Шабельник Олексій Андрійович

Шабельник Олексій Андрійович (нар. 25 березня 1926, х. Вербський, Павлоградський р-н, Катеринославська губ., УСРР – пом. 14 травня 2008, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – директор машинобудівного заводу «Прогрес», Почесний громадянин міста Бердичева.

Шабельник Олексій Андрійович народився 25 березня 1926 року на хуторі Вербський Павлоградського району Катеринославської губернії (нині Дніпропетровської області).

Олексій Андрійович – учасник німецько-радянської війни: у жовтні 1943 року його мобілізували до діючої армії. Того ж року під Запоріжжям на переправі він отримав поранення. Після лікування направлений до полкової школи протиповітряної оборони Південно-Західного фронту. Олексій Шабельник закінчив війну в Чехословаччині, нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною».

У 1951 році Олексія Шабельника демобілізували з лав Збройних Сил, він вступив на навчання до Київського політехнічного інституту. Після його закінчення у 1956 році отримав направлення на роботу до міста Бердичева на машинобудівний завод «Прогрес». Тут він розпочав свою трудову діяльність інженером відділу праці і заробітної плати. Згодом працював технологом, старшим технологом, нормувальником механоскладального цеху. Через два роки – у 1958 – переведений головним технологом до Бердичівського верстатобудівного заводу «Комсомолець».

У 1963 році Олексія Андрійовича призначили директором заводу «Хіммаш» (згодом – завод імені 50-річчя Великого Жовтня) у місті Коростень Житомирської області. Працюючи на заводі, показав високі організаційні здібності, вміння керувати колективом. Тому у жовтні 1970 року Олексій Шабельник повернувся до Бердичева з новим призначенням – він очолив Бердичівський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод «Прогрес».

Шістнадцять років відпрацював Олексій Шабельник на посаді директора заводу. Вивів завод в один ряд із кращими підприємствами країни – виробниками складного обладнання для провідних галузей народного господарства. Наполегливий у досягненні мети, він повністю віддавав себе виробництву та розвитку соціальної сфери. Саме за його керівництва заводом споруджено значну кількість об’єктів не лише промислового, а й соціального призначення: житлові будинки для працівників, дитячі садки, нові корпуси середньої школи №10 та ПТУ №4, спортивний зал, профілакторій «Пролісок» у селі Кустин та інші.

29 грудня 1977 року Олексій Шабельник урочисто відкрив початок будівництва нового заводського Палацу культури і техніки. Це будівництво перетворилось на довгобуд: коштів та матеріалів на завершення будівництва не вистачало, тому наполовину зведену споруду законсервували. Тільки воля і велике бажання директора заводу Олексія Шабельника мати власний сучасний осередок культури допомогли довести розпочате до кінця. Практично всім народом завершувалось будівництво сучасного Палацу культури і техніки. Палац відкрили 15 лютого 1986 року. Нині Палац культури заводу «Прогрес» – міський Палац культури, якому у 2006 році присвоєно ім’я Почесного громадянина міста Бердичева Олексія Андрійовича Шабельника.

За успіхи у роботі Олексій Андрійович нагородили орденами Знак Пошани, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції та орденом Леніна. З 24 лютого по 5 березня 1976 року він брав участь у роботі XXV з’їзду КПРС. Олексій Шабельник – депутат міської ради депутатів 8-ми скликань.

За активну участь у громадсько-політичному житті міста та з нагоди 60-и річчя з дня народження рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 13 березня 1986 року №169 Шабельнику Олексію Андрійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бердичева».

1986 рік виявився переломним як у житті колективу заводу, так i в житті Олексія Андрійовича, чия непосидюча вдача вкотре дала про себе знати. Йому запропонували, i він дав згоду на призначення його генеральним директором одного з найбільших на Україні науково-виробничого об’єднання «Укрхіммаш» (м. Полтава), у складі якого працювало понад 29 тисяч працівників. Його наступником на посаді директора заводу в Бердичеві став Михайло Юр’єв.

Через декілька років Олексій Шабельник вийшов на заслужений відпочинок, повернувся до Бердичева. Та непосидюча вдача не дозволяла йому сидіти вдома. Ще декілька років Олексій Андрійович працював майстром спортивних споруд виробничого об’єднання «Прогрес».

Понад 50 років із Олексієм Андрійовичем йшла по життю його дружина Ганна Федорівна, з якою родина Шабельників виховала двох доньок та дочекались чотирьох онуків.

Помер Олексій Андрійович Шабельник 14 травня 2008 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі у секторі почесних поховань.

Джерела і література:

Смирнов Г.И., Шкляр В.И. Трудовая поступь завода-ветерана. — К.: “Техніка”, 1980.

Ананченко Л.І. Трудова поступ завода-ветерана (1980-2000). Історичний нарис. – с. 107-108.

Пахолівецька М. З вершини прожитих років. // “Земля Бердичівська”, №12 (15547) від 18.03.2006 р.

Шабельник Олексій Андрійович. // “Земля Бердичівська”, №20 від 16.05.2008 р.