Home Проекти Постаті землі Бердичівської Козінчук Леонід Іванович

Козінчук Леонід Іванович

2926
0
SHARE

Козінчук Леонід Іванович (нар. 20 січня 1952, с. Мала П’ятигірка, Андрушівський район, Житомирська область, УРСР – пом. 27 січня 2013, м. Бердичів, Житомирська область, Україна) – поет, журналіст, член Національної спілки журналістів України.


Козінчук Леонід Іванович
(1952-2013).

Козінчук Леонід Іванович народився 20 січня 1952 року в селі Мала П’ятигірка Андрушівського району Житомирської області в родині колгоспників, де виховувалося четверо дітей. Леонід був наймолодшим у сім’ї.

Леонід Іванович у 1969 році закінчив сільську середню школу з похвальним листом. Спочатку працював у тракторній бригаді колгоспу, листоношею, з 1970 року – у 18-и річному віці – став завідувачем сільським клубом. Одночасно був секретарем комсомольської організації колгоспу, депутатом Малоп’ятигірської сільської ради. Тут, у рідному краї, з’явились і його перші віршовані рядки.

Після одруження перед Леонідом Козінчуком постало питання переїзду до Бердичева – тут проживала його дружина. Але в селі відмовились відпускати, не видаючи паспорт громадянина СРСР (так спрацювала тогочасна радянська система з примусового “закріпачення” сільських жителів). Довелося доводити своє право на пересування областю в Андрушівському райвиконкомі. Як результат – у 1973 році Леонід Іванович таки переїхав до Бердичева.

Сім років Леонід Козінчук працював сушильником на солодовому заводі, шість з яких обирався головою цехового комітету солодовні №2. За зразкову працю його портрет було занесено на заводську і міську Дошки Пошани, у лютому 1980 року його обрали депутатом Бердичівської міської ради. У цей же час проявляється його літературний талант – він пише вірші, замітки, як робітничий кореспондент активно співробітничає з редакцією міськрайонної газети “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”). Сюди у липні 1981 року і запросив головний редактор газети Лука Давидович Дзюба молодого літератора на роботу в якості кореспондента.

Маючи за вчителя досвідченого журналіста Володимира Петровича Космача, Леонід Козінчук швидко оволодіває азами журналістики. А в оперативності, яка вкрай необхідна в першу чергу районній газеті, навіть перевершив свого вчителя. Бувало, що кореспондент отримував вранці завдання, а вже в обідню пору клав матеріал на стіл редактора. Одночасно перед молодим журналістом постало питання отримання професійної освіти, і Леонід Іванович вступив до заочного відділення факультету журналістики Київського Державного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 1991 році. На цей час Леонід Козінчук вже став досвідченим журналістом, працював завідувачем відділом міжрайонної газети “Радянський шлях”.

У 1988 році Леонід Козінчук став членом Національної спілки журналістів України (НСЖУ), через рік очолив Бердичівську регіональну організацію НСЖУ. Він також став членом правління обласної журналістської організації.

У 1990 році в Бердичеві організувалась нова інформаційна служба – Бердичівська міська редакція радіомовлення (нині – комунальне підприємство “Бердичівська міська редакція радіомовлення”). І Леонід Іванович став її першим директором. Він сформував колектив редакції, налаштував роботу, вирішив організаційні та технічні питання. Працював на цій посаді більш як 19 років – до самого виходу на пенсію у 2009 році.

kozinchuk_07
З диктофоном у руках.
Меморіал В.О. Лонського, 14 вересня 2008 р.

Щодня в ефір місцевого проводового мовлення виходили матеріали студії радіомовлення. Леонід Козінчук та його колеги розповідали жителям міста та району про новини з життя Бердичівщини, проблеми розбудови місцевої економіки, культурне життя громади. Справжньою візитівкою студії мовлення стали музичні поздоровлення до ювілеїв, які часто доповнювались віршованими рядками самого Леоніда Івановича. Численні слухачі місцевого радіо – а на початок 2000-х років мережа нараховувала до 20 тисяч абонентів – добре знали адресу редакції, яка знаходилась у будинку по провулку Дружби. А на різноманітних масових заходах завжди можна було побачити скромну людину з мікрофоном у руках, що стояв поруч з оратором.

За здобутки у роботі Леонід Козінчук був відзначений Почесним знаком та Грамотою секретаріату НСЖУ, грамотами міської і обласної рад та облдержадміністрації. Рішенням робочої групи щодо визначення переможців обласного конкурсу серед засобів масової інформації Житомирщини від 24 травня 2004 року Леонід Козінчук став переможцем конкурсу в номінації “Журналіст року” в групі “Районні телерадіоорганізації”. Його нагороджено Почесною грамотою облдержадміністрації за активне та оперативне висвітлення актуальних питань державної політики, діяльності органів державної влади, високий професіоналізм. У 2012 році Леонід Козінчук за багаторічну плідну діяльність в Національній спілці журналістів України був нагороджений Золотою медаллю української журналістики.

