книжки: ілюстратор – юна бердичівлянка Інна Августинська у 2019 році здобула Гран-прі у конкурсі «Нові імена України» (м. Житомир) та ще раз підтвердила Гран-прі на всеукраїнському рівні в місті Києві в квітні цього ж року. А болгарська співачка Наталі Ангелова (м. Монтана) на конкурсі «Європа молода» у квітні 2019 року стала Лауреатом в номінації «Авторська пісня» з піснею «Хай засяють зірки» (музика – Н. Ангелова, вірші – В. Хмелівський, аранжування – А. Васев, Св. Кислев). Пісні на вірші Валерія Хмелівського звучать у виконанні народного артиста України Миколи Свидюка («Журавлі», «Колискова для коханої»). Також плідною є співпраця поета з бардом, житомирянином, Юрієм Іванцем («Прощай», «День цей лиш твій», «Білявка» та ін.). Композитор і виконавець Олесь Коляда з піснею «Розмова з мамою» на вірші Валерія Хмелівського став Лауреатом IV Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича, м. Жовква, Львівська обл. (2018 р.).

Нині Валерій Хмелівський проживає у Бердичеві, займається громадською діяльністю, продовжує літературну творчість. Активно співпрацює з українською діаспорою, підтримуючи авторів, які пишуть українською мовою за межами України. У львівському видавництві «Сполом» видані книжки з передмовами Валерія Хмелівського: «Торкнутися вирію» Лесі Утриско (Мадрид, Іспанія) та «Алгоритми серця» Руслани Василів (Торонто, Канада), а в журналі «Світло Спілкування» (Житомир) – перша публікація в Україні віршів та перекладів Біруте Ланге (Рига, Латвія).

Валерій Хмелівський – засновник і організатор у місті Бердичеві:

• Дитячо-юнацького конкурсу малюнку імені Наталії Чебаненко «ЕКСЛІБРИС»;
• Всеукраїнського відкритого літературно-мистецького конкурсу імені Всеволода Нестайка;
• Фестивалю-конкурсу авторської пісні та поезії імені Віктора Ізотова «Бердичів скликає друзів»;
• Всеукраїнського літературного конкурсу імені Джозефа Конрада.

У 2020 році Валерія Хмелівського обрано депутатом Бердичівської районної ради. Одружений, має двох дітей та трьох онуків.

Джерела і література:

А.Кондратюк. Антени дитинства. // «Радянський Шлях», №52 від 30.03.1988 р., с. 2.

Автобіографія Валерія Йосиповича Хмелівського.