Щось змінюється, а щось залишається незмінним

Саме так – є речі, які вже не змінити, оскільки вони залишили свій слід на віки.

117-а стрілецька дивізія. Всього з десяток років тому одна лише згадка про цю дивізію народжувала в уяві бердичівлян асоціації про героїзм, відвагу, спадкоємність поколінь. Друга світова, бої за Бердичів, Тернопіль, військові операції у Польщі, останні бої у стін Праги, повернення до нашого міста на постійне місце дислокації… Сьогодні вже й не віриться, що не так давно, у 2013-у, наша 26-а артбригада вважала себе правонаступницею 117-ї гвардійської стрілецької дивізії та підіймала питання про присвоєння їй звання “Бердичівська”, яке мала її попередниця.

Події у Криму та війна на Донбасі, що розпочалась навесні 2014-го, змінили все…

Щось змінюється, але є й те, що вже ніколи не змінити. Тримаючи у руках книгу, що побачила світ у сусідній Росії, ця теза отримує своє чергове підтвердження.

Книга під назвою “На острие клинка”* вийшла друком навесні цього року, до 75-х роковин Перемоги над нацистською Німеччиною. Її автор Володимир Єня – онук Григорія Христановича Єні, одного з червоноармійців 335-го полку 117-ї дивізії. У пам’ять про діда, який загинув у роки тієї страшної війни, Володимир Єня доклав значних зусиль для того, щоб пам’ять про дивізію не канула в Лету.

На сторінках книги детально описаний бойовий шлях 117-ї гвардійської стрілецької дивізії з дня її формування у жовтні 1943 року та до повернення на постійне місце дислокації у серпні 1945 року. Мета книги не просто написати ще одну про ту війну, а увіковічити в історії імена людей, які зі зброєю у руках захищали свої сім’ї, батьківський будинок, країну від нацизму.

Унікальність цієї книги у тому, що вона, як у перекидному календарі, перегортаючи сторінки день за днем веде розповідь про життя дивізії – чим займався особовий склад, місця дислокації військових підрозділів, бойові дії. Основою для цієї розповіді стали розсекречені нині журнали бойових дій як самої дивізії, так і її окремих підрозділів, нагородні листи, донесення та інше.

І ця розповідь вражає своєю суворою правдивістю. Читач сторінка за сторінкою все більш занурюється у щоденний побут бійців, дізнаючись численні деталі важкого солдатського життя, якого не побачиш за усталеними пропагандистськими штампами, що згодовує нам тематична художня література, численні фільми про ту війну. У книзі немає місця лакованій пропаганді. Це суха розповідь про те, яким було справжнє життя бійця – щоденні смерті, бойове чергування, перелопачування мільйонів кубометрів землі в часи оборонних боїв, постійне вдосконалення системи вогню, також постійне навчання новобранців, які прийшли на зміну загиблим, бойове братство та злочинне нехлюйство, штрафні батальйони… Саме з таких епізодів день за днем і виковувався бойовий шлях 117-ї дивізії.

Декілька екземплярів книги про 117-у стрілецьку дивізію “На острие клинка” завдяки зусиллям автора Володимира Єні потрапили до Бердичева. Одна з них нині знаходиться в редакції нашої газети. Тож у майбутньому плануємо опублікувати декілька цікавих епізодів із життя славетної дивізії, яка мала ім’я “Бердичівська”.

Новий час народжує нові імперативи. Так, у лютому цього року призупинив діяльність Музей бойової слави 117-ї стрілецької дивізії, який займає просторе приміщення в одному з будинків на території 26-ї артбригади. За декілька років до цього зник аналогічний музей 117-ї, який знаходився на Каширському шосе у столиці РФ Москві. Онуки та правнуки тих, хто воював на фронтах Другої світової, творять власну історію, народжують власні міфи. І лише документи, зібрані на численних сторінках представленої книги, зберігатимуть пам’ять про минуле наших дідів та прадідів.

Анатолій ГОРОБЧУК.

* Еня В.В. На острие клинка. Хроника Сто семнадцатой гвардейской стрелковой Бердичевской дивизии 1943-1945 / Еня В. – 1-е изд. – Саратов: Издательство “Кубик”, 2020. 576 с., ил.