В альбомі чотири фотографії Бердичева 1960-х років. Зробив їх Павло Семенович Крижанівський (1919-1997) – уродженець села Бродецьке, що в сусідній Козятинщині, випускник бердичівського машинобудівного технікуму.
(1919-1997).
Павло Семенович пройшов німецько-радянську війну, інвалід – у боях під Харковом втратив око. З 1951 року працював інженером-конструктором на заводі “Прогрес”. Активно захоплювався фотомистецтвом, знімав життя заводу і міста, багато разів його фотографії виставлялись у заводському Будинку культури.
Представлені нижче фотографії були знайдені рідними Павла Крижанівського через багато років після його смерті у домашньому архіві. І ці фотографії ставлять його в один ряд із такими ж бердичівськими ентузіастами, як Володимир Солодкий, Віктор Коржук, які свого часу фіксували життя міста, зберігаючи його для майбутніх дослідників.
Перша фотографія фіксує стан споруд монастиря Босих Кармелітів на початку 60-х років минулого століття. Ракурс зі сторони вулиці Молодогвардійської, де нині встановили пам’ятний знак на місці, де знаходилось єврейське гетто. Обшарпані стіни, відсутність даху на дзвіниці та куполі храму, а головне – саме у цей час ведуться роботи зі спорудження дороги до мосту з греблею, прокладаються підземні комунікації (труби водопостачання).
На другій – святкова демонстрація з нагоди річниці Великої Жовтневої Соціалістичної Революції, яку в СРСР відзначали 7 листопада. Який саме рік зображено на фотографії – невідомо. Зліва видно триповерховий житловий будинок з рестораном “Україна”, споруджений у 1956 році, який став останнім представником т.зв. “сталінської” забудови Бердичева. Справа п’ятиповерхівка, яка з’явилась наприкінці 50-х та стала однією з перших представниць нового типу забудови – т.зв. “хрущовки”. Попереду святкової колони йде чоловік з прапором СРСР, позаду – жінки з прапорами усіх республік Радянського Союзу.
На наступних фотографіях – Миколаївська церква (нині Свято-Миколаївський собор УПЦ МП).
Судячи зі стану православного храму це фотографії початку 70-х років. Більш того, значна кількість віруючих на подвір’ї перед храмом вказує на велике релігійне свято, яке відзначали того дня.
Ось так фотоматеріали маловідомих нині ентузіастів надають нові знання про історію нашого міста, наповнюють її цікавими подробицями. Можливо, й у вашому сімейному архіві є щось подібне? Не тримайте їх у забутті, поділіться з нами! І ми дізнаємось про Бердичів щось нове, відкриємо для себе чергові сторінки його історії.
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
