Історія газети «Mozaika Berdyczowska»

У лютому 1990 року в Бердичеві виникло польське культурно-освітнє товариство. Перші кроки для відродження польськості та об’єднання поляків робились завдяки допомозі Генерального Консульства Республіки Польща у Києві при співучасті тогочасного голови Союзу поляків на Україні Станіслава Шалацького та голови обласного відділу Валентина Грабовського.

Про діяльність польського товариства в Бердичеві писали польські газети і журнали «Rzeczposplita», «Gazeta Wyborcza», «Czas», «Rodacy Rodakom». 3 грудня 1994 року в Бердичеві по мережі проводового мовлення місцевою редакцією мовлення (редактор Леонід Козінчук) транслювались радіопередачі польською мовою. Але відродження національної самосвідомості поляків Бердичева і околиць потребувало появи періодичного друкованого видання. Цьому сприяла й організація вивчення польської мови у трьох школах міста вчителями Бердичева та магістром філології з Познані Катажиною Жмідзінською. 3 січня 1994 року в Бердичеві діє Рада ветеранів Війська Польського на чолі з Зигмутом Жуковським.

Створення газети було пов’язане з великою кількістю різноманітних питань, одним з яких був вибір назви. Польський журналіст Петро Косцінський вважав, що це має бути щось типово бердичівське, подібне до назв польської періодики на Україні «Dziennik Kijowski», «Gazeta Lwowska». Потім з’явились пропозиції «Dzień Berdyczowa», «Nad Qnitopiatia», «Szpilki Berdyczowskie». Пізніше прийшли до назви «Mozaika Berdyczowska».

Перший номер «Mozaikі» вийшов як польськомовний додаток до газети «Земля Бердичівська» 24 грудня 1994 року. Це був своєрідний подарунок до Божого Народження (24 грудня католики світу, частина протестантів і православних церков відзначають Святвечір). Видавцем першого номеру став колектив Бердичівського відділу Союзу поляків на Україні у складі Фелікса Пашківського, Лариси Вермінської та Юрія Сокальського. Видавництву сприяли різні особи та заклади у Варшаві: редакційним опрацюванням займався кореспондент газети «Rzeczpospоlita» Петро Косцінський, якому допомагала журналіст закордонного відділу Беата Зубович. Графічним і технічним оформленням займався один з секретарів «Rzeczpospоlitej», а пізніше секретар відділу науки і техніки цієї ж газети Діаріуш Маркевич. Номер було видано завдяки фінансовій та організаційній допомозі фундацій «Допомога полякам на сході», заснованої польським урядом, та «Rodaсу Rodakom».

Перший номер містив наступні публікації: «Очікування» о. Бенедикта Крока, «Взаємодопомога» П. Косцінського, «Чи є спокій на кладовищі» Л. Вермінської, «Фелікса з хутора Ципляєва» Ю. Сокальського. У статті голови Бердичівського відділу Союзу поляків на Україні Ф. Пашківського «Piec lat расу» було проаналізовано його роботу.

25 квітня 1994 року «Mozaika Berdyczowska» була зареєстрована Житомирським управлінням по пресі, а в травні 1995 року вийшов перший номер вже самостійної газети тиражем 1000 екземплярів. У зверненні «До читачів» редактор Ф. Пашківський визначив головні завдання газети: «Хочемо писати про Бердичів і район, про поляків, що тут живуть. Багато місця присвятимо проблемам освіти та духовного життя поляків на Україні».

В 1995 році вийшло 4 номери газети по 4 сторінки. В 1996 році газета вже виходить як двомісячник на 6 сторінках. Матеріальна база редакції спочатку була дуже скромною: друкарська машинка, телефакс. Статті на фото з Бердичева висилались по факсу до Варшави, де їх приймали діячі фундації «Rodakу Rodakom» журналісти однієї з найважливіших газет Польщі «Rzeczpospоlita». Там тексти набирались на комп’ютері, потім сторінки переносились на фольгу, як це необхідно для друку. З Варшави фольга перевозиться до Бердичева, де «Mozaika» друкувалась на КП «Поліграфічна фабрика».

З номеру 5(16) за 1997 рік газета виходить на 12 сторінках, а у вересні цього ж року «Mozaika Berdyczowska» відкрила свою сторінку в Інтернеті: http://www.webspawner.com/users/mozberd (нині газета знаходиться за адресою http://mozberd.com.ua/).

