Home Край в історичних нарисах Адольф Гітлер у Бердичеві: останній аргумент

Адольф Гітлер у Бердичеві: останній аргумент

11505
0
SHARE

Уважний читач краєзнавчих нарисів знає, що питання про перебування нацистського лідера у Бердичеві піднімалось давно і не один раз. Дійсно, написано вже доволі багато і, здавалося б, факт цей доведено (дивись, наприклад, матеріал “Адольф Гітлер у Бердичеві” – прим. “МБ”).

Адольф Гітлер виходить з будівлі школи №21 після завершення наради. Бердичів, 6 серпня 1941 р.

Але до загальної мозаїки не вистачало лише одного, так би мовити, останнього аргументу – кінохроніки. Тоталітарний нацистський режим по суті боготворив свого лідера Адольфа Гітлера, і у зв’язку з цим фіксував чи не кожен його крок. Відтак, у тому, що відеоматеріали із окресленої проблеми існували, сумнівів не було.

Залишалось лише їх відшукати. А для цього слід було переглянути не одну сотню годин пропагандистської кінохроніки. У роки Другої світової війни найбільшим німецьким пропагандистським кіножурналом був так званий “Die Deutsche Wochenschau”. Знаючи дату відвідин міста Бердичева Адольфом Гітлером, я розпочав пошуки.

Пошуки тривали, але результатів не було. Однак в процесі пошуку я звернув увагу на той факт, що в тих серпневих кіножурналах описуються події не синхронні по часу їх випускам. Помилка моя була очевидною: варто було шукати в наступному місяці – вересні, адже для зйомок, передачі матеріалів для їх монтування повинен був пройти певний час. А звідси цікавий факт: німці за роки війни переглядали новини місячної давнини.

І ось у номері за 3 вересня 1941 року (Die Deutsche Wochenschau №574) упізналась своєрідна бердичівська забудова. Звірили наявні фотографії Адольфа Гітлера у Бердичеві і кадри кінохроніки – все сходилось. Останній аргумент знайдено. Ну а далі була тісна співпраця із місцевими краєзнавцями з питання уточнення окремих аспектів кінохроніки. Як наслідок, маємо відеозапис, який готові вам представити на огляд.

На останок хотілось би декілька слів сказати про зворотній бік дослідження. Так склалось, що певний час окремі пошукові моменти викладались для ознайомлення у соціальних мережах. На жаль, реакція місцевих мешканців на об’єктивний виклад історії була далекою від бажаної: в їх світогляді я виступав “нацистом”, “прихильником Гітлера” і т.д. Особисто для мене це говорить лише про одне – є глибока проблема сприйняття бердичівлянами (і не лише ними) власної історії, якою б контроверсійною вона б не була.

Віталій Матвійчук.


Фрагмент кіножурналу Die Deutsche Wochenschau, №574, 3 вересня 1941 року:

 


 

Пояснення до представленого відеофрагменту від сайту “Мій Бердичів”:

  • [00:00 – 00:38] – літак із Адольфом Гітлером на аеродромі в селі Романівка (Радянське) зустрічає генерал-фельдмаршал Карл Рудольф Герд фон Рунштедт;
  • [00:39 – 00:59] – машина керівника Німеччини проїжджає по Бердичеву вулицями Кармелітанська, Шевченка та Пушкіна;
  • [01:00 – 01:05] – Адольф Гітлер заходить у будівлю школи №21 (школа №3) на вулиці Пушкіна;
  • [01:06 – 01:12] – Адольф Гітлер по завершенні наради в штабі групи армій “Південь” виходить із будівлі, його зустрічають жінки з німецького Червоного Хреста та солдати;
  • [01:13 – 01:37] – машина з керівником Німеччини від’їздить від будівлі школи по вулиці Пушкіна у напрямку вулиці Димитрова (Сідлецького).

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here