Home Проекти Постаті землі Бердичівської Файнтух Яків Самойлович

Файнтух Яків Самойлович

415
0
SHARE

Файнтух Яків Самійлович (нар. 19 грудня 1892, Бердичів, Київська губ., Російська імперія – пом. 23 липня 1974, Одеса, УРСР, СРСР) – композитор, член Союзу композиторів СРСР та УзРСР.


Файнтух Яків Самойлович
(1892-1974).

Файнтух Яків Самойлович народився 19 грудня 1892 року в Бердичеві. Але як і багато хто з бердичівлян, своє майбутнє пов’язав із Одесою.

З початком Першої світової війни Яків Самойлович став до лав російської армії, де проходив військову службу з 1914 по 1917 роки. Та революційні події 1917 року (Лютнева революція, Жовтневий переворот більшовиків) внесли корективи у його життя – він полишив військову службу.

У Якова Самойловича рано проявився талант до музичної творчості: з 1917 року він розпочав роботу театральним композитором. Але буремні роки Громадянської війни знову взяли своє – Яків Самойлович вступив до лав Червоної Армії, де служив із 1919 по 1922 рік.

Вже після військової служби Яків Файнтух вступив до Одеської консерваторії, яку закінчив у 1930 році по класу композиції В.А. Золотарьова і П.В. Молчанова. У 1933 році закінчив також радіофакультет.

Увесь час – з 1917 по 1937 рік – Яків Самойлович писав музику для театрів. А з 1935 року став викладачем Одеської консерваторії та в музичному училищі.

У буремні 30-ті роки Яків Самойлович Файнтух став ініціатором нових форм проведення тематичних декад та фестивалів. Його “Сюїта” (1927) стала взірцем вироблення українського національного стилю в квартетній музиці, що спирається на фольклор. Вона і сьогодні присутня у репертуарі сучасних виконавців.

У 1936-1941 роках Яків Самойлович член правління, у 1932-1941 і 1945-1952 рр. – відповідальний секретар Одеського відділення Союзу композиторів.

Із початком німецько-радянської війни Яків Самойлович евакуювався до Середньої Азії: у 1941-1945 роках працював композитором Узбецького та Російського театрів у Самарканді, став головою відділення Союзу композиторів УзРСР.

Після закінчення війни Яків Самойлович повернувся до Одеси, де продовжив писати музику.

Помер Яків Самойлович Файнтух 23 липня 1974 року, похований в Одесі.

Твори Якова Самойловича Файнтуха:

  • радіоопера “Красная Пресня” (1933); оперети — “Розита”, “Девушки из гарема”, “Тамилла” (1923-1929);
  • для солістів, хору та симфонічного оркестру — кантата “Полководец” (сл. А. Малишко, 1947), “Сюита” (сл. Т. Шевченко, 1947);
  • для хору та симфонічного оркестру — “Узбекистан” (1944);
  • для симфонічного оркестру — “Увертюра” (1928), сюїти: “Октябрьская” (1931), “На еврейские народные темы” (1936), “На молдавские народные темы” (1938), “Дружба народов” (1948), “На закарпатские народные темы” (1950), “Симфоническая поэма на русские и украинские темы” (1959), “Сюита” (1967);
  • для скрипки та оркестру — “Концерт” (1951);
  • для струнного квартету — квартети: I (1928), II (1945), “Сюита” (1927);
  • для хору — “Памяти Ленина” (1924), на cл. Т. Шевченко (1940), на cл. П. Воронько (1952);
  • романси на cл. О. Пушкіна (1934);
  • пісні для шкіл та клубів (1929);
  • музика до спектаклів (більше 20);
  • музика до фільмів, у т.ч. “Женщина страны Советов” (1939), “Колхозы Украины” (1939);
  • обробки народних пісень: 12 молдавських (1938), 25 українських (1945), узбецьких (1944).

Джерела і література:

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с.190.

Файнтух, Яков Самойлович. Большая биографическая энциклопедия. // http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/27284/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%85

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here