Home Проекти Постаті землі Бердичівської Горовиць Володимир Самійлович

Горовиць Володимир Самійлович

3024
0
SHARE

Горовиць Володимир Самійлович (нар. 1 жовтня 1903, Київ, Російська імперія – пом. 5 листопада 1989, Нью-Йорк, США) – видатний піаніст XX століття, “король королів піанізму”.


horowitz_01
Горовиць Володимир Самійлович.

Горовиць Володимир Самійлович народився 1 жовтня 1903 року згідно офіційних довідників у Бердичеві в родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця, який у свою чергу був сином київського купця першої гільдії Йоахима Горовиця – відомого у Києві мецената. Та на превеликий жаль бердичівлян, насправді місцем народження Володимира є Київ: сучасними дослідниками, зокрема Ю. Зільберманом, знайдено метричні книги київських євреїв, в яких зафіксовано народження Володимира, його братів, сестри, дядька Олександра і батька Самуїла – всі вони народились у Києві. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Та й сам Володимир Самійлович про це стверджував у своїх спогадах.

Перші кроки в музиці маленький Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалась у Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського, до якого у січні 1913 року привела свого 10-річного сина Володимира.

За 7 років навчання — спочатку в училищі, а потім в консерваторії — Володимир Горовиць неодноразово виступав у так званих “публічних концертах”, куди залучали лише найталановитіших учнів. У 1918 році кілька місяців Горовиць був учнем піаніста Анет Єсипової, а в 1920 році став учнем легендарного Фелікса Блуменфельда.

У 1920 році Володимир Самійлович закінчив консерваторію та до 1925 року концертував містами радянської Росії (СРСР). Мав величезний успіх, разом зі скрипалем Натаном Мільштейном виступав у Москві, Петрограді з першокласними оркестрами. Із жовтня по січень 1924-1925 рр. дав біля 20 концертів у Ленінграді, де зіграв 155 творів.

horowitz_02
Володимир Горовиць за роялем.

У вересні 1925 року Володимир Горовиць отримав можливість виїхати до Німеччини (офіційно він від’їжджав на навчання). В Європі він швидко завоював популярність як концертуючий піаніст. Горовиць був обраний радянською владою представляти Україну на інавгураційному Міжнародному конкурсі Шопена у 1927 році, але піаніст вирішив залишитися на Заході і тому в конкурсі участі не брав. З 1928 року проживав у США (1944 року отримав американське громадянство).

У 1933 році Володимир Горовиць одружився — його обраницею стала Ванда Тосканіні, донька славетного диригента Артуро Тосканіні. У цьому ж році у них народилась єдина дочка – Соня (загинула у 1975 році).

horowitz_03

Практично все життя (з перервами у 1953-1965 та 1975-1981 рр.) Володимир Горовиць вів активну концертну діяльність. Репертуар Горовиця був надзвичайно широкий — від творів Доменіко Скарлатті до Сергія Прокоф’єва, значне місце у репертуарі займали також його авторські транскрипції популярних творів. Гра Володимира Горовиця відрізнялась блискучою віртуозністю та феноменальною технікою.

horowitz_00Майже двадцять років тривала дружба Горовиця з великим композитором Сергієм Рахманіновими. Дружили домами, грали у чотири руки. А на естраді, виконуючи рахманіновські прелюдії і концерти, Горовиць залишався єдиним інтерпретатором творів Рахманінова, який удостоївся авторського схвалення.

Взаємини Володимира Самійловича та радянської влади були трагічними. Після еміграції радянська влада неодноразово погрожувала Володимиру Горовицю, у 1930-х роках у концтаборах СРСР загинули його брат та батько. Горовиць відвідав СРСР лише 1986 року, після 61-річної перерви (з тріумфальним успіхом дав концерти у Москві та Ленінграді). Цікаво зауважити, що сестра Володимира Горовиця, піаністка й педагог Регіна Горовиць, була дружиною відомого українського радянського економіста Овсія Лібермана.

Наприкінці життя Володимир Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Медаль Свободи (1986). З 1962 по 1989 рр. отримав 24 премії “Ґреммі” – музичної премії Американської академії звукозапису, що є однією із найпрестижніших нагород у сучасній музиці, яку можна порівняти із премією “Оскар” у кінематографі. Володимир Самійлович на протязі життя отримав також багато інших музичних нагород та премій.

horowitz_05
Меморіальна дошка В.С. Горовицю на вул. Михайла Коцюбинського у Києві.

Помер Володимир Самійлович Горовиць 5 листопада 1989 року в Нью-Йорку від серцевого нападу. Похований у родинному склепі свого тестя Артуро Тосканіні на кладовищі Cimitero Monumentale у Мілані (Італія).

З 1995 року в Києві періодично проводиться міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця.

Джерела і література:

Зильберман Ю, Смилянская Ю. Киевская симфония Владимира Горовица. – К., 2002.

Зильберман Ю. Владимир Горовиц. Киевские годы. – К., 2005.

Горовиць Володимир Самійлович. Матеріали з Вікіпедії – вільної енциклопедії.


horowitz_04
Рональд і Ненсі Рейган нагороджують Володимира Горовиця Президентською Медаллю Свободи, 1986 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here