Червоне. Краєзнавчий музей при Червонському цукровому комбінаті

Селище міського типу Червоне, територія Червонського цукрового комбінату (ПАТ “Червонський цукровик”), адміністративний будинок. На четвертому поверсі будівлі знаходиться музей цукрового комбінату.

Музей займає дві суміжні кімнати. У першій кімнаті розміщені матеріали про родину Терещенків та їх діяльність. Андрушівський завод, побудований у 1848 році, був однією з перших українських цукроварень і швидко потрапив в орбіту впливу Терещенків, які в 1850-х роках диверсифікували свої лісові та хліботоргові активи у перспективний цукровий бізнес. У 1880-х роках цукрозаводчики, підтримувані царським урядом, об’єдналися в синдикат, встановивши монопольно високу ціну на власну продукції, що разом із подальшим технічним прогресом дало змогу отримувати значні прибутки.

У повітовому містечку Червоне, маючи кошти і можливості, власник маєтку Федір Федорович Терещенко (1888-1950) весною 1909 року почав будувати власну аеропланну майстерню. Недалеко від неї був й аеродром. З 1913 року Терещенко починає будувати аероплани на замовлення військового міністерства. Наприкінці серпня 1915 року устаткування майстерні відправили до Москви. У 1916 році Терещенко продав усе евакуйоване з Червоного майно акціонерному товариству “Дукс”, яке представляло у Росії фірму французького піонера повітроплавання Анрі Фармана. Після Жовтневої революції Терещенко виїхав за кордон.

У другій кімнаті музею розміщено матеріали, що розповідають про історію Червонського цукрового комбінату – колишнього володіння магнатів Терещенків. Завод споруджено до 1868 року, у 1870 році завод зареєстрували у акцизному товаристві цукрозаводчиків. Засновником і першим власником заводу став граф Адольф Грохольський (1797-1863). Він же спорудив і маєток у стилі пізньої готики. Сьогодні Червоненська цукроварня, на відміну від більшості сусідніх, у т.ч. і Бердичівського цукрозаводу, продовжує успішно працювати, вона є однією з перших, де впровадили елементи комп’ютерного керування технологічними процесами цукрового виробництва.

У музеї зібрані різноманітні старовинні інструменті, матеріали з історії заводу. А у цехах заводчани залюбки покажуть вам зразки старовинної техніки, яка служать і досі – двоє типів ваг кінця ХІХ ст. (одні на складі, другі у цеху фасування цукру), плунжерний насос 1930-х років, діючі електровимірювальні прилади 1960-1970-х років, які робітники не бажають міняти на сучасні, бо “вони надійніші”, і таке інше. Можна побачити й інші виробничі раритеті, що збереглися із “терещенківських часів”, зокрема старовинний різьблений дубовий письмовий стіл і мініатюрний витончений лабораторний, що більше нагадує столик із будуару.

Також у музеї є матеріали про вузькоколійну залізницю, яка використовувалась цукрокомбінатом для перевезення вантажів та готової продукції.

Джерела і література:

Косенко О. Завод – це долі людські (Нариси з історії Червоненського цукрокомбінату). – Житомир: видавництво місцевих газет “Періодика”, 1990. – 64 с.

Тютюнник Ю.Г. Індустріальна спадщина Андрушівського району Житомирської області (за матеріалами польових досліджень) // Праці центру пам’яткознавства. – 2009. – Вип.15. – С. 247-272.

Матеріали неофіційного сайту селища Червоне: http://chervone.com/.

Перша кімната музею: матеріали про родину Терещенків та їх діяльність

Друга кімната музею: матеріали з історії Червонського цукрового комбінату