…бажали навчити нас шкільні педагоги. Вони намагались не лише посіяти в наші душі світле та розумне, але й привчити досліджувати, навчитись навчатись у широкому розумінні цього слова. Пам’ятаю, як у дев’ятому класі школи №1 з цікавістю вивчав астрономію – предмет, викладання якого тривало лише рік. Ці планети, зірки, галактики зачаровували мене своїм різноманіттям, предмет давався легко.
Але як вивчати ті ж зірки, не маючи змоги побачити їх? Адже ось вони, зорі, над нами, поряд! А ні, не побачиш неозброєним оком, не відчуєш масштаби Всесвіту. От і виник задум у педагогів обладнати навчальний заклад шкільною обсерваторією. Звернулись до архітекторів – так виник типовий будівельний проект, який втілили у життя.
Мені не відомо, де вперше його реалізували – збудували навчальний заклад із вмонтованою обсерваторією. Але в Бердичеві цю ідею реалізували на базі середньої школи №12 – у далекому 1985 році. Тут поряд із існуючим корпусом побудували новий, над яким височить башта небесної лабораторії.
Як ви здогадались, це і є той типовий проект небесної обсерваторії. Такий же реалізували, наприклад, у Житомирі на базі обласного Центру дитячої та юнацької творчості, що по вулиці Троянівській, 20.
Чи запрацювала шкільна обсерваторія на Червоній горі? На жаль, ні. Діти так і не побачили зорі озброєним оком.
Чи може я не про все знаю? Було б цікаво дізнатись закінчення цієї невеликої розповіді про обсерваторію, яка так ніколи й не запрацювала, від причетних до неї осіб.
Анатолій Горобчук.
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
