Ольшевський Володимир Станіславович

Ольшевський Володимир Станіславович (нар. 15 січня 1955, с. Вільнопілля, Ружинський р-н, Житомирська обл., УРСР – пом. 14 лютого 2022, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – директор Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, Почесний громадянин міста Бердичів.

Ольшевський Володимир Станіславович народився 15 січня 1955 року в селі Вільнопілля Ружинського району Житомирської області. У 1970 році закінчив 9 класів Вільнопільської середньої школи та вступив до Бердичівського машинобудівного технікуму, який закінчив у 1974 році та отримав спеціальність техніка-технолога ливарного виробництва. По закінченні технікуму направлений на роботу на машинобудівний завод “Прогрес” міста Бердичева формувальником у ливарний цех.

З листопада 1974 по грудень 1976 року Володимир Станіславович перебував у лавах Збройних Сил СРСР – проходив військову службу в Західному прикордонному окрузі (прикордонні війська). Після закінчення строкової служби повернувся на завод “Прогрес”.

У лютому 1977 року Володимир Станіславович влаштувався на посаду майстра виробничого навчання до бердичівського машинобудівного технікуму. З вересня 1979 року – викладач технології ливарного виробництва. Під час роботи в навчальному закладі підвищує свій освітній рівень – у 1983 році закінчив Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора металургійний інститут ім. Л.І.Брежнєва за спеціальністю “Ливарне виробництво чорних і кольорових металів”. За роки робити у технікумі обіймав посади викладача спецпредметів, голови циклової комісії ливарного виробництва,

У період з 1985 по 1990 рр. Володимир Станіславович працював інструктором промислово-транспортного відділу міського комітету Комуністичної партії України.

У 1990 році Володимир Ольшевський повернувся до рідного навчального закладу, працював заступником директора з виховної роботи, з навчальної роботи. У грудні 1993 року призначений на посаду директора Бердичівського машинобудівного коледжу (нині ВНЗ “Бердичівський коледж промисловості, економіки та права”). Цю естафету він прийняв від свого попередника – Поліни Соболь, нині Почесного громадянина міста Бердичева, яка обіймала посаду директора з 1985 року.

Володимир Станіславович приступив до вирішення проблем, що накопичились за останні роки в навчальному закладі у зв’язку з роботою в нових економічних умовах, в яких живе на цей час країна. Недостатнє, а іноді й відсутнє фінансування важливих напрямків роботи коледжу, низька заробітна плата, неповне забезпечення літературою, стандартами, довідниками та ціла низка інших причин, факторів та показників впливали на організацію та хід навчального процесу. Усі ці питання лягли на плечі нового керівника. І Володимир Ольшевський справляється з вирішенням цих проблем.

У нових умовах актуальним стало завдання з відкриття у коледжі нових спеціальностей, які користуються попитом у суспільстві: у 1994 році відкрито спеціальність “Маркетинг та комерційна діяльність” (набір здійснювався до 1999 року), у 1995 році – “Бухгалтерський облік”, у 1997 році – “Правознавство”; відроджено в новій якості спеціальність “Економіка підприємства”, у 1999 році – “Програмування електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем”, у 2000 році – “Фінанси”. Протягом 90-х – початку 2000 рр. здійснюється переобладнання та значне поновлення матеріальної бази навчального закладу. Як результат, 9 березня 2000 року, враховуючи існуючі напрями підготовки фахівців, Міністерство освіти і науки видало наказ, згідно якого Бердичівський машинобудівний коледж перейменовано на Бердичівський політехнічний коледж. Ще через місяць – 11 квітня – навчальний заклад успішно пройшов акредитацію та Державна атестаційна комісія акредитувала коледж за статусом вищого навчального закладу освіти I рівня акредитації.

У 2001 році Володимир Станіславович отримав другу вищу освіту – закінчив Житомирський інженерно-технологічний інститут за кваліфікацією “Економіст з бухгалтерського обліку і аудиту”. А за наукове дослідження “Обробка надтугоплавких матеріалів” він отримав звання доцента Житомирського інженерно-технологічного інституту. У 2008 році Володимир Ольшевський став почесним професором Віденського університету.

20 червня 2003 року в житті коледжу відбулась знакова подія – вибори директора коледжу (посада директора вищого навчального закладу – це виборна посада, яка затверджується колективом навчального закладу та Міністерством освіти на п’ять років). 100 % працівників проголосувало за Володимира Ольшевського, що підтвердило високий рівень компетентності та довіри до керівника. Такі ж вибори відбулись і в жовтні 2008 року – і знову 100 % працівників проголосувало за діючого керівника.

Володимир Станіславович неодноразово обирався депутатом Бердичівської міської ради. На протязі 17 років входив до складу міського виконавчого комітету. За внесок у розбудову освіти нагороджений грамотами та подяками міської ради, обласної ради, Міністерства освіти та науки України, Кабінету міністрів України. Нагороджений нагрудним знаком “Відмінник освіти України”.

Враховуючи подання колективу Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права рішенням Бердичівської міської ради від 29 грудня 2009 року № 831 за особисті заслуги в галузі наукової, освітянської, громадської та муніципальної діяльності, що сприяють всебічному розвитку коледжу та міста Бердичева, підвищення авторитету міста в Україні і за кордоном Володимиру Станіславовичу Ольшевському присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Наприкінці 2014 року Володимир Ольшевський полишив посаду директора Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права та вийшов на заслужений відпочинок.

Володимир Станіславович одружений, дружина Тетяна Анатолівна також закінчила бердичівський машинобудівний технікум, працювала у коледжі на посаді завідуючої денним відділенням. Володимир Ольшевський разом із дружиною виховали сина та доньку, мають онуків.

Володимир Ольшевський разом із родиною проживав у Бердичеві. Помер 14 лютого 2022 року.

Джерела і література:

Марковський Б.В., Ольшевський В.С., Радчук В.В., Ремболович В.А. Бердичівський політехнічний коледж: 100 років діяльності… (Історико-краєзнавчий ілюстрований нарис) // За заг. ред. Г.П.Мокрицького – Житомир: вид-во “Волинь”, 2003 р. – с. 107-108, 191.

Рішенням Бердичівської міської ради від 29 грудня 2009 року № 831.