Історія газети «Шлях Соціалізму»

Так історично склалось, що майже всю історію бердичівської періодичної преси можемо умовно поділити на три періоди. Перший – це, власне, поява в Бердичеві перших газет та бурхливий ріст кількості видань (з кінця XIX ст. та до середини 1920-х років). Другий період тривав із середини 1920-х до кінця 1980-х – часи радянської доби, коли влада на початку цього періоду досить швидко встановила монополію на інформацію, що вилилось у фактичне знищення альтернативної/вільної преси (у Бердичеві весь цей час виходила, за винятком окремих порівняно нетривалих періодів, лише міськрайонна газета «Радянський Шлях», вона ж «Земля Бердичівська»). Третій період триває нині – з настанням горбачовської Перебудови та проголошенням свободи слова в країні в Бердичеві знову настали часи, коли читач отримав можливість вибору, якій із місцевих видань надати перевагу. З’явилась значна кількість нових періодичних видань, в окремі роки в місті виходили друком по 5-7 газет. Щоправда, практично всі вони вже зникли, не витримавши конкуренції між собі подібними.

Хтось скаже, що сьогодні на ринку місцевої преси фактично залишилось лише дві газети. Це так, але ця ситуація має зовсім інше підґрунтя, ніж у часи другого вище згаданого умовного періоду. На той час вибір у бердичівлян був лиш один – «Радянський Шлях». На шпальтах газети, що мала тираж у 15-20 тисяч екземплярів, друкували передовиці на виробничі теми, компартійні матеріали, новини сільського життя. Були й розважальні матеріали, новини спорту, літературна сторінка. І так 4-5 разів на тиждень – загалом із такою періодичністю друкувалась ця газета. Якщо запитати будь-кого з бердичівлян середнього та старшого віку, які газети видавались у Бердичеві за радянської влади, відповідь майже завжди буде однією – «Радянський Шлях»!

Дехто, правда, згадає про газету «Зоря Комунізму». Але це скоріше виняток – газета існувала всього півтора роки та друкувалась взамін газети «Радянський Шлях» у часи другого пришестя раднаргоспів[1]. Також фахівці згадають ще й газету «Нова Доба», яка існувала в роки німецької окупації (1941-1944 рр.), та заводські газети на кшталт «прогресівської» «За технічний прогрес» та «Іллічівець» шкірзаводу.

Та насправді це не зовсім так! Мало хто знає, але тривалий час в Бердичеві існувала ще одна газета. Ім’я їй – «Шлях Соціалізму».

З’явилась ця газета наприкінці квітня 1946 року, засновниками її стали Бердичівський райком КП(б)У та Рада депутатів трудящих. Перший наказ по редакції датується 30 квітня 1946 р. та стосується кадрових призначень. Штат редакції нараховував шість працівників (разом із прибиральницею), двічі на тиждень (зазвичай, у середу та неділю) на шпальтах газети розміщувались матеріали про життя сільської громади Бердичівщини, роботу районних партійних органів, здобутки та проблеми колгоспів та радгоспів Бердичівщини.

Тираж газети становив на початку її існування 2000 екземплярів, згодом коливався в межах 2400-2700 екземплярів. Редакція розмістилась у приміщенні по вулиці Комінтерна, 3 (цю назву деякий час носила вулиця Садова), у будинку, який прекрасно зберігся до сьогодні – зведений у 1909 році, цей адміністративний будинок з мансардою і нині милує око пересічних бердичівлян. Друкувалась газета у держдрукарні по вулиці Карла Лібкнехта, 35 (нині вулиця Європейська), об’єм – 2 шпальти (сторінки) в період з 1947 по 1959 роки, 4 шпальти з червня по листопад 1959 року.

