Home Проекти Постаті землі Бердичівської Раковецький Теодор

Раковецький Теодор

1962
0
SHARE

Раковецький Теодор (нар. ? – пом. після 1793) — гравер, маляр, автор багатьох гравюр для видань другої половини XVIII ст.


“Матір Божа Бердичівська”.
Гравюра Т. Раковецького, що зберігається в Бібліотеці Народній, Варшава (Польща) (“Matka Boska Berdyczowska”, grafika ze zbiorów Biblioteki Narodowej w Warszawie).

На жаль, ім’я Теодора () Раковецького маловідоме як у Бердичеві, так і в Україні в цілому. Відомості про цю людину практично відсутні.

Раковецький Теодор (джерела інколи вказують ім’я Федір) (пол. Teodor Rakowiecki) народився, вірогідно, у Бердичеві у середині XVIII століття (за деякими джерелами – у Польщі). Мав польське походження, за родинними переказами походив із шляхетського роду Роля, пов’язаного із рогатинським староством у Руському воєводстві. У молоді роки перебував у Києві, де працював як гравер на міді й дереві та маляр, що зродило його відомим і, очевидно, спонукало отців кармелітів запросити його до роботи у друкарні.

Отці кармеліти запросили Теодора Раковецького для оформлення акту коронації чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської (акт коронації відбувся у 1756 році). З цього часу гравер тісно співпрацював з друкарнею, яка діяла в монастирі та славилась своїми друкованими виданнями, а особливо Бердичівськими календарями. Теодор Раковецький став автором багатьох гравюр для видань другої половини XVIII ст. (зокрема виданої у 1767 році двотомної книги Григорія Тшесьнєвського про чудотворний образ Богородиці: “Ozdoba у obrona ukraińskich krajów przecudowna w Berdyczowskim obrazie Marya … ukoronowana”). Для друкування цієї книги було вилито нові шрифти, спеціально замовлено мідерити (гравюри) Теодора Раковецького, Теофіла Троцкевича та Івана Филиповича. Імпозантного вигляду книзі надавали майстерно виконані зображення інтер’єрів храму, які в найменших деталях показували його внутрішнє убранство. Також Теодор Раковецький відобразив на численних гравюрах ікону Божої Матері Бердичівської, що зберігалась у Санктуарії. Ці гравюри стали основою для створення нової ікони, написаної у 1990 році краківською художницею Боженою Мусі-Совінською.

Теодор Раковецький. Вид великого вівтаря у храмі. Ілюстрація до книги Григорія Тшесьнєвського про чудотворний образ Богородиці: “Ozdoba у obrona ukraińskich krajów…”. Гравюра, 1767 р.

18 липня 1771 року гравер одержав від короля Станіслава Августа привілей, у якому говорилося, що за майстерність у граверному мистецтві його іменовано королівським дворянином і коронним графіком. Майстер не раз ставив у своєму підписі на гравюрах літери «C. P. S. R. M.» («Cum Privilegio Sacrae Regiae Maiestatis»), що означало «За привілеєм священної королівської влади».

Теодор Раковецький замолоду одружився на Мар’яні Мілановській (Marianna Milanowska, 1755 р.н.). У подружжя в Бердичеві народився син Іґнаци. Іґнаци Раковецький (1782-1839) став відомим філологом, польським істориком, слов’янофілом. Він є автором праць про право і звичаї давніх слов’ян, переклав на польську мову “Руську Правду” (“Prawda Ruska”, I-II, В., 1820-1828).

Капітула Бердичівського монастиря 26 квітня 1781 року дозволила Т.Раковецькому, постійному працівникові монастирської друкарні, за його заслуги побудувати будинок на монастирській землі з правом можливого його продажу за згодою монастиря. Як архітектор він сам запланував і керував будівництвом будинку, в якому оселився разом із дружиною та синами. У 1787 році Т.Раковецький за згодою капітули продав свою резиденцію Антонію Жураковському.

Ім’я гравера Теодора Раковецького мистецтвознавцем Володимиром Січинським (1894-1962) занесене в реєстр визначних українських граверів XVI-XVIII ст., поданий ним наприкінці відомої праці “Історія українського граверства XVI-XVIII ст.” (1937).

Відомості про час смерті та місце поховання Теодора Раковецького відсутні. По його смерті родина залишилася мешкати в Бердичеві.

Джерела і література:

Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989. – Т. 7, с. 2464.

Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 292.

Widacka Hanna. Matka Boska Berdyczowska w grafice XVIII i XIX wieku. / Hanna Widacka. – Warszawa: Biblioteka Narodowa, 1998 – с. 35, 43.

Ціборовська-Римарович, Ірина Олегівна. Друкарня Бердичівського монастиря босих кармелітів: історія та видавнича діяльністю 1758–1844 : І. Ціборовська-Римарович; НАН України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського / І. О. Ціборовська-Римарович. – Київ: Академперіодика, 2019. – с. 138-139.


Теодор Раковецький. Облога Бердичева російськими військами на чолі з генерал-майором Петром Кречетніковим. Гравюра, 1768 р.
Теодор Раковецький. Гравюра “Святий Еразм”.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here