Фотографії з минулого у сучасність. Частина 1

Увага! Для перегляду обраного зображення необхідно навести вказівник мишки на фотографію.

У 70-х роках навпроти центрального входу до автопідприємства АТП-11856, що знаходилось по вулиці Низгірецькій, на постаменті встановили автомобіль ГАЗ-ММ – пам’ятний знак на честь водіїв-ветеранів – працівників АТП. Пам’ятний знак демонтували у вересні 2003 року та продали до приватної колекції.

Початок вулиці Житомирської (з 1924 по 2013 рр. – вулиця Леніна). Житловий квартал типової міської забудови кінця XIX – початку XX століття. У зв’язку з аварійним станом будівлі кварталу розібрали у середині 90-х років минулого століття.

Перехрестя вулиць Європейської та Лілії Карастоянової (у дореволюційний час відповідно вулиці Білопільська та Училищна). На розі вулиць знаходилась аптека Я. Шиперовича. У радянські часи цю будівлю займали спершу державна типографія №10, згодом міський відділ статистики (займає на сьогодні лише декілька приміщень). Нині тут знаходиться ресторан “Чікаго”, офіси приватних структур.

Територія парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, вид зі сторони вулиці Чорновола. На цьому місці у серпні 1941 року окупаційна влада утворила кладовище, на якому здійснювали поховання німецьких воїнів. Кладовище ліквідували у повоєнний час, ексгумація та перепоховання тіл похованих тут німецьких воїнів відбулась наприкінці 80-х років XX століття.

Перехрестя вулиці Вінницької та провулку Пляжного (у радянські часи відповідно вулиця Свердлова та провулок Піонерський). У 80-х роках минулого століття фасад будинку по вулиці Вінницькій, 13, мав ще автентичний (первісний) вигляд: з ліпниною, балюстрадами, балконом та вікном на горищі. Після його перебудування змінився не лише зовнішній вигляд, а також етажність будинку – він став чотириповерховим.

Римо-католицький костел Святої Варвари. У 60-х роках минулого століття, коли приміщення костелу передали під дитячо-юнацьку спортивну школу, центральний вхід замурували. На цій стіні у 60-х роках встановили меморіальну дошку з присвятним написом: “Цей будинок в 1850 році відвідав видатний французький письменник Оноре де Бальзак”. Цей напис аж ніяк не відображав реальної події, яка відбулась тут у 1850 році. І лише екскурсоводи, коли приводили екскурсантів до цієї меморіальної дошки, розповідали, що саме у цьому будинку відбулось вінчання всесвітньовідомого французького письменника з російською підданою Евеліною Ганською.

Вхід до кляштору Кармелітів Босих. Вздовж стін прибрамного корпусу (нині зруйновані) у будні та свята завжди сиділи жебраки та просили милостиню. Самі стіни спорудили у середині XVIII століття, вони вели до брами, що виходила до Кармелітської вулиці. Стіни, як і браму, 4 січня 1944 року підірвали німецькі окупанти, щоб їх уламками перегородити вулицю Радянську (колишню Кармелітську) та ускладнити просування радянських військ.

Кляштор Кармелітів Босих. У роки німецько-радянської війни основні споруди кляштору майже знищили. Лише у 1970 році працівники Укрреставрації приступили до відновлення історико-архітектурного пам’ятника, у 90-х цю роботу продовжили ченці-кармеліти, яким повернули понівечену святиню.

Пам’ятник В.І. Леніну по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська). На цьому місці у 1925 році встановили перший пам’ятник В.І  Леніну (всього на вулицях Бердичева у різні роки знаходилось 8 пам’ятників та бюстів вождя Жовтневої революції). З утворенням у 1977 році Жовтневої (нині Центральної) площі пам’ятник В.І. Леніну перенесли та встановили на території військової частини по вулиці Білопільській (нині територія перед приміщенням коледжу МАУП). З 2001 року на цьому місці знаходиться пам’ятник Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

Вулиця Карла Маркса, 5А (нині вулиця Михайла Грушевського), пам’ятник В.І. Леніну біля центрального входу середньої школи №15. Пам’ятник встановили у 1961 році та відкрили разом із новозбудованою школою. У 2013-2014 рр. Україною прокотився Ленінопад — хвиля демонтажів і пошкоджень пам’ятників Володимиру Леніну та іншим комуністичним, радянським політичним діячам ХХ століття, що розпочалася під час Київського Майдану. У Бердичеві в ніч з 5 на 6 січня 2014 року невідомі особи за допомогою мотузки звалили скульптуру Леніна біля школи, вона зазнала значних ушкоджень. Після цього пам’ятник не відновлювали.