Першим керівником нового видання став відповідальних редактор Соколов Ю.М. Але переглядаючи кадрові накази за роки існування газети помічаємо, що для редакції є характерним часта зміна відповідального редактора. Так, Юрій Соколов керував газетою до лютого 1947 року, з 12 лютого редакцію очолив Герасимчук Микола Никифорович, з 25 серпня 1947 року – Бондар Климент Антонович, з 8 лютого 1950 року – Лаптєв Олексій Степанович, з 16 квітня 1950 року – Борисюк Микола Кіндратович, з 16 липня 1951 року – Дзюба Лука Давидович, який очолював редакцію до 1953 року. Того ж року його на цій посаді замінив Олексій Лаптєв, він керував редакцією майже до кінця існування видання. 8 жовтня 1959 року відповідальним редактором знову стає Лука Дзюба, він через декілька місяців і підписав останній кадровий наказ по редакції перед закриттям газети.

Газета містила низку постійних рубрик, які мали на меті висвітлити політичне та економічне життя Бердичівщини. Серед основних рубрик – «Партійне життя», «Новини культурного життя», «Пишуть сількори», «Колючі рядки», «Листи наших читачів». Але багато місця в газеті виділяється під новини країни та світу, а саме: «Міжнародний огляд», «Огляд преси», «Повідомлення ТАРС» та ін. Аналізуючи матеріали, які друкувались на шпальтах газети, легко помітити, що вона нічим особливим не вирізнялась поміж собі подібних тогочасних районних газет.

Звичайно, компартійний пафос статей та заміток, які розміщувались на сторінках «Шляху Соціалізму», не відображав реального життя Бердичівщини. Та все ж за рядками партійних передовиць і розповідей про здобутки щасливих трударів уважний та вдумливий читач відчує тогочасну реальність, яка наповнювала життя простого працівника-колгоспника. І усталений фразеологізм «читати поміж рядків» газета в багатьох випадках може проілюструвати якнайкраще.

Останній рік існування газети «Шлях Соціалізму» – 1959-й. З початку червня об’єм газети збільшився вдвічі – вона друкується на чотирьох полосах. Одночасно стала виходити тричі на тиждень – у середу, п’ятницю та неділю. Але так тривало лише декілька місяців – до середини листопада.

За тринадцять років із друкарських машин бердичівської типографії вийшло 1423 номера «Шляху Соціалізму». 12 листопада 1959 року її редактор Лука Дзюба підписав наказ №55, яким архів документів редакції готували до передачі в міський архів, у штаті редакції на цей час перебувало десять працівників. Останній номер газети побачив світ 13 листопада. Так районна газета «Шлях Соціалізму» припинила своє існування.

Цікаво, що рішення про закриття газети було в деякій мірі неочікуваним, адже ще на початку жовтня контора «Союздрук» приступила до прийому передплати на газету на 1960 рік. Тому конторі довелось повертати кошти тим, хто встиг оформити передплату, або переоформлювати їх на інші періодичні видання.

В редакції газети в різні роки працювали журналісти, які залишили помітний слід в історії Бердичева. Так, Лука Давидович Дзюба після «Шляху Соціалізму» з 1960 по 1983 роки очолював міськрайонну газету «Радянський Шлях», Микола Кіндратович Борисюк присвятив життя освітянській ниві – тривалий час очолював середню школу №17, відмінник народної освіти України, Почесний громадянин міста Бердичева (2009).

Нині майже повний архів районної газети «Шлях Соціалізму» зберігається в редакції газети «Земля Бердичівська». Отже, для дослідників історії Бердичівщини стають доступними нові історичні джерела, які дозволять краще дослідити життя Бердичівщини у перше повоєнне десятиліття.

Джерела і література:

Архів газети «Шлях Соціалізму», 1947-1959 рр.

Районна газета «Шлях Соціалізму». Трудовий архів Бердичівської районної державної адміністрації. – Фонд 28 (1946-1959).

Анатолій Горобчук

[1] Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи регіонального управління й планування господарства УРСР і СРСР, що існували в 1918-1931 і 1957-1965 роках.