Home Історія Історія Бердичева Сьогодення (станом на 2020 рік)

Сьогодення (станом на 2020 рік)

5250
0
SHARE

З настанням третього тисячоліття розпочався новий економічний та культурний етап у розвитку Бердичева. За останні роки місто перетворилося на важливий адміністративний, економічний та культурний центр Житомирщини.

2016_plosha_centralna
Будівля міського виконавчого комітету на площі Центральній, 2016 р.

На початок 2015 року в Єдиному реєстрі підприємств та організацій міста Бердичева значилося біля 1391 суб’єктів господарювання зі статусом юридичної особи і 5613 — фізичних осіб. Бердичів має 26 підприємств основного кола. Основними галузями промисловості міста є харчова, легка, деревообробна, машинобудування.

Харчова галузь одна з найбільш розвинених у місті, її доля становить 39,4 % від загального виробництва. Підприємствами налагоджене виробництво сосисочно-ковбасних виробів та м’ясної сировини, хлібобулочних виробів, морозива та молочної продукції, ячмінного та житнього солоду, пива та безалкогольних напоїв. У цій сфері працюють: ТОВ «Бердичівська солодова компанія», ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», ТОВ «Три ведмеді», ТОВ «Бердичівський хлібозавод», ТОВ «Берком», ТОВ «Ревега», ТОВ «М’ясовита».

Легка промисловість також займає провідну позицію, її доля становить майже третину обсягів виробництва в місті. Підприємствами легкої промисловості виготовляються швейні вироби в асортименті, трикотажні вироби, взуття. Найбільші підприємства в цій галузі: ПрАТ «Бердичівська фабрика одягу» – спеціалізується на випуску чоловічих костюмів, піджаків, брюк (виготовляють продукцію для іспанської фірми «Zara», англійської – «Berwin», французьких – «ArmandTieri» та «Olligan», швейцарської – «Hejko»); СП ТОВ «РІФ-1» – виробництво взуття, ТОВ «Сончік» – виробництво спальних матраців.

Машинобудування в місті представлено підприємствами: АТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (виробництво фільтрувального, сушильного, ємкісного, водопідготовчого обладнання для хімічної, металургійної, гірничодобувної, керамічної, харчової, інших галузей промисловості), ПАТ «Фірма «Беверс» (виробництво металорізальних верстатів), ТОВ «А-Вікт» (виробництво бетонозмішувачів), ТОВ «Safe Glass Factory» (виробництво автоскла).

Деревообробною промисловістю налагоджено виготовлення столярно-теслярних виробів, ламінованої деревинно-стружкової плити, зрощеного брусу, вікон, зовнішніх та внутрішніх дверей. У цій галузі працюють ПрАТ “Дніпровуд”, ДП “Ритм” ТОВ “Рост” та ін.

Серед підприємств інших галузей промисловості варто відзначити підприємство КП “Поліграфічна фабрика”, яке виготовляє широкий асортимент поліграфічної та пакувальної продукції, та ТОВ “Торговельно-Інформаційний Сервіс”, яке виготовляє оздоблювальні профілі з ПВХ.

У місті функціонують більш як 500 підприємств торгівлі, громадського харчування, підприємств сфери побутових послуг, з них майже всі засновані приватними підприємцями. До послуг населення 25 перукарень, 7 підприємств із пошиття та ремонту одягу, 7 – з ремонту складної побутової техніки, 2 лазні, 12 автозаправних станцій. Збережена мережа аптек, які знаходяться як в комунальній, так і в приватній власності. Всього нараховується 11 аптек із розгалуженою мережею аптечних пунктів. Окрім цього в місті функціонує лікувально-діагностичний центр, 6 приватних стоматологічних кабінетів. Більш як 5000 чоловік займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю. У місті діють філії 17 банків.

Окрім приватних підприємств свій розвиток отримують і комунальні підприємства. Так, у 2012 році завершено будівництво та введено у дію фільтрувальну станцію, розпочато будівництво міських очисних споруд.

Широкого розвитку набуло культурне життя Бердичева. На базі міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника та інших закладів діє 36 аматорських колективів, серед яких 12 колективів, що носять звання «Народний аматорський» та «Зразковий аматорський» (це один з найвищих показників в області та в Україні). Художні колективи міста ведуть активну концертну діяльність, кращі з кращих приймають участь у фестивалях і конкурсах різних рівнів не тільки в Україні, але й за її межами. У січні 2018 року відкрився відроджений Музично-Драматичний театр на Європейській.

