Хажин. Пам’ятне місце страти і братські могили жертв фашизму (іст.).

На північній околиці села Хажин, за 7 км на південь від Бердичева вздовж автодороги Бердичів-Вінниця.

Сюди в район Глинок поряд із колією вузькоколійної залізниці Бердичів-Холоневська зранку 5 вересня 1941 року каральний загін окупантів почав звозити машинами, а також гнати пішки під охороною німецьких солдатів великі партії людей, переважно молодих чоловіків і жінок єврейської національності. Їх забирали з бердичівського гетто ніби для відправлення на збір врожаю. У дійсності всі вони були знищені. 1 квітня 1944 року комісія з розслідування злодіянь фашистських загарбників на цій місцевості знайшла 2 могили, в яких виявила 10 656 людських трупів, одягнених у цивільний одяг (акт комісії представлено нижче). У одній з могил поверх інших трупів були виявлені останки молодих жінок із зав’язаними ротами, певно, зґвалтованих перед смертю.

Раніше ніж розстріляти, у приречених відбиралися одяг і цінності, які здавалися німецькому офіцерові. Потім їх партіями в 10-15 чол. підводили до ям і розстрілювали. Дітей і поранених кидали до ям ще живими. Могили мали схил до яру, тому наступного ранку в ньому утворилося ціле озеро людської крові. 1944 року останки загиблих були перепоховані у двох великих могилах, над якими виріс земельний насип.

1983 року підвищений земельний насип, що мав овальну форму, був огороджений залізними стовпами та масивними ланцюгами (з часом огорожу демонтували). 28 жовтня 1990 року під час мітингу, організованого громадськістю міста, міськкомом партії, міськрадою і товариством єврейської культури на підвищенні відкрито пам’ятний знак жертвам фашизму: на бетонному підніжжі вертикально встановлена сіра гранітна стела (1,4×1,2 м) з меморіальним написом. Напис: “Советским гражданам, павшим от рук фашистских палачей. 1941-1944”.

На жаль, за роки, що минули з часу трагедії, вандали декілька разів тривожили останки загиблих людей, розкопуючи могили у пошуках дорогоцінних речей (прикраси, золоті коронки). Останній з таких випадків трапився у квітні 2015 року.

У 2018 році за ініціативи та під керівництвом Фонду «Меморіал убитим євреям Європи» відбулись роботи з реконструкції місця масової страти євреїв під Хажином. Як зазначили у Фонді, цим проєктом Німеччина визнає свою провину щодо масового знищення євреїв у Бердичеві, в усій Україні та в усьому Радянському Союзі. На кошти Фонду встановили інформаційну стелу, також облаштували територію місця розстрілу. Робота, яка тривала півтора роки, завершилась у вересні 2019-го.

15 вересня 2019 року відбулась церемонія відкриттям оновленого меморіалу. На церемонії серед інших виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен, директор Фонду Уве Ноймейкер, спогадами про жахіття війни поділилась Галина Шулятицька.

Меморіал складається з інформаційної стели, пам’ятний знак жертвам фашизму та плити з присвятним написом на трьох мовах – німецькій, українській та івриті. Напис на плиті: «У 1941-1944 роках єврейське життя у Бердичеві та навколишніх селах було знищено німецькими окупантами та їм підлеглими місцевими службами. На цьому місці було вбито кілька тисяч євреїв Бердичева. Нехай душі їхні будуть зав’язані у вузол вічного життя». На інформаційній стелі розміщено розповідь про життя бердичівського єврейства до Другої світової війни та Голокост.

Джерела і література:

Державний архів Житомирської області. Ф. 2636, оп. 1, спр.9. – Арк. 1.

Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. – Житомир, 1948. – С. 37.

Ковальчук О. …Це потрібно живим. // “Радянський шлях”, 178 (13881) від 08.11.1990 р.

Елисаветский С. Бердичевская трагедия. (Документальное повествование). – К., 1991. – с. 72.

Чорна Книга. – Київ, 1991. – С. 32-34.

Круглов А.И. Энциклопедия холокоста. – Київ, 2000. – С. 56, 64.

Кравченко В. Пам’ять навиворіт, або Клондайк на кістках євреїв… // “Земля Бердичівська”, №21 (16029) від 22.05.2015 р.

Меморіал на пам’ятному місці страти та братських могилах жертв фашизм, вересень 2019 р.:

Церемонія відкриття інформаційного стенду та пам’ятного знаку на братській могилі, 16 вересня 2019 року:

ЦГАОР СССР, ф. 7021, оп. 60, Д. 285, л. 9.

Акт
судебно-медицинской экспертизы

1944 года апреля 1-го дня. Комиссия судебно-медицинских экспертов под председательством доктора ФЕСЮКА М.В., членов – врачей ДАЦКЕВИЧА Г.П., ПИОРО С.П., ОСИНСКОГО, в присутствии уполномоченного Житомирской областной комиссии мл. лейтенанта милиции МИХАЙЛОВА И.В., члена Бердичевской городской комиссии майора госбезопасности СИТКИНА А.Е. и члена комиссии – священника Николая Зелинского, на основании поручения Житомирской областной комиссии содействия учету и исследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков, производила эксгумацию трупов – жертв немецко-фашистских оккупантов и их сообщников.

На юг от гор. Бердичева, на 7-м километре шоссе Бердичев-Винница, на расстоянии одного километра от шоссе обнаружены две могилы размером: 21×8×4 м, 15×11×4 м. При раскопке двух могил обнаружены человеческие трупы разного пола и возраста.

В могиле №1 поверх всех трупов имеются женские трупы молодого возраста с завязанными ртами (по-видимому, изнасилованы перед расстрелом).

Всего в двух могилах обнаружено 10 656 человеческих трупов. На всех трупах наблюдаются следы огнестрельных повреждений, в большинстве случаев в брюшную полость и грудь. Детские трупы следов огнестрельных ранений не имеют – по-видимому, дети были брошены в ямы живыми.

По степени разложения трупов и характеру изменений в них, а также по состоянию одежды можно предполагать, что трупы захоронены в ноябре-декабре 1941 года.

Председатель Комиссии судебно-медицинских экспертов Подпись (Фесюк)

Члены комиссии Подписи (Цацкевич, Пиоро, Осинский)

Присутствовали: Подписи (Михайлов, Ситкин, Зелинский)