Вул. Пушкіна, 105. Пам’ятний знак загиблим на пожежі у цирку

Вул. Пушкіна, 105, старе міське кладовище. На братській могилі встановлено пам’ятний знак жертвам пожежі зимового цирку.

1 січня 1883 року в новозбудованому зимовому цирку, що розташувався по вулиці Махнівській (нині це вулиця Вінницька), йшла вистава “Страшний суд”. Власник цирку відкрив його з грубими порушеннями правил пожежної безпеки: усі двері приміщення відкривались всередину, запасних виходів не було. Крім цього, постановники і артисти (за однією з версій) допустили порушення в користуванні вогнем: перед виїздом на арену з рук “демона на коні” випав факел у відкриту бочку з гасом, і спалахнуло велике полум’я. Приміщення вмить наповнилося димом. З панічним криком глядачі кинулися до дверей. Одні напирали на інших, стараючись вирватися на двір, та пасткою для всіх стали двері, що відкривалися всередину. Дим приховав великий туман, а вогонь бушував усередині цирку. Пожежники прибули на місце трагедії вранці наступного дня, коли вже все згоріло.

На третій день з пожарища вивезли обгорілі трупи людей та коней. Загалом загинуло близько 300 осіб – глядачів та персоналу цирку. Загиблих пізнавали по різних прикрасах і коштовностях, інших уцілілих у вогні особистих речах. Залишки стін цирку відразу ж зруйнували. Тих, кого вдавалось упізнати, ховали родичі. Інші не встановлені жертви пожежі були поховані у братській могилі. На міському кладовищі по вулиці Пушкіна зберігся пам’ятник у вигляді зрізаної у вершині піраміди та хрестом на постаменті. На пам’ятнику напис: “НЕОПОЗНАННЫМЪ ЖЕРТВАМЪ ПОЖАРА ЦИРКА 1-го Генваря 1883 года”.

Комітет суспільної допомоги крім поховання організував також допомогу вцілілим жертвам пожежі. Для цього організували збір коштів – пожертвувань від жителів міста та округи, страхових товариств, торгових домів. Усього зібрали 32 164 рубля. Навіть від імені російського імператора Олександра III надійшло 4 000 рублів. Кошти використовувалися на медичну допомогу, закупівлю необхідних ліків. Також надали допомогу трупі цирку. Остання, у кількості 27 осіб, втратила абсолютно все майно та за кошти комітету була відправлена на батьківщину. Квитки на пасажирський потяг їм пожертвувала Південно-Західна залізниця.

За 20 років після цієї події – у 1904 році на місці згорілого цирку звели нову будівлю, у якій розмістили лікарню Червоного Хреста. Лікарня у цьому будинку проіснувала до 1938 року, коли будинок експропріювали у державну власність органами НКВС.

Під час німецько-радянської війни будинок лікарні зазнав часткових руйнувань. Лише після звільнення Бердичева від німецьких загарбників на початку січня 1944 року будинок відремонтували. У приміщеннях двоповерхової будівлі розмістилась Бердичівська контора зв’язку, нині – один з підрозділів Житомирської філії ПАТ “Укртелеком”.

Джерела та література:

Леончук М. Зимовий цирк у Бердичеві. // “Радянський шлях”, №40 (12287) від 12.03.1983 р., с. 4.

Кондратюк Ю.С. Новорічна трагедія 1883 року в Бердичеві та її наслідки. // Бердичівська земля у плині часу (у двох томах). Науковий зб. “Велика Волинь”. Вип. 37. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 259-263.