Home Проекти Постаті землі Бердичівської Собчик Петро Павлович

Собчик Петро Павлович

51
0
SHARE

Собчик Петро Павлович (нар. 15 березня 1936, м. Краків, Польська Республіка – пом. 13 липня 2001, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – публіцист, журналіст газети “Радянський шлях” (“Земля Бердичівська”).


Собчик Петро Павлович народився 15 березня 1936 року в місті Краків (Польська Республіка) у селянській сім’ї.

Ще у дитинстві Петро зазнав поневірянь та жахіть Другої світової війни, коли у 1939 році Червона Армія в ході так званого Визвольного походу приєднала західні області України до СРСР; у 1941 році, коли німецькі війська напали на Радянський Союз, та найбільше, коли у 1945-1946 рр. відбулась насильницька депортація українців зі своїх споконвічних земель Холмщини та Підляшшя до України. Так родина Собчиків опинилася на Тернопільщині.

Петро Собчик, кореспондент районної газети “Колгоспне життя” (м. Любар).

У 1955 році Петро Павлович закінчив середню школу в місті Підгайці Тернопільської області та вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка, факультет журналістики. Вже у 1960 році з дипломом журналіста Петро Собчик розпочав свою творчу діяльність у районній газеті “Колгоспне життя” в місті Любар Житомирської області (орган Любарського райкому КП(б)У та райради депутатів трудящих), обіймав посаду завідуючого сільськогосподарського відділу. У 1962 році внаслідок хрущовських адміністративних реорганізацій (утворення колгоспно-радгоспних управлінь, які об’єднували декілька районів) на запрошення редактора Луки Дзюби переїхав до Бердичева та розпочав працю в міськрайонній газеті “Зоря комунізму”. Тут також очолив сільськогосподарський відділ. На той час ця газета була органом Житомирського обкому партії по Бердичівському територіальному колгоспно-радгоспному управлінню, до складу якого входили окрім Бердичівського також Чуднівський, Любарський і частина Андрушівського районів. Через декілька років газета повернула свою назву, яку мала у попередні роки – “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”). У цій газеті Петро Собчик працював понад 39 років, пройшов шлях від журналіста-початківця до визнаного майстра пера.

Петро Собчик з дружиною.

У 1965 році Петро Павлович одружився. Разом із дружиною Олександрою Олександрівною, яка працювала телефоністкою на вузлі зв’язку, виховали троє дітей.

Тривалий час Петро Павлович завідував сільськогосподарським відділом газети, добре знав життя села, володів основами знань багатьох галузевих сільськогосподарських наук, відчував пульс часу. У 80-х роках хід польових робіт висвітлювався під рубрикою “Прес-центр райкому партії повідомляє”, яку вів Петро Собчик. У 90-х роках із під його пера з’явилися вдумливі і гострі статті про перші паростки фермерства, паювання колгоспних земель, народження справжнього сільського господаря. Досконало вивчивши урядові й парламентські документи, глибоко вникнувши у проблеми селянина на нинішньому крутому зламі, Петро Собчик став для багатьох людей, бажаючих діяти, а не чекати милості від властей, консультантом і порадником. Його компетентність проявилась також і в низці статей про хід проведення земельної реформи на селі та місті.

Головний редактор газети “Радянський шлях” Лука Дзюба (зліва) та кореспондент Петро Собчик (справа).

Журналістська діяльність Петра Павловича Собчика у бердичівській міськрайонці — це ціла епоха. Своєрідність і неповторність його статей, нарисів, репортажів постійно захоплювали читачів газети та впливали на величину її тиражу. У 1983 році “Радянський шлях” виходив накладом 23 тисячі примірників. А в 1988-1991 рр., коли з номера в номер друкувалися статті Петра Павловича, які на місцевих фактах розповідали про злочини сталінщини, коли горбачовська перебудова розбурхала суспільно-політичне життя, тираж “Радянського шляху” сягнув своєї рекордної позначки у 27 тисяч екземплярів. Володіючи публіцистичним талантом, будучи сміливим і безкомпромісним, Петро Собчик довів, що навіть в умовах жорсткої партійної, а нині адміністративної цензури можна мати власну позицію, правдиво висвітлювати події, обстоювати справжні людські цінності.

Петро Собчик з онукою.

У міру своєї можливості Петро Собчик проводив також і краєзнавчі дослідження, які публікував на сторінках газети. Висвітлював він також і благодійну діяльність релігійних конфесій, не стояв осторонь розслідувань кримінальних справ правоохоронними органами та їх слухань у районному і міському судах, писав нариси про працівників різних професій, проявляв турботу про житлово-комунальні проблеми міста.

Ряд матеріалів талановитого журналіста присвячено формуванню національного менталітету сучасного громадянина України, проникнуті яскравим патріотизмом, турботою за долю нашої молодої держави, мають великий виховний потенціал.

Могила Петра Собчика,
6 червня 2019 р.

У 1991 році редакцією підіймається питання щодо зміни назви єдиної на той час міської газети “Радянський шлях”. Але засновники газети – міська та районна ради – не погоджувались із пропозицією зміни назви. Лише через рік – 7 листопада 1992 року міськрайонна газета “Радянський шлях” таки змінила свою назву на нову – “Земля Бердичівська”. За однією з версій автором назви став саме кореспондент газети Петро Павлович Собчик (за іншою – заступник голови Бердичівської районної держадміністрації Володимир Кравченко).

Петро Павлович Собчик майже до останнього дня свого життя працював у редакції газети “Земля Бердичівська”. До останніх днів він щиро ділився з колегами своїми творчими задумами і планами.

Помер Петро Павлович Собчик 13 липня 2001 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі.

Джерела і література:

Скавронський П.С. Публіцистичний талант П.П. Собчика. // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомлення сьомої Всеукраїнської наук.-теор. конф., Львів, 17-18 травня 2002 р. / ред. М.М. Романюк; НАН України, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, Науково-дослідний центр періодики. – Львів: 2002. – 740 с.

П.П. Собчик. // Земля Бердичівська. — 2001. — 19 липня.


Петро Собчик у матері на хуторі.

Родина Собчиків, 9 травня 1974 р.
Петро Собчик за роботою в редакції “Радянського шляху”.
Петро Собчик (справа) з дочкою.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here