Бердичівський, або Ім’я, відоме світу

Дослідження походження назви нашого міста цікаве саме по собі – і як за кількістю запропонованих дослідниками варіантів, так і самим процесом дослідження. І нині не існує іншого такого населеного пункту, яке б мало таку назву (принаймні, нам про це не відомо). Є Сквира на Київщині та Нова Сквира у штаті Нью-Йорк (США), Париж як столиця Франції та село в Башкирії (РФ), Київ як столиця України та Київ – село у Миколаївській області. А Бердичів лише один.

Тож цікаво споглядати, як розповсюджена назва нашого міста як похідна для інших різноманітних назв. Так, нещодавно ми вже писали про судно “Бердичів” та готель Бердичівський (англ. Berdichevsky Tel Aviv Hotel), що знаходиться на вулиці Бердичівській у другому за розміром та значенням місті Ізраїлю Тель-Авіві (хоча ця вулиця отримала назву не від нашого міста, а від імені Міхи Йозефа Бердичівського (1865-1921) — відомого письменника, який писав на івриті та ідиш).

Взагалі ж, вулиці Бердичівські можна віднайти у багатьох населених пунктах світу, розпочинаючи від сусіднього з містом села Великі Низгірці. Вона є в нашому обласному центрі Житомирі (Велика та Мала Бердичівська), також у столиці України Києві (Шевченківський район), де з’явилась у середині XIX століття під цією назвою (офіційно затверджена у 1869 році) як проїзд до Житомирського (а отже і Бердичівського) шляху. Є вона у російському місті Перм та згаданому вище ізраїльському Тель-Авіві. А враховуючи той факт, що значна кількість євреїв-бердичівлян свого часу переїхали до Ізраїлю і частково до Сполучених Штатів, то вулиці Бердичівські з’явились у багатьох містах цих країн. У 2012 році вулиця Бердичівська з’явилась у польському місті-побратимі Бердичева – місті Сєдльце. Ця вулиця розташована у промисловому районі, на її спорудження місцева влада витратила біля 5 мільйонів польських злотих (приблизно 12 млн. гривень).

Ще цікавіше з прізвищем Бердичівський (Бердичевський – із урахуванням російської транскрипції). Як ви вже зрозуміли, прізвище відноситься до так званих топонімічних, тобто до прізвищ, утворених від назви нашого міста, у якому проживали його носії. До того ж прізвище надавали особі не тоді, коли він проживав у місті, а тоді, коли переїздив до нового місця проживання (за людиною закріплювалось прізвище, тому що на запитання “Звідкіля він?” часто відповідали – “Він з Бердичева. Він – бердичівський”).

У Російській імперії прізвище було широко розповсюдженим серед єврейського населення у містечках Волині, Поділля та Київської губернії. Після скасування межі осілості його носії роз’їхались по всьому світові. Найстаріший відомий нам носій цього прізвища – Михайло Бердичевський (1848-1933).

Відомі носії прізвища Бердичевський:

• Бердичевський Леонід Опанасович (1908-1944) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
• Бердичевський Марк Наумович (1924-2009) — геофізик, доктор технічних наук, професор кафедри геофізичних методів дослідження земної кори геофізичного факультету МДУ.
• Бердичевський Сергій Ілліч (1882-1937) — політичний діяч, член Української Центральної Ради.
• Бердичевський Георгій Олександрович (1918-1978) — Герой Соціалістичної Праці.
• Бердичевський Ігор Олександрович (нар. 1964) — російський шахіст, гросмейстер (1996).
• Бердичевський Міха Йозеф (1865-1921) — письменник на івриті та ідиш, мислитель.
• Бердичевський Семен Соломонович (1910-1986) — діяч радянських спецслужб, полковник держбезпеки.
• Бердичевський Яків Ісакович (нар. 1932) — філолог, літератор, музейний працівник, бібліофіл.
• Кедров Костянтин Олександрович (початкове прізвище Бердичевський; нар. 1942) — поет, філолог, філософ.

Уважний читач згадає також відомого єврейського рабина Леві Іцхака Бердичівського. Але тут Бердичівський – не прізвище, а географічний вказівник місця проживання цадика.

Ось така цікава топоніміка, пов’язана з назвою нашого міста.