У місті діє 2 дитячі школи мистецтва: музична та художня. Бердичівська централізована бібліотечна система включає центральну бібліотеку, бібліотеку для дітей та шість бібліотек-філій. Загальний книжковий фонд ЦБС становить більш як 250 тис. примірників, читачами ЦБС є майже 20 000 чоловік, книговидача сягає понад 400 000 примірників. Функціонують Музей історії міста Бердичева, музей єврейства, музей освіти, музей медицини, воїнів-інтернаціоналістів, музей історії пожежної справи, Музей 26-ї артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича та інші. Діють також музейні кімнати майже в усіх загальноосвітніх закладах.

На початок 2020 року в місті діяло три періодичних друкованих видання – газети «Земля Бердичівська», «РІО Бердичів» та «Бердичівський погляд». На високому сучасному інформативному рівні працювали приватна телерадіокомпанія «ВІК», місцеві радіостанції «Live FM» та «Рекорд FM».

У Бердичеві діє декілька провайдерів всесвітньої мережі Інтернет. У місті створена магістральна та зонова IP-мережі, побудовано мережі широкосмугового доступу до мережі Інтернет, що дає змогу більш оперативно проводити розширення пропускної здатності мережі та привело до значного покращення якості надання послуг.

На державному обліку перебуває 51 пам’ятка Бердичева. З них 2 пам’ятки археології, 13 пам’яток історії, 9 пам’яток монументального мистецтва, 22 пам’ятки архітектури, у тому числі дві національного значення – замок-фортеця Ордену Босих Кармелітів (включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костел) та костел Святої Варвари.

У системі загальної середньої освіти міста функціонує 15 загальноосвітніх навчальних закладів. У 2013-2014 навчальному році в них навчалося 7825 дітей. Також в Бердичеві діє 13 дошкільних навчальних закладів (3466 дітей) та три позашкільних заклади – дитячо-юнацька спортивна школа ім. В.О. Лонського (40 секцій, 501 дитина), Центр позашкільної освіти ім. О. Разумкова (106 груп, 42 гуртки, 2551 дитина) та позашкільний навчально-оздоровчий заклад “Дитячо-юнацький табір “Соколятко” (розташований у селі Скраглівка Бердичівського району). У 2012 році завершено реконструкцію дитячого дошкільного закладу №2 на вулиці Червоній та придбано в комунальну власність недобудоване приміщення дошкільного закладу на 330 місць у мікрорайоні Червона гора.

Жителі міста мають можливість навчатись у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації: ВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права», педагогічному та медичному коледжах. Середні профтехучилища здійснюють підготовку працівників для різних галузей народного господарства.

Місто зберегло мережу закладів, які займаються розвитком спортивно-масової та фізично-оздоровчої роботи: працюють 2 стадіони, критий плавальний басейн, дитячо-юнацька спортивна школа та дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, в яких культивується 18 видів спорту. З 1984 року у Бердичеві щорічно проводяться республіканські змагання з легкоатлетичних стрибків (висота, довжина, потрійний стрибок) на призи Заслуженого тренера СРСР В.О. Лонського. З 1994 року на честь заслуг тренера в Бердичеві започатковані щорічні Міжнародні змагання зі стрибків у висоту на призи Заслуженого тренера СРСР, Почесного громадянина Бердичева В.О. Лонського (з 2004 року – Меморіал), які внесено до міжнародного Європейського легкоатлетичного календаря.

З 1999 року щорічно в місті проходить міжнародний турнір з боксу серед молоді на призи олімпійського чемпіона Володимира Кличка (з 2012 року – турнір класу “А” на призи братів Кличків). Засновниками та організаторами турніру виступили президент міської федерації боксу Василь Мазур та віце-президент Олег Сікорський. Турнір внесено до єдиного календарного плану спортивних змагань України, офіційного календаря Європейської конфедерації любительського боксу. З 2010 року він є заключним етапом підготовки до змагань не лише Чемпіонату Європи, Світу, а й Олімпійських ігор. За час існування в змаганнях взяли участь 1325 боксерів із 27 країн світу. Саме тут для багатьох юнаків розпочався шлях до перемог на спортивних змаганнях Європи та світу та найбільшого і найпрестижнішого досягнення – в Олімпійськіх іграх. Серед учасників минулих турнірів – відомі нині боксери: Василь Ломаченко – дворазовий Чемпіон Світу, чемпіон Європи, чемпіон 29 Олімпійських ігор в Пекіні, 30-х Олімпійських ігор в Лондоні; Олександр Усік – чемпіон Європи 2008 року, переможець кубку Європи 2010 року, чемпіон 30-х Олімпійських ігор у Лондоні; В’ячеслав Глазков – Чемпіон Світу 2007 року призер 29-х Олімпійських ігор у Пекіні, а також Максим Третяк, Олександр Ключко, Олександр Стрецький, Сергій Дерев’янченко, Ісмаіл Сіллах та багато інших. За роки проведення турніру десять боксерів-бердичівлян підіймались на найвищу сходинку п’єдесталу пошани, це: Денис Чумак, Юрій Заведія, Олександр Кримчук, Віталій Длугаш, Сергій Рудник, Ігор Сікорський, Єгор Богдан, Іван Кабанчук, Дмитро Процак, Деренік Григорян.

