Свято у царині бердичівських пивоварів

4 вересня Бердичів відзначатиме Свято пива. Ні, тут немає помилки – саме весь Бердичів, а не тільки бердичівські пивовари, відзначатиме одне зі своїх найулюбленіших свят. І тим приємніше, що відбуватиметься все у рік ювілею не лише заводу, але й у рік 30-річчя Незалежності України.

160 років – це багато, чи мало? Для віку людини – це недосяжна цифра. А для підприємства, що працює в сфері пивоваріння – це вік зрілості, якщо не юності. Не віриться? Не будемо згадувати про закордонних виробників, вік яких інколи сягає до пів тисячоліття. Погляньте хоча б на колег зі Львова, де місцева броварня веде свій родовід із 1715 року. І в той же час значно молодшим за бердичівлян є Київський пивзавод – 1881 рік заснування, а про сучасних гравців ринку пивоваріння взагалі варто помовчати – їм від сили два чи три десятиліття.

Пиво як історія цивілізації

Пиво – один із найстаріших напоїв у світі та є третім напоєм у світі за популярністю після води та чаю. Поява пива як напою сягає своїм корінням кількох тисячоліть і стала можливою лише із започаткуванням хліборобства і вирощуванням ячменю та пшениці, бо саме зерно цих культур було першою, а ячмінь і досі залишається основною сировиною для виготовлення пива. Варто згадати, що ще стародавні єгиптяни володіли мистецтвом приготування ячмінного солоду, приписуючи винахід хмільних напоїв богові Осірісу.

У Європі в числі перших навчились готувати пиво греки. Від них це вміння перейняли древні германці. За германською легендою винахідником пива є казковий король Гамбрінус, якого пивовари вважали своїм покровителем.

Враховуючи цю давню історію, нині світ має Міжнародний день пива – щорічне неофіційне свято, що проходить в першу п’ятницю серпня.

Пиво як історія Бердичева

Славні часи нині настали: знайти пивоварню, яка виготовляє найкраще пиво на Україні займе лічені хвилини – Ґугл вкаже місце на мапі, прокладе маршрут і – вуаля! – ми в Бердичеві.

Місцеві дослідники історії краю вказують, що роком заснування бердичівського пивоварного заводу є 1861 рік, коли у грудні чеський колоніст Станіслав Еммануїлович Чеп (чес. Stanislav Čep) придбав у Бердичеві ділянку землі по вулиці Білопільській (нині це вулиця Європейська) та заснував пивоварний завод, відомий нині на всю Україну як ПАТ «Бердичівський пивоварний завод». Відомо, що до цього в місті, яке інтенсивно розвивалось, вже працювало три невеликих пивзаводи.

Станіслав Чеп був фахівцем із броварного виробництва. І перше, що було зроблено на новій території – це спорудження власної артезіанської свердловини. Проби води з неї обіцяли якісне пиво, а для потреб пивоваріння поруч із заводом заклали ділянки з вирощування хмелю.

У 1900 на заводі працювало 30 чоловіків з місцевого населення. І вже на той час завод набув слави одного з найкращих у регіоні.

Цікавий факт, маловідомий широкому загалу: завод призупиняв свою роботу лише декілька разів, та й то на нетривалий час. Вперше – за часів громадянської війни, коли місто перебувало в зоні активних військових дій. Але після капітального ремонту у 1924 році пивовари запрацювали на повну потужність. Вдруге – на початку німецької окупації у 1941 році. Відступаючі радянські війська на початку липня на виконання наказу знищили устаткування та пошкодили виробничі приміщення. Роботи по відновленню пивзаводу після відходу радянських військ розпочались 30 липня і продовжувались до 17 серпня. За цей час силами працівників заводу було знайдено всі інструменти для допоміжних цехів – слюсарного, бондарного та ковальського. Також повернуто до підприємства частину транспорту і тари, відновлено всю пошкоджену апаратуру. 18 серпня завод здали в експлуатацію і з цього дня він розпочав роботу в повному режимі. За час з 18 серпня по 7 вересня завод виготовив 1200 гектолітрів якісного пива.

Загалом же історія Бердичівського пивоварного заводу настільки велика та цікава, а часом просто унікальна, що заслуговує на окрему книгу. Віриться, що така книга з’явиться на світ та порадує не лише працівників, але й любителів історії міста загалом.

