Home Проекти Постаті землі Бердичівської Радзивілл Варвара

Радзивілл Варвара

1929
0
SHARE

Радзивілл Варвара (нар. 3 грудня 1690, Річ Посполита – пом. 15 лютого 1770, Бердичів, Річ Посполита) – княгиня, громадський і політичний діяч Великого князівства Литовського.


Варвара Радзивілл (1690-1770).
Автор портрету невідомий, орієнтовний час створення – 1730-1737 рр.

Радзивілл Варвара (у дівоцтві Завіша) народилась 3 грудня 1690 року в родині Завішів гербу “Лебідь” – дочка Кшиштопа Станіслава Завіші (1660-1721), воєводи мінського, та Терези з родини Тишкевичів, власників значних земельних володінь у Білорусі та в Україні, у тому числі містечка Бердичів та навколишніх земель.

Батько Варвари був державним діячем Речі Посполитої, а також письменником-мемуаристом. Помер у Бердичеві, похований у Мінську в Архікафедральному соборі Пресвятої Діви Марії. Ряд його промов на сеймах дочка Варвара зібрала та у 1728 році видала окремою книгою під назвою “Відгук приємних мелодій”.

4 грудня 1710 року Варвара вийшла заміж за Миколу Фаустіна Радзивілла (1688-1746) – князя, державного діяча Великого князівства Литовського. Варвара внесла до родини Радзивіллів Бердичів та бердичівські маєтності як свій посаг. Миколай Фаустін і Варвара Радзивілли з цього часу започаткували родинну лінію, називану з тієї пори “бердичівською”. У шлюбі з Миколою Фаустіном народилось 15 дітей – 6 дочок та 8 синів, у тому числі: Альбрехт (староста речицький), Удальрик Криштоф (письменник і поет), Єжи (Юрій) (воєвода новогрудський), Станіслав (генерал-лейтенант кавалерії, маршалок Трибуналу ВКЛ).

Миколаївський храм, збудований на кошти княгині Варвари Радзивілл.

У Бердичеві родина Радзивіллів опікувалась економічним та духовним життям громади: Микола Радзивілл став засновником у Бердичеві Свято-Троїцької парафії, на його кошти на лівому березі річки Велика П’ята (сучасна річка Гнилоп’ять) напроти фортеці збудована перша, ще дерев’яна, уніатська Троїцька церква. По смерті князя у 1746 році Варвара збудувала у Бердичеві уніатську Миколаївську церкву (згодом церква стала православною, нині на її місці знаходиться кам’яний Свято-Миколаївський собор, споруджений у 1908 році). У 1756 році на честь своєї небесної покровительки – Великомучениці Варвари – княгиня Варвара також своїм коштом збудувала у Бердичеві дерев’яний католицький храм Святої Варвари (нині на його місці знаходиться кам’яний храм, споруджений у 1826 році). Окрім спорудження нових храмів Варвара допомагала і монастирю Босих кармелітів у його розбудові. Так, вона переписала на утримання монастирської капели земельні володіння (юридику) в районі Піски, жителі яких сплачували чинш (фіксовану плату в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом).

Варвара Радзивілл була жінкою енергійною. У 1733 році, в роки відсутності короля на польському престолі, була однією з ініціаторок створення конфедерації Новогрудського воєводства, направленої проти кандидата на престол Станіслава Лещинського (проти його обрання виступала і Росія). У 1736 році Варвара відвідала Санкт-Петербург, де отримала дуже прихильний прийом при російському імператорському дворі. Завдяки своїм зв’язкам із Санкт-Петербургом, Варвара сприяла кар’єрі свого чоловіка Миколи Фаустіна.

Удальрик Кшиштоф Радзивілл, син княгині Варвари.

Варвара була однією з найбільш політично активних представників угрупування Радзивіллів. Слідкувала за обранням прихильних до Радзивіллів депутатів на Новогрудський, Слонімський, Волковиський, Гродненський та Лідський сеймики.

По смерті Миколи Фаустіна Радзивілла Бердичів та навколишні землі перейшли у спадок до сина Варвари Удальрика Кшиштофа Радзивілла.

Померла Варвара Радзивілл 15 лютого 1770 року. Похована у Бердичеві на кладовищі поряд із костелом Святої Варвари, фундаторкою якого вона була. На жаль, могила Варвари не збереглась. Відомо лише, що на кладовищі біля костелу нікого не ховали з 1790 року, кладовище прилягало з одного боку до подвір’я, з іншого – до плебанійних помешкань і було огороджене дерев’яним парканом.

Джерела і література:

Вікіпедія – вільна енциклопедія: Барбара Радзівіл (Завіша)

Мацук А. Радзівіл Барбара // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г.П. Пашкоў і інш. Т.3: Дадатак А — Я. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. С. 384.

Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г.П. Пашкоў і інш. Т. 3: Дадатак А — Я. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — 690 с.: іл.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here