Скрипкін Василь Іванович

Скрипкін Василь Іванович (нар. 15 листопада 1925, с. Михайлівка, Борисівський р-н, Омський округ, Сибірський край, РРФСР – пом. 2006, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – учасник Другої світової війни, Почесний громадянин міста Бердичева.

Скрипкін Василь Іванович народився 15 листопада 1925 року в селі Михайлівка Борисівського району Омського округу Сибірського краю (нині Боголюбівський сільський округ Мар’янівського району Омської області) у бідняцькій родині.

У 1940 році Василь Іванович закінчив сім класів Боголюбівської середньої школи, але хвороба не дозволила продовжити подальше навчання. У червні 1941 році його прийняли на роботу до Михайлівського відділення Боголюбівського маслозаводу, де він працював на посаді завідуючого відділення вершків по січень 1942 року. Коли Василю Скрипкіну виповнилося 17 років, рішенням правління колгоспу та Боголюбівського сільспоживоб’єднання його перевели на посаду продавця до Михайлівського магазину Мар’янівської райспоживспілки.

У грудня 1942 року Василь Скрипкін пішов добровольцем на фронт. Його направили до 17-ї Окружної школи відмінних стрільців снайперської підготовки Західносибірського Військового Округу, яка базувалась в Омську (із січня 1943 року – у місті Калачинськ Омської області). У листопаді 1943 року він закінчив школу та з 2 грудня став фронтовим снайпером у складі 723-го стрілецького полку 395-ї Таманської стрілецької дивізії І-го Українського фронту. У грудні 1943 – січні 1944 рр. Василь Іванович брав участь у звільненні Бердичева та Бердичівського району від німецьких загарбників. Саме за ці бої він отримав свою першу нагороду: 3 січня 1944 року єфрейтор Скрипкін у бою за село Катеринівка Бердичівського району підповз до вогневої точки ворога та влучним пострілом убив кулеметника, що дало змогу стрілецькій роті продовжити просування вперед. Це 17-й знищений ворог на рахунку Василя Івановича, за що воїна нагородили медаллю “За відвагу”. У боях на території України Василь Скрипкін отримав поранення та після лікування продовжив військову службу у складі 113-го запасного стрілецького полку 1-ї гвардійської армії.

Всього на бойовому рахунку снайпера 43 знищених ворога за роки німецько-радянської війни. За участь у бойових діях під час війни та у мирний час Василь Іванович Скрипкін нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст. та медалями “За відвагу” (1944), “За Перемогу над Німеччиною” (1945), “За бойові заслуги” (1953), “За бездоганну службу” ІІ ст. (1959) та багатьма іншими.

У 1946 році Василь Скрипкін закінчив І-е Тамбовське військове піхотне училище і в званні молодшого лейтенанта направлений до міста Дрезден (Німеччина) на посаду командира стрілецького взводу 68-го гвардійського полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї ударної армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. У 1950 році Василь Скрипкін прибув до Бердичева, де по 1953 рік командував стрілецьким взводом 103-го гвардійського механізованого Одерського ордену Богдана Хмельницького полку 32-ї гвардійської механізованої дивізії 8-ї механізованої армії Прикарпатського Військового Округу (свого часу цю дивізію сформували на базі колишньої 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького ІІ ст. стрілецької дивізії, яка у січні 1944 року звільняла Бердичів від ворога).

До кінця 1971 року Василь Скрипкін проходив військову службу на посаді помічника начальника штабу, згодом начальником штабу мотострілецького батальйону 320-го гвардійського мотострілецького полку 41-ї гвардійської танкової дивізії 8-ї танкової армії.

У 1971 році Василь Скрипкін у званні полковника звільнився з лав Збройних Сил СРСР. До 1972 року працював начальником Бердичівської КЕЧ району; у 1972-1973 рр. – помічник начальника відділу кадрової групи військової частини №42161; у 1973-1974 рр. – військовий керівник у середній школі села Райгородок Бердичівського району; у 1974-1976 рр. – статист у Бердичівській військовій частині №61211; з 1976 року обіймав посаду інспектора по житлофонду в Бердичівській КЕЧ району.

Василь Іванович Скрипкін – активний учасник ветеранського руху, започаткованого у 1987 році створенням міської ради ветеранів. Василь Скрипкін обіймав посаду заступника голови ради ветеранів 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, проводив численні зустрічі з підростаючою молоддю у школах, технікумах, працівниками установ та організацій.

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Скрипкіну Василю Івановичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Помер Скрипкін Василь Іванович 3 листопада 2006 року. Похований у Бердичеві в секторі почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Войкова (нині вулиця Бистрицька). У 2007 році на могилі встановлено гранітну стелу з присвятним написом та портретом Почесного громадянина.

Джерела і література:

Кравченко В. Снайпер. // “Земля Бердичівська”, №96 (14911) від 27.11.1999 р.

Матеріали архіву відділу по обліку офіцерів запасу Бердичівського військового комісаріату.

Рішення Бердичівського міськвиконкому за №779 від 24 грудня 1998 р.