Для юних спортсменів та любителів футболу в Бердичеві щороку проводяться Всеукраїнський турнір серед юнаків пам’яті Анатолія Пузача та Всеукраїнський турнір серед юнаків на призи тренера-викладача Леоніда Копитка.

2012_centr_jinky
Центр Жінки Бердичівської Центральної міської лікарні, 2012 р.

Медична система Бердичева досить розвинена: Центральна міська лікарня (ЦМЛ) є сучасною медичною установою, базою підготовки інтернів та студентів медичного коледжу. КНП «Бердичівська міська лікарня» – багатопрофільний медичний заклад, в який входять міська поліклініка, 7 амбулаторій сімейної медицини, дитяча поліклініка, відділення станції швидкої медичної допомоги, жіноча консультація, інформаційно-консультативний кабінет планування сім’ї, протитуберкульозний диспансер, психоневрологічний диспансер, шкірвенерологічний кабінет, наркологічний кабінет поліклініки, стаціонарні підрозділи на 430 ліжок, цілодобовий травматологічний пункт, а також допоміжні відділення і служби. Працює філія хронічного гемодіалізу обласної клінічної лікарні ім. А.Ф. Гербачевського.

2016_sobor
Свято-Миколаївський собор Української Православної Церкви (Московський патріархат), 2016 р.

У місті діє 15 культових споруд, серед яких: Свято-Миколаївський собор і Свято-Троїцька церква Української Православної Церкви; Свято-Преображенська і Хрестовоздвиженська церкви Православної Церкви України; храм в ім’я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата (Українська греко-католицька Церква); Санктуарій Матері Божої Бердичівської, костел Святої Варвари (Римо-Католицька Церква); іудейська синагога общини ХАБАД. Щороку до Санктуарію Матері Божої Бердичівської, який 27 жовтня 2011 року оголошено всеукраїнським національним Санктуарієм, у річницю коронації чудотворної ікони прибувають тисячі паломників із багатьох куточків України та світу.

Місто підтримує економічні та культурні контакти з багатьма містами сусідніх країн, розвиваються міжнаціональні зв’язки. Так, з 1989 року в Бердичеві діє Товариство єврейської культури. Воно стало ініціатором низки заходів, що пов’язані з геноцидом єврейського населення Бердичева в роки війни. Другий важливий напрямок роботи Товариства – надання гуманітарної допомоги тим, хто її потребує. Релігійна община на чолі з рабином і Товариство міста прикладають зусилля по залученню до єврейської культури, традицій, до вивчення івриту. З початку 1990-х рр. у місті діє недільна єврейська школа. У 2002 році в Бердичеві створено цех із виробництва кошерної продукції, яка постачається в усі куточки України.

2015_muzey_evreystva
На відкритті музею єврейства, 18 вересня 2015 р.

Завдяки підтримці закордонного єврейства в Бердичеві відновлена та функціонує синагога, організована єшива (школа). Релігійною святинею залишаються могили святого цадика Леві Іцхака Бердичівського та Лібера Еліезера.

З середини 1990-х років активно розвиваються українсько-польські зв’язки. Створено міськрайонне відділення польської культури та освітнього товариства на Україні; з вересня 1991 року почалося викладання факультативного курсу польської мови в школах, діє недільна польська школа. З червня 1995 року в місті виходить польськомовна газета “Mozaika Berdyczowska” (“Бердичівська мозаїка”). 20-21 травня 2000 р. в Бердичеві вперше відбулись Дні польської культури. Їх гостями стали представники Посольства Республіки Польща на чолі з послом та Генерального Консульства на чолі з генеральним консулом. З цього часу Дні польської проводяться щорічно. У рамках Днів відбуваються різноманітні культурні заходи. Містами-побратимами Бердичева стали польські міста: у 2003 році – місто Явор (пол. Jawor), у 2005 році – місто Седльце (пол. Siedlce).

З Бердичевом пов’язані життя та діяльність багатьох діячів науки й культури. Тут народилися члени-кореспонденти АН УРСР М.Д. Жудін та В.С. Фінкельштейн, доктор технічних наук В.І. Галицький, мікробіолог Л.М. Горовиць-Власова, державний діяч І.Я. Гурлянд, доктор історичних наук А.Б. Кадишев, російський радянський письменник В.С. Гроссман, єврейський письменник А.Я. Каган, єврейський поет П.М. Каганович (Дер Ністер), дитячі письменники Й.С. Котляр і В.З. Нестайко, народний артист УРСР П.Г. Міхневич, заслужений діяч мистецтв УРСР А.Ю. Сонц, скульптор П.М. Криворуцький, артистка опери М.Я. Будкевич, художник А.Ф. Бух, художник та педагог С.М. Зейденберг, оперний співак заслужений діяч мистецтв України О.Й. Дарчук, композитор В.К. Томілін, льотчики-випробувачі Ю.І. Піонтковський і О.М. Граціанський та багато інших.

