Додому Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичівський район, існуючі с. Любомирка, Мирне, Романівка. Пам’ятні місця розстрілу і братські могили жертв фашизму...

с. Любомирка, Мирне, Романівка. Пам’ятні місця розстрілу і братські могили жертв фашизму (іст.).

61
0
ПОДІЛИТИСЬ
Пам’ятний знак на місці розстрілу і братських могилах жертв фашизму біля дороги Бердичів-Райгородок, 2007 р.

Місця розстрілу знаходяться між селами: західна околиця с. Любомирка (колиш. хутір Шльомарка), південно-східна околиця с. Мирного (колиш. хутір Сокуліно), південно-східна околиця с. Романівки (колиш. Жидівці, з 1934 по 2016 – Радянське) у полі поблизу дороги Бердичів-Райгородок. Тут 15-16 вересня 1941 року відбувся наймасовіший розстріл мирних жителів єврейської національності міста Бердичева та району.

Приречених гнали великими партіями з гетто до місць страти, а немічних звозили багатотонними машинами. Групами по 30-50 чоловік їх приганяли до завчасно викопаних ям (їх за два тижні до дня страти викопали радянські військовополонені), де бідолахи віддавали усі цінності й гроші офіцерові, а потім їм пускали кулю в потиличну частину голови. Знесилених хворих та стариків, які не могли пересуватися, рідні несли до місць страти на ковдрах, простирадлах і носилках. Після розстрілу верхній шар землі довго ворушився, а наступного дня вся поверхня засипаних землею ям була червона від людської крові. Щоб заглушити крики й плач приречених, під час розстрілу весь день над місцями страти кружляли чотири німецьких літаки.

Присвятний напис на стелі, 2007 р.

У 10-ти братських могилах, що знаходяться у різних місцях, поховано 18640 мирних жителів, переважно жінок, дітей і людей похилого віку єврейської національності, що були страчені німецькими нацистами. Могили за розмірами неоднакові. Найбільші з них знаходяться біля с. Любомирки розміром 50 × 30 м; біля с. Романівки на території цегельного заводу – відповідно 15 × 15 м; біля с. Мирного – 40 × 8 м.

У 1983 році на правому боці дороги, що веде з Бердичева на Райгородок у 10-ти метрах від дороги встановлено пам’ятний знак із рожевого граніту – триметрову вертикальну стелу, яка стоїть на бетонній плиті. На лицьовому боці стели горизонтально вмонтована плита з чорного габро (1,3 × 0,7 м) з меморіальним написом: В этих местах в сентябре 1941 г. гитлеровскими захватчиками зверски замучено и расстреляно 18640 мирных советских граждан. Вечная память жертвам фашизма. Біля підніжжя стели на чорній гранітній плиті викарбовано схему поховань.

Гранітна плита зі схемою поховань, 2007 р.

У 1987 році у п’яти місцях масових поховань встановлено меморіальні знаки. Написи на всіх могильних плитах однакові: “Вічна пам’ять мирним радянським жителям, які були замучені та розстріляні німецько-фашистськими загарбниками у вересні 1941 року”. У 1991 році на всіх меморіальних плитах були встановлені дошки з граніту, на яких викарбовано той же напис та шестикутні Зірки Давида[1]. У 2015 році на пам’ятному знаку, що знаходиться біля могили біля с. Романівка на території цегельного заводу табличку замінено на нову з новим присвятним написом на українській мові та івриті: “Вічна пам’ять мирним євреям, які були замучені і розстріляні у цьому місці німецько-фашистськими загарбниками у вересні 1941 р.”.

Одна з могил розміром 10 × 8 м знаходиться на околиці біля центральної частини села Романівка, поряд із колишнім аеродромом військової частини. У 1995 році тут також встановлено пам’ятний знак.

У 1999 році в Бердичеві на вулиці Молодогвардійській на місці, де знаходилося єврейське гетто, встановлено пам’ятний знак із присвятним написом.

Джерела і література:

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – 176 с.

Державний архів Житомирської області. – Ф. 2636, оп. 1, спр. 9. – Арк. 1, 5, 6, 13, 14.

Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. – Житомир, 1948. – С. 38, 42, 43.

Елисаветский С. Бердичевская трагедия (документальное повествование). – Київ, 1991. – С. 30.

Чорна Книга. – Київ, 1991. – С. 32-43.

Круглов А.И. Энциклопедия холокоста. – Київ, 2000. – С. 53-57, 64.


Покладання квітів до пам’ятного знаку у день вшанування пам’яті жертв Холокосту, 15 вересня 2014 р.

Перша братська могила біля с. Мирного (кол. хутір Сокуліно, МТС):

Братська могила і пам’ятний знак, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2007 р.

Друга братська могила біля с. Мирного (кол. хутір Сокуліно, МТС):

Братська могила і пам’ятний знак, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2007 р.

Перша братська могила біля с. Любомирка (кол. хутір Шльомарка):

Братська могила і пам’ятний знак, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2007 р.
Покладання квітів до пам’ятного знаку у день вшанування пам’яті жертв Холокосту, 15 вересня 2014 р.

Друга братська могила біля с. Любомирка (кол. хутір Шльомарка):

Братська могила і пам’ятний знак, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2007 р.

Братська могила біля с.Романівка на території колишнього цегельного заводу:

Братська могила і пам’ятний знак, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2007 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, червень 2017 р.
Братська могила і пам’ятний знак, червень 2017 р.
Покладання квітів до пам’ятного знаку у день вшанування пам’яті жертв Холокосту, 15 вересня 2014 р.

[1] Зірка Давида (івр. מָגֵן דָּוִד‎ — Маген Давід, “Щит Давида”; в ідиші вимовляється могендовід) — емблема у формі шестикутної зірки (гексаграми), в якій два рівнобічні трикутники накладено один на одний — верхній кінцем вгору, нижній кінцем униз, утворюючи структуру з шести рівносторонніх трикутників, приєднаних до сторін шестикутника.

З XIX ст. Зірка Давида вважається єврейським символом. Вона зображена на прапорі Держави Ізраїль і є одним із основних його символів.

Згідно з легендою, цей символ був зображений на щитах воїнів царя Давида, але той самий знак у середньовічних джерелах носить назву “печатки Соломона” (альтернативно, остання вважається пентаграмою). Проте, зв’язок цього символу з іменами юдейських царів, скоріш за все, вигадка середньовіччя. Цікаво, що гексаграма із назвою “печатка Соломона” розповсюджена у арабських джерелах.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here