Згадки про Бердичів у кіно

Слід зізнатися, що кінематографісти не особливо балували Бердичів своєю увагою – ані в часи СРСР, ані в пострадянське епоху. Серед фільмів, окремі сцени яких знімалися в Бердичеві, можна згадати радянські стрічки «Сто перший» (1982, Одеська кіностудія, режисер Вадим Костроменко), «Савраска» (1989 рік, кіностудія імені Довженка, режисер Володимир Волошин), а також фільми 2000-х років – «Біля річки» (1997 рік, Одеська кіностудія, режисер Єва Нейман) та «В Париж!» (2008 рік, кінокомпанія «Піраміда», режисер Сепій Крутін). Ці фільми (а також – бердичівські сцени в них) загалом відомі краєзнавцям та любителям історії міста.

Набагато менш знаною є інша кінематографічна тема – згадки про Бердичів у радянських фільмах. Якщо замислитися про це – то спершу нічого й не пригадаєш…

Але ці згадки таки є! Причому вперше вони прозвучали понад 80 років тому – ще у довоєнні часи.

Про Бердичів кілька разів йдеться у фільмі «Щорс», знятому Олександром Довженком у 1939 році. Зокрема, місто згадується Миколою Щорсом та його військовим побратимом Василем Боженком в їх розмовах про воєнні дій у 1919 році. Є в кінострічці навіть окремий фрагмент, якому передують титри «Бердичев!..» – про взяття міста дивізією Щорса. Хоча в реальності зйомки фільму відбувалися не в Бердичеві, а в Києві та Харкові.

Наступну згадку про Бердичів знаходимо у 1964 році – в екранізації п’єси Антона Чехова «Три сестри» (кіностудія «Мосфільм», режисер Самсон Самсонов). У п’єсі (а відповідно – й у фільмі також) чеховський герой Чебутикін вичитує в газеті й вражено промовляє декілька разів фразу: «Бальзак вінчався в Бердичеві!»

У 1984 році цю ж п’єсу Чехова зіграли у телевиставі актори МХАТу імені Горького (виробництво творчого об’єднання «Екран»). У цій постановці герой Чебутикіна також промовляє вислів про вінчання Бальзака в Бердичеві.

Згадується місто і у фільмі «Контрудар»(1985 рік, кіностудія імені Довженка, режисер Володимир Шевченко), де розповідається про генерала Миколу Ватутіна під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції. Назва цієї операції (а в цій назві – й Бердичів!) також двічі звучить у кінострічці.

Зрештою, ще одним радянським фільмом, який можна згадати у цьому списку – є знаменита стрічка режисера Олександра Аскольдова «Комісар» (1967 рік, кіностудія імені Горького). Після свого створення фільм визнали «ідеологічно шкідливим» – і пролежав він «на полиці» 20 років, вперше вийшовши на екрани лише у 1988-у. Згадок про Бердичів у діалогах героїв немає. Але є інше – рядок у титрах на початку фільму: «По мотивам рассказа Василия Гроссмана «В городе Бердичеве». Тож цю стрічку також по праву можна вважати «бердичівською» – адже створено її за оповіданням видатного письменника-бердичівлянина, а описувані Василем Гроссманом події відбуваються в його рідному місті.

Ось такі згадки про Бердичів вдалося відшукати в кінофільмах радянської епохи. Якщо хтось із дослідників знайде ще якісь – буде чудово!

Сергій БОВКУН,
спеціально для сайту «Мій Бердичів».