Home Проекти Постаті землі Бердичівської Орєхов Петро Іванович

Орєхов Петро Іванович

1334
0
SHARE

Орєхов Петро Іванович (нар. 15 вересня 1914, с. Студене, Ілекська вол., Оренбурзька губ., Російська Імперія – пом. 15 січня 1981, м. Сімферополь, Кримська обл., УРСР, СРСР) – радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Почесний громадянин міста Бердичева.


Орєхов Петро Іванович
(1914-1981).

Орєхов Петро Іванович народився 15 вересня 1914 року в селі Студене (рос. Студёное) нині Ілекського району Оренбурзької області Російської Федерації. Його дитинство та юність пройшли в українській селянській родині. До революції його батько, Іван Григорович, працював ковалем. Член ВКП(б), делегат II з’їзду Рад. До Оренбургу направлений для встановлення тут радянської влади.

Петро Іванович закінчив неповну середню школу в селі Кінделя. Рано залишився без батька, який загинув у роки революції, працював батраком у заможній родині, згодом учнем слюсаря в зернорадгоспі села Олексіївка. У 1930 році він із матір’ю переїхав до міста Березники Пермської області, де закінчив робітничі курси ФЗУ та працював токарем на Березниківському хімічному комбінаті. Звідси у 1935 році пішов на військову службу до Червоної Армії та за комсомольською путівкою вступив до Саратовського бронетанкового училища, яке успішно закінчив у 1938 році. З 1940 року – член КПРС.

Петро Орєхов на фронтах німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Командир танкового батальйону 112-ї танкової бригади Петро Орєхов взяв участь в оборонних боях, де виявив високу військову виучку, хоробрість. Доводилося командувати великими підрозділами, оснащеними складною зброєю та технікою. Воював на Західному, Степовому і 1-у Українському фронтах, брав участь в обороні Москви, у Курській битві, визволенні України від ворога.

Наприкінці листопада 1943 року 112-у бригаду перейменували на 44-у гвардійську танкову бригаду. Бригаду, як і всю 1-у танкову армію, тимчасово передали до складу військ 1-го Українського фронту. Під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції воїни 125-го танкового батальйону під керівництвом Петра Орєхова відзначилися у боях за визволення Бердичева. Так, скориставшись темнотою, 31 грудня вони прилаштувалися до ворожих колон і вслід за ними непомітно увійшли до міста. Вдалося безперешкодно пройти мінні поля.

Батальйон майора Орєхова наступав разом із батальйоном капітана Карабанова. У голові колони рухалися танки взводу лейтенанта Петровського. Коли нацисти помітили радянські броньовані машини, було вже пізно: розгорнувшись у бойовий порядок, 2 батальйони разом із взводом розвідників кинулись на ворога. Радянські сили нараховували 22 танки та 156 автоматників. Але німці встигли закрити проходи у мінних полях і протитанкових ровах, силами своєї артилерії зупинили наступ інших батальйонів 44-ї гвардійської танкової бригади. Бійці Петра Орєхова разом із воїнами Олександра Карабанова та Георгія Петровського бились у ворожому оточенні. До Бердичева підійшли сили 305-ї стрілецької дивізії, але всі їхні намагання прорватися до оточених танкістів закінчилися невдачею – не вистачало сил і засобів для успішного наступу.

Протягом майже п’яти діб відважні танкісти двох батальйонів вели в Бердичеві виснажливі бої. Оборона була круговою. Невдовзі важко поранили комбата Карабанова і загальне керівництво взяв на себе Орєхов. Основним опорним пунктом гвардійців став район хлібозаводу (вулиці Червона та Низгірецька). У важкі години боїв до екіпажів танків звернувся Петро Орєхов зі словами-клятвою: “Умрём, но не отдадим город Бердичев врагу”. У ворожому кільці Орєхов і його побратими зустріли Новий, 1944 рік.

Вранці 5 січня 1944 року до Бердичева швидким маршем підійшла вся 44-а гвардійська танкова бригада. Разом із нею підійшли й стрілецькі дивізії. Місто звільнили від ворога. Танкісти вийшли переможцями у важкій кривавій битві.

У боях 24-31 грудня 1943 року батальйон майора Орєхова знищив 16 танків, понад 40 самохідних і польових гармат, багатьох солдат і офіцерів противника. 10 січня 1944 року Петру Івановичу Орєхову Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу, йому вручили орден Леніна та медаль “Золота Зірка” (№ 4084). Від шефів 44-ї гвардійської танкової бригади – Монгольської Народної Республіки (МНР), яка надала кошти на будівництво танків для цієї бригади, постановою Малого Хуралу майора Орєхова нагородили орденом бойового Червоного Прапора МНР.

Батальйон майора Петра Орєхова хоробро воював і під час Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції, яка розпочалась 4 березня 1944 року. Під час цих боїв Петро Іванович отримав важке поранення, його відправили до госпіталю. Після тривалого лікування він отримав інвалідність та у званні майора був демобілізований з лав армії, повернувся додому. Крім “Золотої Зірки”, орденів Леніна і бойового Червоного Прапора МНР, його груди увінчали орден Олександра Невського (1943) та численні бойові медалі.

У відставці Петро Орєхов приступив до мирної праці. Проживав і працював у Сімферополі (АРК). У 1958 році за успіхи у праці отримав орден “Знак Пошани”. У 1959 році Петро Орєхов успішно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

Петру Ляшенко, Петру Орєхову та Тимофію Волковичу вручають почесні відзнаки, 5 січня 1969 р.

Петро Орєхов на запрошення міської влади у 60-70-х роках неодноразово приїздив до Бердичева. В ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих №2 від 4 січня 1969 року Петру Івановичу Орєхову присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичів”. Це звання він отримав разом зі своїми бойовими побратимами Георгієм Петровським та Тимофієм Волковичем.

Помер Петро Іванович Орєхов 15 січня 1981 року. Похований у Сімферополі на кладовищі “Абдал”.

Джерела і література:

М.М. Бедь, О.П. Скавронська. Визволитель Бердичева – Герой Радянського Союзу Петро Орєхов. // Бердичів древній і вічно молодий: Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (8-11 черв. 2005 р.) / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: Косенко, 2005. – с. 160-162.

Інтернет-проект “Герои страны”: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9125

В. Дігтяренко. Овіяні славою. // “Радянський шлях”, №3 (8924) від 07.01.1969 р.


Урочистий мітинг з нагоди 25-річчя звільнення Бердичева на Радянській площі. На кузовах БТР-152 – Почесні громадяни міста Бердичева Петро Орєхова та Тимофій Волкович. Бердичів, 5 січня 1969 р.
Фото Володимира Солодкого.
Святкування 25-ї річниці визволення міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників. У мікрофона – Петро Орєхов. 5 січня 1969 р.
Учасники звільнення Бердичева від німецьких загарбників, 5 січня 1974 р.
Петро Орєхов четвертий зліва у другому ряду.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here