Пиво і особистість

З Бердичівським пивоварним заводом історично пов’язані дві відомі постаті – засновник заводу Станіслав Чеп та Леон Ліпецький – керівник сучасного періоду. І якщо доля першого склалась не вельми вдало (після Жовтневого перевороту він вимушено полишив Бердичів та виїхав на батьківщину), то про діяльність Леона Романовича можемо писати книги. Очоливши завод у 1980 році, Ліпецький-старший пройшов і Крим і Рим і мідні труби: саме він свого часу зумів не лише зберегти завод від розвалу, але й примножив його славу, створив фундамент подальшого розвитку. Бердичівський пивзавод перетворився на одне з бюджетоутворюючих підприємств Бердичева. Традиційним на пивзаводі стало й благодійництво – колектив допомагає коштами на проведення спортивних змагань, різноманітних культурних заходів, що проходять у місті. І місто гідно відзначило пивоварів: на площі Центральній з’явився пам’ятний знак у вигляді символічного кухля живого Бердичівського пива, а головний пивовар Леон Ліпецький у 2001 році став Почесним громадянином Бердичева.

Пиво як технологія

У 1975 році Бердичівський пивоварний завод отримав статус експериментального. Тут проходили перевірку різноманітні наукові розробки, зокрема, Київського технологічного інституту харчової промисловості, Харківського філіалу всесоюзного НДІ пивоварної промисловості та інституту хмелярства. Це поєднання старовинного процесу пивоваріння з сучасними рецептурами й стало передумовою створення унікального продукту, відомого нам як Бердичівське пиво.

Що робить Бердичівське пиво особливим? Розповідає головний пивовар підприємства Тамара Савчук:

– Технологія приготування пива для всіх однакова. Але мало знати рецепт, потрібно знати особливості і секрети виготовлення. У нас сучасне обладнання, але власна сировина та особливий підхід. Тому ніде не зможуть зварити таке пиво, як Бердичівське.

Також є певна специфіка обладнання. Наприклад, наше пиво зброджує у відкритих бродильних чанах – це один із особливих моментів, бо такого смаку можна домогтися лише відкритим бродінням. Усі ці нюанси у комплексі створюють незабутній смак. І звичайно, найголовніше — ми варимо пиво з душею!

Пиво як спорт

Науковці вже давно розвіяли міф про те, що пиво є шкідливим для тих, хто активно займається спортом. Виявляється, пиво не те що протипоказане таким людям, а навпаки, його навіть рекомендують. Дослідження підтвердили, що якщо вживати пиво в помірних дозах, організму буде простіше впоратись із зневодненням.

Можливо, саме тому на Святі пива бердичівські пивовари запропонували новинку – забіг Berdychivske Beer Mile. Це буде фановий забіг на милю (1609 м), яка розбита на 4 етапи по 400 метрів. Перед кожним з етапів учасникам необхідно випити по 300 мл пива.

Тому цікаво буде поспілкуватись із учасниками та почути їх враження.

Пиво як спокуса

Налите у кухоль пиво з добрячою пінкою зверху – та ще спокуса! А як відомо, єдиний спосіб позбутись від поганого настрою – це випити смачного пива. Бажано, бердичівського. Чому так, мабуть не знає ніхто, але кажуть, що генетична пам’ять хмелю, вирощеного на цих землях, вода, піднята з глибин артезіанської свердловини містять щось таке, що притаманне саме нашій, бердичівській душі.

Нині наш пивоварний завод виготовляє 12 сортів пива, добре відомих споживачам. Це «Хмільне», «Лагер», «Пшеничне», «Жигулівське», «Преміум», «Вечірній Бульвар», «Леон» та інші. Але є й новинка: у цьому сезоні пивовари впровадили новий, тринадцятий за ліком, сорт – «Пшеничне Gold». Цей сорт дещо відрізняється від загальної лінійки, як кажуть, «для молоді» – це пиво з додаванням коріандру та апельсинової цедри. Інгредієнти сертифіковані, завозять із-за кордону. До речі, цей сорт на міжнародній виставці, яка відбулась минулого тижня, отримав нагороду – Золоту медаль. Отже, є чим спокушати поціновувачів бердичівського пива.

