Home Історія Історія підприємств, установ Історія Народного аматорського хору ветеранів війни та праці

Історія Народного аматорського хору ветеранів війни та праці

848
0
SHARE
Хор ветеранів війни та праці, 1984 р.

Хор ветеранів війни та праці міського Будинку культури (нині міський Палац культури ім. О.А. Шабельника) створили восени 1983 року. Ініціаторами створення хору стали члени міської організації ветеранів Другої світової війни Степан Лівінський, Іван Павленко, Віктор Удовидченко та Любов Конончук. Вони звернулись до голови виконавчого комітету Бердичівської міської Ради народних депутатів Костянтина Степури, який підтримав ініціативу та надав організаційну допомогу. Очолив хор випускник диригентсько-хорового факультету Київського інституту культури, директор міського Будинку культури Микола Григорович Дідус. На початку до складу колективу увійшло 20 осіб – убілених сивиною ветеранів війни та праці, які пройшли нелегкий життєвий шлях. То були люди, закохані в пісню і готові нести її на вічній хвилі пам’яті в народ.

13 листопада 1983 року в Бердичеві відбувся перший концерт хору ветеранів війни та праці. Цей день став офіційним днем народження цього колективу.

На початку репертуар хору нараховував 13 творів – це твори військово-патріотичного характеру, пісні народів світу – загалом репертуар, притаманний часам радянської влади, де ідеологічна складова відігравала значну роль у житті пересічних громадян. Колектив ставив за мету донести художніми засобами до слухачів, особливо молодого покоління, все те, що пережили і перенесли самі у важкі воєнні роки і нелегкі повоєнні.

Через рік від часу свого заснування в колективі обрали раду хору у складі 7 осіб. Першим головою ради обрали Віктора Івановича Удовидченка, заступником – Любов Макарівну Конончук, секретарем ради хору – Ванду Тимофіївну Виноградову, ведучою концертів (конферансьє) – Зінаїду Яківну Лукашову. Кількість учасників хору зростала – до листопада 1984 року колектив вже мав у своєму складі 42 учасника, з яких чоловіків – 20, жінок – 22; ветеранів Другої світової війни – 20, ветеранів праці – 22.

Конкурс “Сонячні кларнети”, 1984 р.

У листопаді 1984 року хоровий колектив представив Житомирщину у республіканському телевізійному конкурсі «Сонячні кларнети». Це була для хору визначна подія: на цей час колектив зріс і кількісно, і якісно. По завершенні телевізійного конкурсу кожного учасника хору нагородили медаллю Лауреата Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості, присвяченого 40-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а також 10-денною поїздкою до міста-героя Волгограда. Як згодом згадували учасники поїздки, знайомство з містом, його героїчним минулим почалось із поїздки по Волзі на борту теплоходу «Москва». В учасників хору мимоволі з душі просилася пісня про Волгу, про радянський народ, про героїзм людей у роки війни. І в результаті на борту теплоходу сам по собі розпочався імпровізований концерт.

26 січня 1986 року в Бердичеві в міському Будинку культури, який знаходився на вулиці Карла Лібкнехта (нині це Міський музично-драматичний театр) відбувся міський огляд творчих досягнень художньої самодіяльності. Під дружні овації членам хору ветеранів вручили нагороди оргкомітету Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості, присвяченого 40-річчю Великої Перемоги. Хор ветеранів війни і праці міського Будинку культури був удостоєний диплома Радянського комітету ветеранів війни. Кожен його учасник одержав медаль і посвідчення лауреата.

З травня 1986 року по листопад 1987 року керівником хору була Тамара Іванівна Муляр. Це віддана своїй справі людина, яка працювала з колективом на громадських засадах. За нетривалий період її роботи репертуар хору збагатився на 14 творів. Було дано багато концертів, організовано чимало зустрічей.