З Бердичевом пов’язані імена таких діячів культури та мистецтв, як письменники Шолом Алейхем та Джозеф Конрад, академік Є.Г. Гончарук, професор Д.В. Степовик, художники І.Я. Стаднічук, Г.Ф. Положевець, О.С. Яцюк, О.О. Дзюрбей, М.С. Яцюк, П.П. Кучук, спортивні діячі В.О. Лонський, В. Скворцов, А.К. Пузач, Р.Ф. Ахметов та інші.

Нині світу віддають свій талант та натхнення такі видатні уродженці Бердичева, як цирковий гімнаст Анатолій Залевський, Чемпіон світу (2005) зі стрибків у висоту Юрій Крімаренко, композитор та виконавець Олесь Коляда, письменники і поети Михайло Пасічник та Михайло Полюга, майстер з художньої обробки деревини Валерій Земнухов, майстри пензля Ольга Дзюрбей та В’ячеслав Міщенко, фотохудожник Володимир Поліщук та інші.

За вагомий внесок у розбудову Бердичева, його соціально-економічний розвиток 73 особи отримали звання «Почесний громадянин міста Бердичева». Орденом і Почесним знаком Бердичева «За заслуги» нагороджено 38 осіб та трудових колективів міста, відзнакою «Честь і слава Бердичева» – 21 особа, 77 освітян міста нагороджені нагрудним знаком «За досягнення в освіті» (дані на середину 2023 року).

2016_ivanpavlo
Пам’ятник Папі Римському Іоану Павлу ІІ, 2016 р.

Бердичівляни шанують пам’ять про видатні постаті: 1960 року в Бердичеві відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку, 2011 — бюст Оноре де Бальзака, 2015 — пам’ятник Папі Римському Іоану Павлу ІІ, а також обеліски: на честь радянських воїнів, які загинули смертю героїв, визволяючи Бердичів від гітлерівців (1965 р.), та комсомольців-підпільників, які віддали життя за Батьківщину в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників (1967 р.). Біля підніжжя останнього обеліску в 1970 році запалено Вічний вогонь, у 2015 році пам’ятний знак перетворено на меморіал “Слава Героям!” (з цього часу Вічний вогонь горів у пам’ять про всіх тих, хто спить вічним сном, віддавши життя за Батьківщину: жертв Другої світової війни, загиблих на Майдані та полеглих на Сході України). У 1996 році встановлено пам’ятний знак воїнам-афганцям; у 1999 році — пам’ятний знак на місці, де знаходилось єврейське гетто; у 2005 році — меморіальний знак пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій; у 2012 році — меморіальний комплекс на честь воїнів, що загинули під час бойових дій у Республіці Афганістан; у 2013 році — пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам усіх локальних воєн; у 2015 році – пам’ятний знак воїнам, які загинули в ході виконання службового обов’язку на сході України. Також на стінах будинків міста встановлено численні меморіальні та пам’ятні дошки, присвячені окремим подіям, політичним та державним діячам різних епох та політичних формацій, у т. ч. 5 меморіальних дощок, присвячених Героям Радянського Союзу, які проживали в Бердичеві, та 17 меморіальних дощок, присвячених воїнам, які загинули в ході бойових дій у зоні АТО та в ході повномасштабного вторгнення російських військ (станом на середину 2023 р.). У 2005 році на початку відбудованого бульвару, який носить ім’я видатного тренера Віталія Лонського, встановлено Арку, що по праву стала одним із символів Бердичева. Щороку в дні визначних подій та державних свят – день звільнення міста від німецьких загарбників (5 січня), День Перемоги (9 травня), День скорботи (22 червня) та День партизанської слави (22 вересня) на Соборній площі відбуваються мітинги з покладанням квітів до Вічного вогню. У День пам’яті жертв голодоморів (четверта субота листопада) біля меморіального знаку пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій (вул. Героїв України, 41) відбувається година-реквієм з покладанням квітів та запаленням свічок.

2016_den_peremogy
Покладання квітів до меморіалу “Слава Героям!” на День Перемоги, 9 травня 2016 р.

Органи місцевого самоврядування активно працюють у напрямку подальшого економічного та соціального розвитку Бердичева. У місті створено умови для реалізації прав і свобод громадян, забезпечується стабільна злагода в територіальній громаді.

На сьогодні культурна та історична спадщина Бердичева стали невід’ємною частиною культурного надбання як Житомирської області, так і України в цілому.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here