До речі, у 2013 році київська туроператорська компанія «Іванна Тур», зважаючи на популярність продукції бердичівських пивоварів, почала пропонувати одноденний екскурсійний тур «В Бердичів на пиво». У програмі туру передбачена екскурсія по пивоварному заводу з дегустацією його продукції. А переглянути тут таки є що: у первісному стані збереглась солодовня з її унікальним температурним режимом, а нові сучасні лінії з розливу продукції вражають чистотою та автоматизацією.

Пиво як релігія

Хто може краще за всіх розповісти про технологічні новинки та плани на майбутнє, як не керівник заводу? Володимир Ліпецький ось вже п’ять років, як стоїть у керма підприємства. І якщо його батько у важкі кризові часи зумів зберегти виробництво, то молодий, амбітний керівник зробив наступний крок – за декілька років на заводі здійснили справжній технологічний прорив, впроваджуючи сучасні технології та автоматизацію.

– Лише за останній рік ми впровадили на виробництві цілу низку новацій. Так, лише місяць тому провели реконструкцію системи фільтрації пива – впроваджено сучасний свічний фільтр чеських виробників. Перед тим практично з нуля змонтували стаціонарну станцію мийки обладнання, трубопроводів, трас. Вона повністю автоматична. Плани на майбутнє? Їх не перерахувати. Головне, сил нам здійснити задумане та омріяне.

Ще один показник якості продукції, як не дивно, це поява на ринку фальсифікату бердичівського пива. Тільки уявіть: деякі пивоварні заводи виробляють пиво та намагаються маркувати його як бердичівське, щоб мати змогу збути свій товар під відомою маркою. Тому пломбування та фірмова етикетка, запроваджені на бердичівському заводі, дозволяють уникати недобросовісної конкуренції. Так тут турбуються про власну марку та нашу безпеку.

Спілкуючись із керівником заводу Володимиром Ліпецьким зловив себе на думці, що головний пивовар ставиться до свого продукту, як до релігії.

– А чому й ні? – без здивування відповідає на це запитання Володимир Леонович. – Ви ж подивіться лише на те, як у нас виготовляють цей напій: солод лише екстра якості, але вирощений вручну, процес варіння – ви не дивіться, що повсюди стоять комп’ютери – під повним контролем технологів, для яких відношення до процесу пивоваріння – як до святині. От і маємо продукт, створений Богом та майстерністю наших технологів, які вірять, що таки є той ангел, який відповідає за якість. А якість у нас завжди на висоті.

Пиво як свято

Традицію проведення Свята пива наші пивовари започаткували у далекому 1999 році. На той час, коли криза скувала економіку країни міцними лещатами, ризикнути та вкласти значні (чи не останні) кошти у гучне свято – на це потрібно було мати не лише мужність, але й значний авантюризм. Та Леон Ліпецький та його колектив на це пішли. І не прогадали! Напередодні Дня міста Бердичева пивовари влаштували захід, який запам’ятався на десятиліття – тут тобі і дегустація продукції, і різноманітні конкурси, і виступи відомих в країні артистів. А чого був вартий лише виступ тогочасної суперзірки естради Гаріка Кричевського! Бердичівська публіка просто шаленіла від задоволення.

Як пригадував згодом Леон Романович у вузькому колі, свято задумували в першу чергу для самих бердичівлян, щоб скрасити їх важкий побут у сірій буденності, і лише в другу чергу – як маркетинговий хід, щоб гучно заявити про себе. Але тоді вдалося і перше, і друге – про бердичівське пиво заговорили, його продажі зросли, наша марка отримала широке визнання. Ознака цього – численні нагороди, які вже й не вміщуються у спеціально створеній для них дегустаційній кімнаті.

З тих пір свято пива проводили ще декілька разів, а нинішнє свято стане шостим (!) за ліком. Кого лише не привозили до Бердичева пивовари: тут із концертами виступали і Наталія Могилевська, і Павло Зібров, і Михайло Шуфутинський. Всі – у зеніті своєї популярності. Завтра бердичівлян розважатиме Дзідзьо – зірка сучасності, зірка комедійного антигламурного попу.

Отже, усіх бердичівлян та гостей міста чекають 4 вересня, у суботу, на площі Мистецькій на Святі пива. Нам гарантують чудовий день та веселий вечір!

Вітаємо бердичівських пивоварів з їх ювілеєм – 160-річчям від заснування заводу!

Анатолій ГОРОБЧУК