Керівник хору В’ялов Юрій Петрович

Та найбільшого розквіту і творчого злету досяг колектив у наступні роки, коли його керівником став Юрій Петрович В’ялов – викладач Бердичівського педагогічного училища (нині педагогічний коледж). Водночас із ним у хор прийшов концертмейстер Анатолій Остапюк. Юрій В’ялов – людина творча, закохана в музику, у пісню, а особливо – в українську (хоча він і є уродженцем Алтайського краю Російської Федерації). Досвідченому хормейстеру, за віком значно молодшому від хористів, необхідно було якнайшвидше встановити тісний творчий контакт із колективом. Необхідно було прослухати всіх, почути не лише саме звучання голосу вокаліста, але й необхідно, щоб він мав голову, вуха, серце, музикальність. Дещо складніше з зовнішнім артистизмом. Необхідно знайти методи як творчо зацікавити співаків, адже дуже важливо озвучити людський організм, знайти потрібні тембри, створити цікаву звукову палітру. А головне, щоб хористи бажали разом із диригентом це робити. Хор повинен звучати як злагоджений оркестр.

І це вдалося! Репертуар хору збагатився творами українських класиків – Лисенка, Леонтовича, Їжака, а також народними піснями. Учасники хору набули високої творчої майстерності, хор співає у чотири голоси (а окремі твори – на 5 голосів), більшість творів виконується акапельно (без музичного супроводу).

Хор виступав у колгоспах, радгоспах, на підприємствах, установах, Палаці культури і техніки ВО «Прогрес» (нині міський Палац культури ім. О.А. Шабельника), у госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинку-інтернаті, санаторіях міста Хмільник, а також у селі Сальниця Хмільницького району Вінницької області під час відкриття військового музею та встановлення бюсту Героя Радянського Союзу – Столярчука Фрола Остаповича. Відбулась також зустріч обмінного характеру з хором ветеранів війни та праці Житомирського Будинку офіцерів.

За перше десятиліття роботи хор провів біля 200 концертів. Протягом цього періоду колектив отримав 20 почесних грамот і два дипломи. 29 квітня 1991 року представниками Житомирського обласного управління культури та обласної філармонії відбулося прослуховування хору ветеранів із метою присвоєння йому звання Народного. І цього ж року колективу, до складу якого на цей час вже входило 49 учасників, присвоїли це почесне звання. Але з огляду на вік хористів, серед учасників хору на цей час залишилось небагато з тих, хто відвідував його з перших днів існування. Це визволителі Бердичева Віктор Іванович Удовидченко, Іван Васильович Павленко, Степан Йосипович Лівінський, солістка Ганна Антонівна Комоцька, староста хору Ольга Омелянівна Яцюк, постійна ведуча програми Зінаїда Яківна Лукашова, члени хору Антоніна Давидівна Сабаніна, Любов Олександрівна Кривенко, Віра Олексіївна Кошеварова, Ганна Василівна Ігнатенко, Клавдія Василівна Завадська. Також активними учасниками хору були солістка Ніна Іванівна Буржуловська, Олексій Іванович Мазнійчук, Всеволод Францович Башинський, подружжя Максимових, Камелія Леонтіївна Озірська, Марія Петрівна Кабакова, Віра Михайлівна Лафаренко, подружжя Петро Павлович та Раїса Петрівна Темчуки, подружжя Надія Андріївна та Володимир Олексійович Кузнець, Галина Володимирівна Карбовська, Олександра Олексіївна Орлова та інші.

У жовтні 1993 року відзначалася знаменна подія нашої країни – 50-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників. До цього свята колектив хору підготував ювілейний вечір, присвячений також 10-ій річниці створення народного самодіяльного хору ветеранів війни і праці. Концерт відбувся 14 жовтня у міському Будинку культури.

Перед виступом в селах Скаківка і Никонівка, 8 травня 1988 р.

