Грінблат Абрам Львович

Грінблат Абрам Львович (нар. 9 жовтня 1924, м. Бердичів, Бердичівська округа, Київська губернія, УСРР – пом. 6 березня 2000, м. Київ, Україна) – ветеран Другої світової війни, Почесний громадянин міста Бердичева.

Грінблат Абрам Львович народився 9 жовтня 1924 року в Бердичеві в єврейській родині службовця.

З початком німецько-радянської війни родина Грінблатів відправляється в евакуацію у східні райони СРСР – проживали у місті Бузулук Чкаловської (нині Оренбурзької області). Звідси у серпні 1942 року Абрама Львовича призвали до лав Червоної Армії.

У діючій армії Абрам Грінблат із жовтня 1943 року, проходив службу топографом батареї звукової розвідки 621-го Окремого Розвідувального Артилерійського Дивізіону (ОРАД) 40-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади. У його обов’язки входило визначення координат батарей ворожої артилерії та передавання цих даних із метою знищення ворога. Воював на Воронезькому, І-у Українському фронтах.

На початку 1944 року Абрам Грінблат у складі свого підрозділу брав участь у боях за Бердичів: у січні, коли лінія фронту відійшла далі на 50-70 км від Бердичева, місто вдень і вночі піддавалось обстрілам із далекобійної артилерії – 170-мм гармати, яка била по місту з відстані 35 км. (вірогідно, це була німецька важка польова гармата-гаубиця великої потужності 17 cm K.Mrs.Laf). “Берта”, як охрестили цю ворожу батарею радянські бійці, вела методичний обстріл, снаряди рвались у районі Червоної гори, кінотеатру, військкомату. Для боротьби з нею до міста прибули підрозділи 621-го ОРАД. Складність визначення полягала також у тому, що ворог, бажаючи ввести в оману нашу звукову розвідку, одночасно з пострілом “Берти” синхронно проводив еквівалентний підрив тринітротолуолу в 500 метрах від гармати. Лише 12 лютого вдалося засікти цю гармату, а 18 лютого, як тільки вона відновила стрільбу, по ній у відповідь відкрили скорегований вогонь наші батареї. Після 60-го пострілу ворожа батарея замовкла, обстріл міста припинився. За знищення “Берти” ворог відповів масованим авіаційним ударом по бійцям 621-го ОРАД, але, на щастя, шкоди їм не завдав.

Закінчив війну Абрам Львович Грінблат у 1945 році в Чехословаччині.

За участь у боях на фронтах Другої світової війни Абрам Грінблат нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями “За відвагу” (05.11.1944), “За бойові заслуги”. Вже у мирний час із нагоди 40-річчя Перемоги його нагороджено орденом Вітчизняної війни I ст. (18.02.1988), також численними ювілейними медалями.

Повернувшись додому, Абрам Грінблат із 1947 року працював у бердичівській артілі “Побєда” (колишня взуттєва фабрика), згодом завідуючим виробництвом артілі “П’ята п’ятирічка”, з 1979 по 1988 рр. – головний інженер Бердичівського міськпобуткомбінату, з 1988 року – технолог Бердичівської взуттєвої фабрики. Одночасно Абрам Львович брав активну участь у роботі ветеранської організації підприємства, міської ветеранської організації. Вже за мирну працю Абрам Грінблат був нагороджений ювілейною медаллю “За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В.І. Леніна” (1970).

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року №779 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Грінблату Абраму Львовичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

У 1998 році Абрам Грінблат переїхав на постійне місце проживання до рідних у Київ, але у травні 1999 року ще приїздив до Бердичева на святкування чергової річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Помер Грінблат Абрам Львович 6 березня 2000 року у місті Києві. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі по вулиці Бистрицькій.

Джерела і література:

Чубаров И.Р., Молочинский Н.Л. В боях за родину! Краткая история 621-71 гвардейского Отдельного Разведывательного Артиллерийского Дивизиона. 1942-1949. – 1987. – с. 46, 67, 70.

Грінблат А. Успіхи взуттєвиків. // «Радянський шлях», №13 (62125) від 30.01.1955 р.

Рішення Бердичівського міськвиконкому №779 від 24 грудня 1998 р.

Матеріали міської ради ветеранів.

Матеріали відділу по обліку офіцерів запасу Бердичівського військового комісаріату.