Крім журналістської роботи та поетичного покликання Леонід Іванович мав у житті ще одне захоплення – шахи. Він грав за команду солодового заводу, брав участь у міських змаганнях. Уже працюючи на журналістському поприщі він щороку брав участь у змаганнях серед держслужбовців та неодноразово ставав призером та чемпіоном області з шахів.

З 2009 року Леонід Іванович – пенсіонер, проживав у Бердичеві. Та знаходячись на заслуженому відпочинку, він залишався активним дописувачем місцевих і обласних засобів масової інформації, готував до друку збірку власних віршів. У жовтні-листопаді 2010 року у місцевій газеті “РІО-Бердичів” опубліковано його об’ємний матеріал з історії Бердичівської швейної фабрики – нині ПАТ “Бердичівська фабрика одягу”. Також він більш як десять років очолював міський осередок Національної спілки журналістів України.

Помер Козінчук Леонід Іванович 27 січня 2013 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі в секторі почесних поховань.

Обкладинка поетичної збірки Леоніда Козінчука “…І я проросту зеленлистом…”

Збірка віршів Леоніда Козінчука під назвою “…І я проросту зеленлистом…”, яку він мріяв видати, з’явилась на світ через рік по його смерті – у 2014 році. Мрію втілила у життя його дружина Яна Студзінська. Вона зібрала далеко не всі рукописи Леоніда Івановича, але її добрі наміри підтримали голова спілки письменників Житомирської області Михайло Пасічник та редактор газети “Земля Бердичівська” Володимир Кравченко. Переважну більшість віршів Леоніда Козінчука можна віднести до емпіричного побутового рівня, що частіше всього знайшли своє втілення у жанрі, який можна назвати домашньою поезією, дружнім посланням. Книгу у твердій палітурці на 180 сторінок віддрукували невеликим накладом в обласному центрі у видавництві ПП “Рута”. Тираж видання обмежений і дісталася книга лише близьким друзям Леоніда Івановича. Кілька примірників Яна Студзінська, яка ініціювала та підготувала до друку поезії, передала до міської та районної бібліотек.

13 листопада 2015 року в приміщенні читальної зали міської бібліотеки відбулась презентація збірки, яка зібрала друзів, колег, шанувальників творчості поета, який все своє свідоме життя віддав Бердичівщині. Ознайомитись зі збіркою можна тут.

На початку 2016 року міськрайонна організація НСЖУ оголосила творчий конкурс журналістської майстерності, який отримав ім’я Леоніда Козінчука. Конкурс спрямований на те, щоб стимулювати бердичівських журналістів до створення актуальних статей та фоторепортажів, а також для популяризації цієї професії серед молоді міста Бердичева. Підсумки конкурсу були підведені 6 червня 2016 року, у День журналіста. Цього дня у міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника провели церемонію нагородження учасників і переможців конкурсу.

Джерела і література:

Пасічник М. Його вустами говорить Бердичів. // Імідж міста в живих іменах. – кн. 2. – Київ: Дія, 2005. – 204 с. – с. 152-157.


kozinchuk_14
Працівники студії місцевого радіомовлення (зліва на право): Леонід Козінчук, Микола Швирьов та Яна Студзінська. Фото 1990 року.
Леонід Козінчук з сином, онучкою та дружиною Яною, 2010 р.
kozinchuk_04
Леонід Козінчук, автор історії Бердичівської швейної фабрики (нині – ПАТ “Бердичівська фабрика одягу”), під час урочистого вечора, присвяченого 90-річчю з дня заснування цього підприємства,
20 листопада 2010 р.
kozinchuk_05
Відкриття торгового центру ТОВ “Саната” на центральному ринку (вул. 30-річчя Перемоги, 2/12).
Поряд з Леонідом Козінчуком – директор Олександр Цісар.
kozinchuk_06
На урочистому заході з нагоди Дня Незалежності України,
24 серпня 2006 р.
kozinchuk_08
Зустріч з Героєм Радянського Союзу Мостовим В.Й. в редакції газети “Радянський шлях”, 9 жовтня 1990 р.
Зліва на право:
стоять – Володимир Космач, Михайло Пасічник, Микола Гордієнко, Леонід Козінчук, Володимир Карташов, Лілія Широких;
сидять – Римма Воєвуцька, Володимир Мостовий, Петро Яцюк, Юрій Сокальський.
kozinchuk_09
Друзі по життю: Леонід Козінчук і композитор та виконавець Олесь Коляда.
kozinchuk_10
Друзі по життю: Леонід Козінчук і композитор та виконавець Олесь Коляда.
Леонід Іванович Козінчук.
kozinchuk_15
Могила Леоніда Козінчука, 2016 р.
kozinchuk_12
Бердичівські журналісти на могилі Леоніда Козінчука.
6 червня 2016 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here