У наступні роки хор ветеранів продовжив свою плідну працю. Колектив проводив значну концертну діяльність, на його рахунку сотні виступів у різних навчальних закладах, військових частинах, колективах міста та району. Він – переможець Республіканських, обласних фестивалів, оглядів-конкурсів. Народний аматорський хор ветеранів війни та праці неодноразово нагороджувався дипломами, грамотами та цінними подарунками:

  • Диплом Міністерства культури СРСР за активну участь у вихованні трудящих, у період проведення Другого Всесоюзного фестивалю Народної творчості;
  • Диплом журналу Міністерства культури СРСР «Клуб і художня самодіяльність» (1988 р.);
  • переможець Республіканського телевізійного музичного турніру «Сонячні кларнети» (1992 р.);
  • Почесна грамота Бердичівської міської Ради народних депутатів (1997 р.);
  • Почесна грамота управління культури облдержадміністрації (1997 р.);
  • Диплом Ради обласної організації ветеранів за Перше місце у огляді хорів ветеранів (2002 р.);
  • Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України за сумлінну працю та високий професіоналізм (2002 р.);
  • Диплом Житомирського обласного управління культури за Перше місце в Обласному конкурсі у рамках свята «Зорі Полісся» (2002 р.);
  • перше місце в обласному фестивалі хорів ветеранів війни (2003 р.).

20 листопада 2003 року з нагоди 20-ї річниці створення колективу відбувся творчий вечір Народного аматорського хору ветеранів війни та праці.

У грудні 2003 року колектив прекрасно виступив на обласній сцені, у рамках Всеукраїнського фестивалю Народної творчості, а 14 січня 2004 року – на заключному концерті, що відбувся на сцені Обласного музично-драматичного театру. У репертуарі хору твори українських композиторів-класиків М. Лисенка, С. Людкевича, Вербицького, Бортнянського, М. Леонтовича, композиторів сучасності О. Білаша, бердичівлянина Олеся Коляди, твори на вірші Тараса Шевченка.

В колективі діють також малі форми виконання творів – солісти, дуети, тріо, квартети, жіноча та чоловіча вокальні групи. Так, з учасників хору утворили новий колектив під назвою «Ладомир», який діє при районному Будинку культури під керівництвом Валентина Семенюкова. За рік існування колектив «Ладомир» здобув звання «Народний». Згодом на базі «Ладомиру» Валентин Семенюков створив чудовий чоловічий квартет, у репертуарі якого народні пісні та пісні народів світу.

У 2005 році на базі хору ветеранів створили ансамбль пісні «Бердичі», який взяв участь у фестивалі народного мистецтва «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський). У 2007 році на першому обласному фестивалі ім. А. Пашкевича ансамбль «Бердичі» отримав 1-е місце в номінації «вокальні гурти».

Виступають члени аматорського ансамблю народної пісні “Бердичі”.
Фото Василя Мельника, 21 квітня 2011 р.

У 2006 році Народний аматорський хор ветеранів продовжив свою концертну діяльність. Всього у цей час хор провів впродовж року майже 50 благодійних концертів. У жовтні цього ж року колектив підтвердив почесне звання «Народний аматорський».

У 2007 році колектив взяв участь у ювілейному концерті хору ветеранів м. Житомира та здійснив більше 10 благодійних концертів в обласному госпіталі війни та праці, Будинку-інтернаті для одиноких та пристарілих, на площі біля меморіалу «Вічний вогонь» (нині меморіал «Слава Героям!») до Дня Перемоги (9 травня) та Дня визволення Бердичева (5 січня).

У 2008 році хор ветеранів відзначив своє 25-річчя. Керівник хору ветеранів Юрій В’ялов вирішив відзначити його фестивалем. За ініціативи Юрія В’ялова та за сприяння обласної та міської влади у Бердичеві відбувся І-й обласний фестиваль творчості ветеранських колективів. Житомир, Овруч, Черняхів, Малин, Коростень, Червоноармійськ (нині Пулини) та інші міста Поліського краю – 10 хорів приїхали до міста, щоб вшанувати колег із Бердичева та виконати свої найкращі композиції. Численні вітання лунали того дня на адресу мудрих, збагачених життєвим досвідом, закоханих у пісню.

