Хилюк Олексій Олексійович

Хилюк Олексій Олексійович (нар. 4 травня 1951, Бердичів, Житомирська обл., УРСР) – громадсько-політичний діяч, Народний депутат України, Почесний громадянин міста Бердичева.

Хилюк Олексій Олексійович народився 4 травня 1951 року в Бердичеві у сім’ї службовців. Середню освіту отримав у середній школі №15, яку закінчив у 1968 році з золотою медаллю.

По закінченні школи Олексій Олексійович вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості, який закінчив у 1973 році та отримав спеціальність інженера-механіка за напрямом “Машини і апарати харчових виробництв”.

Трудову діяльність Олексій Олексійович розпочав у 1973 році інженером-механіком сирзаводу міста Правдинськ Калінінградської області. Через рік – у 1974 – призваний до лав Збройних Сил СРСР. До травня 1975 року проходив військову службу в Калінінграді.

По закінченні військової служби Олексій Олексійович повернувся до Бердичева та з 1975 року працює головним інженером Бердичівського м’ясокомбінату. Через деякий час молодого спеціаліста, а йому тоді саме виповнилось 28 років, помітили та в листопаді 1979 року призначили директором м’ясокомбінату (для цього призначення довелось увійти до лав Комуністичної партії СРСР). Вже з перших днів він зіткнувся з певними труднощами: якраз тоді ввели у дію Житомирський м’ясокомбінат, і долю Бердичівського було визначено – він підлягав закриттю. Довелось переконувати, ділом доводити, що підприємство повинно й буде працювати. Для цього колектив за досить короткий час здійснив технічну революцію: знесли всі повоєнні добудови, на їх місці побудувати новий двоповерховий м’ясо-жировий цех, замінили інженерні мережі, спроектували новий ковбасний цех.

Енергійного, ініціативного керівника помітили й у вересні 1986 року на сесії міської ради Олексія Хилюка обрали першим заступником голови міськвиконкому, а в червні 1987 року – головою міського виконавчого комітету Бердичівської міської ради.

З цього часу для Олексія Хилюка настав період тривалої праці в органах самоврядування. По січень 1991 року він працював головою Бердичівського міськвиконкому, з січня 1991 року по липень 1992 року – перший заступник голови Бердичівського міськвиконкому (керівником міста на цей період обрали Володимира Волощука). З липня 1992 року по березень 1994 року Олексій Олексійович знову обирається головою Бердичівського міськвиконкому. А з березня 1994 року по березень 1998 року він – голова Бердичівської міськради народних депутатів і міськвиконкому, до квітня 2002 року – Бердичівський міський голова.

У березні 1990 року Олексій Хилюк обраний Народним депутатом України 12 скликання, перейменованого у 1 скликання (2-й тур, Бердичівський виборчий округ №156, Житомирська обл.), виконує ці обов’язки до квітня 1994 року. Кандидатом у народні депутати його висунули трудові колективи Бердичівської взуттєвої фабрики, м’ясокомбінату, КЕЧ, міської ради ветеранів війни та праці, особовий склад військових частин 46156, 43645, 44993, 56717, 33136, 32500, 42642. У Верховній Раді Олексій Олексійович став членом Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, входить до депутатських груп “Рада” та “Чорнобиль”. Депутати саме цього скликання прийняли Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Олексій Хилюк під час роботи в органах самоврядування значну увагу приділяє збереженню історичних спадщин і розвитку духовних цінностей. За його ініціативою в Бердичеві з’явилися пам’ятні дошки письменнику Василю Гроссману, Оноре де Бальзаку (на стіні костелу Святої Варвари); іменами місцевих письменників Зої Милашевської та Михайла Степанюка названі два провулки; встановлені пам’ятні знаки жертвам нацистів на єврейському кладовищі та у районі гетто, біля політехнічного коледжу; реставровані й покриті міддю пам’ятники Тарасу Шевченку та Григорію Котовському; перенесено на своє історичне місце пам’ятник 20-річчю Перемоги. Багато зусиль докладено до облаштування нових приміщень історично-краєзнавчого музею міста. У травні 1999 року за сприяння міського голови в Бердичеві відбулась Міжнародна науково-краєзнавча конференція «Бердичівська земля в контексті історії України», присвячена 200-річчю від дня народження видатного французького письменника Оноре де Бальзака (1799-1850). Того ж року враховуючи заслуги Олексія Хилюка у розвитку краєзнавчої справи Всеукраїнська спілка краєзнавців (нині це Національна спілка краєзнавців України) присвоїла йому звання «Почесний краєзнавець України».

16 років працював Олексій Хилюк у міськвиконкомі. За цей перехідний для держави та скрутний економічний час він показав себе вмілим організатором, керівником, який за будь-яких політичних та економічних умов умів знайти оптимальне для міста та людей рішення нагальних проблем.

Вже у зрілому віці Олексій Хилюк продовжив удосконалювати свою освіту: закінчив Київський інститут політології та соціального управління (1989-1991) та отримав освіту політолога, викладача соціально-політичних дисциплін у вищих і середніх навчальних закладах за напрямом “Теорія соціально-політичних відносин”. На початку нового тисячоліття він закінчив юридичний факультет Міжрегіональної академії управління персоналом. Олексій Хилюк є академіком Української академії економічної кібернетики.

На початку 2002 року Олексій Хилюк у ході чергових виборів висунув свою кандидатуру на посаду міського голови. Але перемогу на цих виборах здобув Василь Мазур – заступник Олексія Олексійовича.

9 квітня 2002 року рішенням виконкому міської Ради за багаторічну плідну працю в органах державної влади і місцевого самоврядування, особистий внесок у вдосконалення стилю і методів їх роботи, активну громадсько-політичну діяльність Олексію Олексійовичу Хилюку присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

У 2002 року Олексій Хилюк полишив роботу у міськвиконкомі та обійняв посаду начальника Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації, яку займав до кінця липня 2017 року. З 27 липня він займає посаду заступника начальника цієї ж установи.

У музейній кімнаті виконкому Бердичівської міської ради створено стенд, присвячений колишньому міському голові.

Нині Олексій Олексійович Хилюк працює і проживає в Бердичеві.

Джерела і література:

Кравченко В. Перша сесія міської ради. // “Земля Бердичівська”, №31 від 11.04.2002 р.

Верховна Рада України, офіційний веб-сайт: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/DEPUTAT1/156.htm

Медведєва В. І не зміліє душа… // Імідж міста в живих іменах. Нариси та портрети. Книга друга. Пасічник М. – К., Вид-во “Дія”, 2005. – с. 125-131.

Матеріали музейної кімнати міськвиконкому.