Привілей на заснування Друкарні фортеці Пресвятої Діви Марії від 14 січня 1758 р.

Оригінал королівського привілею зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Академії наук Литви (Вільнюс). Він написаний латинською мовою на пергаменті і скріплений королівською печаткою^[1].

Українською мовою перекладається уперше. Оригінальний текст привілею виглядає так:

Augustus III Dei Gratia Rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogotiae, Kijoviae, Vohlyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae, Czernichoviae – que nec non haereditarius dux Saxoniae etc. Princeps elector.

Ad futuram rei memoriam.

Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Quod cum ex relatione centorum consiliariorum nostrorum, lateri nostro assidentium compertum habeamus in Palatinatibus atque diocese kijoviensi et chernichoviensi, summam ac ferme indispensabilem erigendae typographiae fore necessitatetem, et ea propter Reverendus in Christo Pater Joannes Cajetanus Soltyk episcopus kijoviensis, atque prepositus miechoviensis, nomine religiosorum Patrum Carmelitarum conventus berdiczoviensis nobis suplicaverit, quatenus iisdem patribus pro erigenda in tibi typographia consensum atque facultatem nostrum benign impertiamur; hoc igitur motivo atque studio perficiendae utilitatis publicae supplication praemissae clementer annuendo, faciendum esse duximus, ut praesens privilegium nostrum, in ordine ad erigendam in convent berdiczoviensi publicam typographiam, expediendam daremus et concederemus, prout de facto damus et concedimus. Cuius vi atque robore protectionisque nostrae regiae authoritate, eo indulgentius fidem religio si Patres Carmelitae gratia nostra utifruentur quo intensius pro commodo religionis sacrae Romanae Ecclesiae atque Reipublicae utilitate et perfection erigendae typographiae suum efficax impendent stadium. Haec itaque typographia favore religiosorum Patrum Carmelitarum, eorumque conventui berdiczoviensi a nobis privilegiata, ut gaudeat iisdemmet iuiribus, praerogativis, libertatibus, atque immunitatibus, quibus et aliae in regno nostro extantes gaudent typographic volumes ac praecipimus. Quod omnibus et singulis quorum interest signanter autem iuiridictioni spirituali moderni Reverendi in Christo Patris Episcopi Kijoviensis et pro tempore existentium loci ordinariorum, notum esse voluntes, mandamus, ut praesens privilegium nostrum pro commodo Ecclesiae, et utilitate publica benigne concessum ipsi observent, et ab aliis observari current, suaque speciali pro augendo exinde cultu Divino fulciantur manutentione.

In quorum fidem praesentes manu nostra supscriptas, sigillo regni communiri iussimus. Datum Varsaviae die XIV mensis Januarii Anno Domini MDCCCLVIII [1758] regni vero nostro XXV [25] anno.

Augustus Rex.

Adalbertus Rakowski Pocillator Terre Visnensis, sigilli majoris regni secretaries.

* * *

Ми, Август III, Божою ласкою король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, семигальський, київський, волинський, подільський, підляський, лівонський, смоленський, сіверський, чернігівський, а також наслідний курфюрст саксонський і т. д. та осяйний правитель.

На пам’ять для майбутніх часів.

Ми засвідчуємо цим нашим листом усім і кожному, кого це стосується. Що від нашого найближчого оточення маємо достовірні відомості про те, що у воєводствах, а також київській та чернігівській дієцезіях постала нагальна необхідність у закладенні друкарні, і через це достойний у Христі київський біскуп, міховицький настоятель отець Ян Каетан Солтик від імені благочес­тивих отців кармелітів бердичівського монастиря нас уклінно [про це] благав; через одностайність цих отців [у справі] закладення там друкарні даємо наш дозвіл; відтак намірові і прагненню до задоволення суспільної користі [та] надісланому благанню схиляючись, погоджуємося, що це належить зробити – щоб дійсний Наш привілей належним чином для сприяння заснуванню державної друкарні у бердичівському монастирі Ми надали б і дозволили, тож справді його даємо і дозволяємо. Його [привілею] силою та могутністю захисту і Нашою Королівською Владою, цією милістю Нашою віддані вірі святі отці кармеліти насолоджуватимуться, користуючись цим [привілеєм] задля збільшення прихильності до релігії Святої Римської Церкви, а також задля здійснення будівництва друкарні застосують своє невтомне старання. Тож ця друкарня святих отців кармелітів і їхнього бердичівського монастиря Нашою прихільністю привілегійована, нехай вона тішиться так само правами, перевагами, свободами, а також пільгами, якими й інші у Нашому Королівстві наявні друкарні обдаровані – так стверджуємо та наказуємо. Усім і кожному, кого це безпосередньо стосується: духовній юрисдикції сучасного шановного отця во Хресті київського біскупа на час діючих місцевих обставин веління Наші нехай будуть відомі: наказуємо, щоб цього Нашого привілею для користі Церкви та загального добра, люб’язно за згодою вони самі дотримувалися і слідкували, щоб і інші дотримувалися, щоб особливими їхніми зусиллями для збільшення служіння Божого зміцнювалися.

При свідках, гідних віри, рукою власною підписане наказуємо королівською печаткою затвердити.

Дано у Варшаві дня 14 січня Року Божого 1758, нашого королювання року 25-го.

Август Король.

Адальберт Раковський, чашник Вішніцької Землі, великої королівської печатки секретар.

Джерело:

Ціборовська-Римарович, Ірина Олегівна. Друкарня Бердичівського монастиря босих кармелітів: історія та видавнича діяльністю 1758–1844 : І. Ціборовська-Римарович; НАН України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського / І. О. Ціборовська-Римарович. – Київ: Академперіодика, 2019. – 652 с., с. 47-49.

^[1] Зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Литовської академії наук (Вільнюс), шифр: F. З—23. Текст опубліковано в [4, S. 327-328].