Home Новини Чи знали ви, або Знову про бердичівські підземелля

Чи знали ви, або Знову про бердичівські підземелля

1540
1
SHARE
Замурований вхід до підземелля. Виявлений під час риття котловану під будівництво торгового центру на вулиці Вінницькій, 3. Липень 2006 р.

Як місто з багатовіковою історією Бердичів за час свого існування має у своєму доробку багато різних легенд та таємниць. Однією з них є бердичівські підземелля, оповиті нині різноманітними чутками та розповідями.

А чи знаємо ми, чому саме в Бердичеві була така розгалужена мережа підземель?

За однією з версій перші підземелля з’явились ще за часів спорудження власником містечка Федором Тишкевичем кам’яного замку на правому підвищенні Великої П’яти (старовинна назва нашої Гнилоп’яті). Тогочасне фортифікаційне мистецтво передбачало будівництво підземних ходів, які дозволяли витримувати тривалу облогу ворога шляхом постачання через ці ходи зброї, продуктів харчування та свіжого підкріплення при нагоді.

Згодом на місці батькового замку син Федора – Януш Тишкевич заклав костел Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, навколо якого кармеліти згодом звели фортечні мури, перетворивши релігійну святиню на укріплену фортецю. Звичайно, кармеліти розбудовували і підземні ходи, деякі з них доходили до підніжжя Лисої гори (один з них прорили під руслом річки).

Але бурхливий ріст кількості підземель спостерігається у XVIII столітті – у 1750-1790-х рр. Саме тоді, коли в Бердичеві стрімко зростає чисельність єврейської громади.

І це не простий збіг. Основне призначення бердичівських підземних ходів – зберігання вин як вітчизняного виробництва, так і закордонного. Так, релігійний обряд євреїв потребує, щоб перед кожною суботою у домі посвячувались молитвою хліб та вино. Бідні євреї для цього купували хлібне вино, а більш заможні – виноградне. А далі підрахуємо: якщо з усього єврейського населення тогочасного Бердичева, яке складало біля 50 тисяч осіб, хоча б половина купувала виноградне вино, то потреба у ньому була б у 25 тисяч пляшок (або 39 бочок[1]). Щотижня! При такій значній кількості вина тільки для здійснення релігійного обряду легко зрозуміти, що майже кожен бердичівський домовласник влаштував підземний хід якщо не з метою торгівлі вином, то хоча б для того, аби здати його в найм для цієї потреби.

Масла у вогонь додавали й збори, які наклали на жителів Бердичева його власники – князі Радзивілли. Так, “Табель предметовъ, съ коихъ сборъ въ пользу владельцевъ г. Бердичева дозволяется” від 1834 року передбачав окрім іншого отримання плати “Съ вышинка разнаго заграничнаго вина съ бочки 9 р. Съ оптовой продажи съ бочки 2 р. 16 к.”. Отож суми були достатньо значні, от і будували бердичівські євреї підземелля, займаючись у тому числі й контрабандою.

Анатолій Горобчук.


[1] Бочка (мірна бочка, сорокова бочка) — руська дометрична одиниця вимірювання об’єму, рівна 40 відрам (491, 96 л). 1 бочка = 40 відер = 4000 чарок = 640 винних пляшок.

1 COMMENT

  1. В конце пятидесятых годов на противопожной колхозному рынку стороне улицы Ленина стали рыть котлован под здание общежития и наткнулись на подземный ход с ответвлениями. Пошли слухи о возможных зарытых сокровищах… Начались кровавые бандитские разборки …

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here