Соскіс Давид Володимирович (нар. 27 березня 1866, Бердичів, Київська губ., Російська імперія – пом. 28 червня 1941, графство Суррей, Англія) – російський революціонер, журналіст.
(1866-1941).
Соскіс Давид Володимирович (англ. David Soskice, псевдоніми Д. Сатурін, Д. Альбіонов, Д. Форд) народився 27 березня 1866 року в Бердичеві в єврейській родині купця Вольфа Соскіса та його дружини Басі Ліби Соскіс.
Завдяки можливостям своїх батьків Давид отримав чудову освіту. Він вивчав право в Києві, Петербурзі та Одесі, отримав ступінь доктора юридичних наук (1889). Під час навчання приєднався до революціонерів, декілька разів заарештовувався.
У 1893 році Давид Соскіс емігрував до Швейцарії, потім у 1898 році переїхав до Англії. Тут він одружився на Анні Софії Йохансен (Anna Sophia Johansen), дочці російського судді норвезького походження, яка народила йому сина Віктора (1895-1986). На жаль, цей шлюб у 1902 році розпався. Вдруге Давид одружився 20 вересня 1902 року на Джульєтті Хюффер, дочці музичного критика Френсіса Хюффера і внучці художника Форда Медокса Брауна. Завдяки цьому шлюбу Давид знайомиться з Констанс Гарнетт, першою перекладачкою російських письменників Льва Толстого та Антона Чехова, яка познайомила з їх творчістю англійську та американську публіку. У цьому шлюбі у Давида Соскіса народився син Франк Соскіс (1902-1976), який згодом став членом британського парламенту та міністром внутрішніх справ у лейбористському уряді Гарольда Вільсона, йому був жалуваний титул барона.
Давид Соскіс плідно працював у періодичних виданнях: під псевдонімами співпрацював у газетах “Столичная почта”, “Товариш” і журналах “Начало”, “Жизнь”; працював у фонді вільної російської преси.
Давид Володимирович увійшов до “Аграрно-соціалістичної ліги”, згодом вступив у Партію соціалістів-революціонерів. У 1905 році редагував журнал Товариства друзів російської свободи “Free Russia” (“Свободная Россия”), тимчасово змінивши на посаді редактора Фелікса Волховського.
Коли після Кривавої неділі (події 9 січня 1905 року у Санкт-Петербурзі) бунтівний священик Георгій Гапон утік до Англії, він деякий час переховувався у будинку Давида Соскіса в лондонському районі Хаммерсміт. У цей час Соскіс спільно з Джорджем Гербертом Перрісом по розповідям Гапона пише його біографію “The story of my life” (“Історія мого життя”), яка вийшла за підписом Георгія Гапона.
Після оголошення у листопаді 1905 року амністії Давид Соскіс приїхав у Росію. Тут до 1908 року працював кореспондентом англійської щоденної газети “The Tribune”, після чого повернувся до Англії.
Влітку 1917 року Давид Соскіс знову в Росії. Він став особистим секретарем голови Тимчасового уряду Олександра Керенського. Також працював кореспондентом газети “The Manchester Guardian”. Під час Жовтневого перевороту Давид Соскіс перебував у Зимовому палаці, після чого втік із Росії.
У 1921-1922 рр. Давид Соскіс – член “Лондонського Комітету допомоги голодуючим в Росії”. У 1924 році отримав британське підданство.
Помер Давид Володимирович Соскіс 28 червня 1941 року, похований у графстві Суррей (Англія).
Твори Давида Соскіса:
Гиббинс Б., Сатурин Д. История современной Англии. СПб., 1901.
Сатурин Д. Индия и ее горе. Ростов-на-Дону. 1906.
Сатурин Д. Как ирландские крестьяне добыли землю. Ростов-на-Дону. 1906.
Германский император и народ. Ростов-на-Дону. 1907.
Д. Сатурин. История периодической печати в Англии.
Государственный строй и политические партии в Зап. Европе и Сев. Америк. Соедин. Штатах // Англия.
“David Soskice’s Reminiscences”, in Martin McCauley, ed., The Russian Revolution and the Soviet State. London, 1973.
Джерела і література:
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