Цього ж 1997 року в газеті з’являються рубрики «W Polsce», де публікуються статті про події в Польщі (наприклад «Powódż w Polsce» П. Косцінського, «Sуlwetki poiskich politуków» та «Reforma administracуjna w Polsce: gmina, powiat, wojewódytwo» Едварда Квятковського, «Polska w NATO» Едварда Гжегорчика, «Rok po wуborach w Polsce» Едварда Стоковського та інші) та «Бердичівські новини». На останній сторінці в «Polskim informatorze Zytomierza i Berdyczowa» подається розклад радіо- і телепередач польською мовою, адреси та телефони польського товариства.

З номеру 2(25) за 1999 рік в газеті з’явилась релігійна сторінка, де друкувались статті «Jeszcze pieć lat» та «Urodziny katedru» Євгенія Клімакіна, «З історії відпустів матері Божої Кармелітської в Бердичеві» Миколи Сторонського, «Hisboria odzyskahia klasztoru» Л.Вермінської, «245-lecie poświecenia kościola świetej Barbary» І. Завадської, «Репресовані випускники Житомирської римо-католицької духовної семінарії» І. Розвадовської та інші.

З номера 3(32) 2000 року на прохання осіб, зацікавлені темами, які піднімала «Mozaika Berdyczowska», але не знають польської мови, з’явилась сторінка українською мовою. Це була стаття жительки села Осикове Ядвіги Ковальської «Nie tylkoj ten, w którym zyjecie Ojczyzna, wasza, sie, zowie. Jest jeszcze druga gczyzna w świeci. Co w polskiej sie, inowie».

З 2001 року «Mozaika Berdyczowska» виходить на 16 сторінках. В ній з’явились сторінка для дітей «Mala Mozaika», рубрика, «Mozaika na zsi» із статтями про Рею, Гвіздаву, Гришківці, Осикове, Половецьке, Великі Низгірці, Лісову Слобідку та ін.

Постійна увага на сторінках газети приділялась життю міста: «Berdyczowski browarcyeka na Lepsze» Є. Клімакіна, «Berdyczowska tragedia» В. Желіховського, «Berdyczowska mleczarnia podczas kryzysu» Л. Вермінської та Є. Клімакіна, «Політичне життя в тихій провінції»Л. Вермінської, «Berdyczowski park kultury i odpoczynku Wczoroj i dzis» В. Колесник, «Wielri bazar albo zapiski konsumtnta» І. Розвадовської.

З номеру 5(46) 2002 року з’явилась сторінка «Wydarzenia w Berdyczowie» з інформацією про дії міської влади, хронікою громадського життя та кримінальних подій. Також в публікаціях висвітлювалась діяльність товариства поляків України: «Nowa organizacja w Berdyczowi» І. Розвадовської, «Rok w naszym domu» М. Старовєров та інші.

Традиційними стали і публікації на тему співпраці Україна-Польща: Proponujemy Siedlce» Д. Дубцака, «Trudne braterstwo przez 79 lat» Я. Верещака, «Україна і Польща в ІІІ тисячолітті» Є. Слюсара, «Polska i Ukraina w Europie bez granic» А. Вермінської, «Berdyczów i Siedlce razem» В. Толочка, «Нові горизонти наукової співпраці» М. Бедя.

В 2003 році в газеті з’явилась рубрика «У сузір’ї великих», де читачі могли познайомитись з життям і діяльністю Тадеуша Костюка, Тараса Шевченка, Марії Складовської-Кюрі, Владислава Ягайла, Фридерика Шопена, Яна Матейки, Леха Валенси, Івана Павла ІІ, Івана Франка та інших видатних представників наших народів.

Того ж року відбулись і зміни в редакційному колективі. У зв’язку зі смертю редактора газети Фелікса Пашківського колектив очолила Лариса Вермінська.

З перших номерів «Mozaika Berdyczowska» публікувала матеріали про історію польського та українського народів: «Powstanie i Likwidaca Radyieckitj Marchlew szozyzny» П. Косцінського, «Польська книжка на Україні в 1927-1934 рр.» Л. Войславського, «Za daleko na wschód» П. Косцінського, «Katyń w sercu moim» Я. Павлюка, «Історія поляків на Поділлі до І Світової війни» В. Хіллач. «Поляки на Поділлі в 20 рр. ХХ ст.», «Заслання барських конфедератів до Сибіру та Оренбурзького краю» В. Євсєвіцького, «Piewszy Pancerny» Б. Пухальського. Події Другої світової війни описувались в статтях «Kombatnci z Zybomierszczyzny» П. Косцінського, «Powstanie Warszawskie» М. Косаляка, «Від Бердичева до Берліна» М. Бедя та П. Скавронського, «Spotkanie weteranow Wojska Polskit w Zybomirzu» Свьонтецького.