Усіх хористів згуртовувала староста хору Ольга Омелянівна Яцюк (з жовтня 2013 року вона передала свої обов’язки новій старості – Олені Мазур). Окрасою хору були всі його учасники, але варто відзначити гарних і невтомних солістів – Тетяну Щенявську, Кіру Дороніну, Зінаїду та Юрія Чебаненків, Раїсу Повніч, Миростава Ясельського, Софію Ружицьку. З хором працює також молодий талановитий концертмейстер Тарас Дем’янчук. До хору приходять нові виконавці і залишаються тут назавжди. На жаль, вже пішли у вічність І. Павленко, В. Удовидченко, С. Лівінський, А. Праскова, О. Мазнійчук, В. Башинський, О. Яцюк, Ю. Чебаненко та ще багатьох тих, хто стояв у витоків хору.

Хор ветеранів має особливий статус – він такий єдиний у місті хоровий колектив. Ветерани не старіють душею, завжди підтягнуті, слідкують за своєю зовнішністю, вони – цікаві люди по життю. Коли їдуть на репетиції і концерти, залишають усі негаразди за межами сцени. І взагалі їх живий чудовий спів приносить радість людям, гарний настрій. І самі співаки отримують позитивні емоції, у результаті – і здоров’я, оскільки вікова категорія учасників – від 60-и до 93-х років.

Виступ хору ветеранів на третьому обласному фестивалі ветеранських хорів, 12 листопада 2013 р.

12 листопада 2013 року понад 25 колективів із усієї Житомирщини приїхали в Бердичів на третій обласний фестиваль ветеранських хорів, організаторами якого виступили обласне управління культури, Житомирський обласний центр народної творчості та Бердичівський міський Палац культури ім. О.А. Шабельника. Метою фестивалю, який вже втретє пройшов на Житомирщині, було посилення впливу народної пісні та творчості на духовне збагачення мешканців області.

Розпочався фестиваль із вшанування народного хору ветеранів Бердичівського міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника з нагоди 30-річчя від дня його створення. Програму фестивалю відкрив саме колектив-ювіляр.

Журі стало важко визначитись із переможцем, адже у кожен твір учасники вкладали душу, зворушливо виводячи кожну ноту. Мабуть, їм хотілось відзначити кожного, але у фестивалю свої правила і переможець має бути лише один. Перемогу у третьому обласному фестивалі ветеранських хорів здобули учасники з міста Коростишів. Ось так відзначив хор ветеранів своє 30-річчя.

Нині Народний аматорський хор ветеранів продовжує свою творчу діяльність.

Джерела і література:

Лукашова З. Хору ветеранів 10 років. // «Земля Бердичівська», №82 (14378) від 12.10.1994 р.

Яцюк О. Хіба ми старі? Аж ніяк… // «Земля Бердичівська», №2 (14817) від 06.01.1999 р.

Лукуц Ю.М. Бердичівський міський Палац культури – центр змістовного дозвілля // Бердичівська земля у плині часу. Науковий збірник «Велика Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Вип. 37. Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х т.т. Т. 2 – Житомир: М. Косенко, 2007. – с. 183-195.

Протасевич О. Хору ветеранів – 28! // «Бердичів», №45 (924) від 10.11.2011 р.

Протасевич О. Хору ветеранів Бердичева – 30 років! // «Земля Бердичівська», №45 (15947) від 08.11.2013 р.

Дроботюк Т. Не старіють душею ветерани. // «Бердичів», №48 (1031) від 28.11.2013 р.

Протасевич О. Хору ветеранів Бердичева – 35 років! // «Земля Бердичівська», №46 (16216) від 16.11.2018 р.

Альбом хора ветеранов Бердичевского ГДК 1983-1990 гг.


Від самого народження хору ветеранів за ініціативи та особистої участі учасниці хору Ванди Тимофіївни Виноградової був зібраний матеріал та створений фотоальбом, у якому розмістили фотографії та газетні матеріали, які розповідають про історію хору, його будні та свята. Цей фотоальбом охоплює період з 1984 по 1990 рік. За заповітом ініціатора його створення нині альбом зберігається в Музеї історії міста Бердичева. Нижче представлено сторінки цього альбому – справжньої пам’ятки історії, документа своєї епохи.