Історія народу тісно переплилось з людською долею. Про долі поляків на Україні можна було прочитати в публікаціях «Z Marianówki do Kazachstanu» Ф. Мужановського, «60 rocznica deportacji Polaków do Kazacnstanu» Г. Стронського, «Долі дідів очима онуків» Н. Тринчук, «Los pod nuwerem 16569» Б. Сіваковського, «Tragedia wsi Ryźew» Л. Вермінської, «Wspomnienia nauczycielki z czasów Brieżniewa i Kuczmy» Я. Ковальської, «Zyciorys jednej zwielu» Ч. Раубішко та ін.

В тому ж 2003 році на сторінках газети з’явились нові рубрики: «Наша історія», «Народні джерела» та «Міста Польщі», де розповідалось про Краків, Гданськ, Гнєзно, Єленю Гуру та ін.

Чималий інтерес у читачів викликали публікації на тему культури: «Piemosza dama polskiej poezji Wislawa Szymborska» Я. Джевуцького, «Józef Konrad Korzeniowski» З. Найдера, «Бердичівська лінія роду Радзивілів» В. Паліводи, «Видруковано в Бердичеві» Л. Войславського, «Пам’ять про Бальзака та Ганську» Л. Вермінської, «Berdyczowskie przygody Josepha Conrada Korzeniowskiego» З. Найдера, «Drzewa Tanadajczuka» Ф. Пашківського, «Іван Франко і Польща» П. Корнійчука.

На сторінках газети друкувались й інтерв’ю з громадськими, політичними і культурними діячами обох країн: з сенатором, головою комісії у справах еміграції Яном Сенкою, президентом Республіки Польща Александром Кваснєвським, прем’єром Лєшеком Міллером, професором Інституту історії Варшавського університету Анджеєм Хойновським, віце-прем’єром з закордонних справ Павлом Ковалем та ін.

Вражає і різноманітність авторів газети. Серед них чимало науковців: доцент філологічного відділу Одеського університету Олена Войцева, докторанти університету Марії Складовської-Кюрі в Любліні Лариса Лещенко та Надія Геркало, голова польського конрадівського товариства Здіслав Найдер, науковець Чернівецького університету Микола Сторонський. Приємно, що на сторінках газети знайшли своє місце матеріали студентів та школярів: студентки факультету російської філології Одеського університету Л. Потапової, студентки Волинського університету Н. Тринчук, учнів бердичівських шкіл Є. Клімакіна, Л. Вермінської, Є. Слюсара, Т. Стодольської, А. Теліцької. До авторів газети приєднались краєзнавці Б. Сиваківський (Вінниця), В. Хіхлач (Козятин), Я. Павлюк (Любар), Л. Войславський (Харків), М. Костриця (Житомир), М. Бедь, П. Скавронський, Ф. Пашківський, П. Корнійчук, І. Розвадовська (Бердичів). Є й автори з-за кордону, причому не лише з Польщі, а й з Великобританії (Ф. Нєдзвєцький), США (Т. Фрусь), Латвії (Р. Биковська) та ін.

За 13 років вийшло понад 70 номерів газети «Mozaika Berdyczowska», в якій висвітлювалися важливі питання минулого і сьогодення двох народів, що сприяє розвитку їх дружніх відносин.

Тижневик діє й нині. Виходить щоквартально, видавець: Рада Бердичівського осередку Спілки поляків України (Житомирська область), головний редактор Лариса Вермінська. На кінець 2024 року побачило світ 158 номерів тижневика.

Література та джерела:

«Земля Бердичівська», №102 (14398) від 24 грудня 1994 р., с. 3-6 (1-4).

Ф. Пашківський. «Mozaika Berdyczowska» – перші кроки. // «Земля Бердичівська», №67 (14467) від 23 серпня 1995 р., с. 2.

Mozaika w rok po rejestracji. – «Mozaika Berdyczowska». – 1996. – № 2 (7).

Paszkowski F. Do czytelhików. – «Mozaika Berdyczowska». – 1995. – № 1 (2).

Paszkowski F. Pięć lat jak jeden dzień. – «Mozaika Berdyczowska». – 1999. – № 6 (29).

Ірина Розвадовська. «Мozaika berdyczowska»: 13 років праці по відродженню національної свідомості. // Бердичівська земля у плині часу / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. – Житомир: М. Косенко, 2007. – 384 с., іл. – (Науковий збірник «Велика Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Вип. 37).