Хор ветеранів війни та праці Бердичівського МБК
Хор ветеранів війни та праці Бердичівського МБК
Хор ветеранів на сцені міського Будинку культури. Фото Віктора Коржука
Хор ветеранів війни та праці, 1984 р.
Черговий виступ хору ветеранів перед працівниками сільського господарства
Черговий виступ хору ветеранів перед працівниками сільського господарства
Ведуча концертів хору Зінаїда Яківна Лукашова
Виступ хору ветеранів з концертом, присвяченим 70-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Бердичівський МБК, 1987 рік
Жовтнева площа (нині площа Центральна). На концерті, присвяченому святу вулиці Карла Лібкнехта. Керівник Муляр Т.І., 1986 р.
Червона гора, Будинок Офіцерів. Концерт для військовослужбовців військової частини, 1986 р.
Ветерани хору Галина Казимирівна Новицька і Антоніна Давидівна Сабаніна
Ветерани хору Зінаїда Яківна Лукашова і Камілія Леонідівна Озирська
Соліст хору Микола Федорович Гур’єв
Хористки (зліва на право): Тетяна Йосипівна Голумбівська, Ганна Іванівна Кушнірук, Раїса Петрівна Кравченко
Хористка Раїса Микитівна Остапенко
Ветерани хору Любов Олександрівна Кривенко і Ніна Іванівна Буржеловська
Ветерани хору Ганна Антонівна Камоцька і Софія Хунівна Таєрман
Ветеран хору Виноградова Ванда Тимофіївна
Черговий виступ перед військовослужбовцями в честь ювілею військової частини. Червона гора, Будинок офіцерів, 1987 р.
Ветерани хору Галина Володимирівна Карбовська, Ольга Омелянівна Яцюк, Надія Олександрівна Гончарук
Виступ соліста Мазнійчук А.І. у супроводі хору
Перед виступом (зліва на право): Удовидченко В.І., Павленко І.В., Лівінський С.Й., Лукашова З.Я.
Міський Будинок культури. Група ветеранів хору після виступу, 1990 р.
Виступ хору поряд із пам’ятником Тарасу Шевченку
Біля пам’ятного знаку на честь Першого танкового корпусу. Зліва на право: Повніч Р.П., Виноградова В.Т., Лукашова З.Я., Куряков Г.Ф., Озирська К.Л., с. Осикове, 1989 р.
Колектив хору серед групи солдат і офіцерів військової частини після виступу зі святковим концертом. Військове містечко по вулиці Короленко, 1989 р.
Виступає зведений хор Житомирського Будинку офіцерів і бердичівського міського Будинку культури. Бердичів, 1989 р.
Зведений хор Житомирського Будинку офіцерів і бердичівського Будинку культури. Бердичів, 1989 р.
Візит у відповідь зведеного хору Житомирського Будинку офіцерів і бердичівського Будинку культури. Житомир, 1990 р.
Візит у відповідь зведеного хору Житомирського Будинку офіцерів і бердичівського Будинку культури. Житомир, 1990 р.
Група ветеранів війни – учасників хору Бердичівського міського Будинку культури і Житомирського Будинку офіцерів
Виступ хору на фестивалі хорових колективів області. Житомир, 1990 р.
Виступ хору на фестивалі хорових колективів області. Житомир, 1990 р.
виступ хору в Житомирі, 1990 р.
Група ветеранів хору Бердичівського міського Будинку культури в гостях у колективу хору Житомирського Будинку офіцерів. Житомир, 1990 р.
Соліст Мазнійчук А.І. виступає у супроводі хору. Житомир, 1990 р.
Під час прослуховування на фестивалі хорових колективів області. Житомир, 1990 р.
Виступ хору ветеранів на сцені міського Палацу культури, 2008 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here