Додому Проекти Музеї Бердичівщини Червоне. Краєзнавчий музей при Червонському цукровому комбінаті

Червоне. Краєзнавчий музей при Червонському цукровому комбінаті

48
0
ПОДІЛИТИСЬ

Селище міського типу Червоне, територія Червонського цукрового комбінату (ПАТ “Червонський цукровик”), адміністративний будинок. На четвертому поверсі будівлі знаходиться музей цукрового комбінату.

Музей займає дві суміжні кімнати. У першій кімнаті розміщені матеріали про родину Терещенків та їх діяльність. Андрушівський завод, побудований у 1848 році, був однією з перших українських цукроварень і швидко потрапив в орбіту впливу Терещенків, які в 1850-х роках диверсифікували свої лісові та хліботоргові активи у перспективний цукровий бізнес. У 1880-х роках цукрозаводчики, підтримувані царським урядом, об’єдналися в синдикат, встановивши монопольно високу ціну на власну продукції, що разом із подальшим технічним прогресом дало змогу отримувати значні прибутки.

У повітовому містечку Червоне, маючи кошти і можливості, власник маєтку Федір Федорович Терещенко (1888-1950) весною 1909 року почав будувати власну аеропланну майстерню. Недалеко від неї був й аеродром. З 1913 року Терещенко починає будувати аероплани на замовлення військового міністерства. Наприкінці серпня 1915 року устаткування майстерні відправили до Москви. У 1916 році Терещенко продав усе евакуйоване з Червоного майно акціонерному товариству “Дукс”, яке представляло у Росії фірму французького піонера повітроплавання Анрі Фармана. Після Жовтневої революції Терещенко виїхав за кордон.

У другій кімнаті музею розміщено матеріали, що розповідають про історію Червонського цукрового комбінату – колишнього володіння магнатів Терещенків. Завод споруджено до 1868 року, у 1870 році завод зареєстрували у акцизному товаристві цукрозаводчиків. Засновником і першим власником заводу став граф Адольф Грохольський (1797-1863). Він же спорудив і маєток у стилі пізньої готики. Сьогодні Червоненська цукроварня, на відміну від більшості сусідніх, у т.ч. і Бердичівського цукрозаводу, продовжує успішно працювати, вона є однією з перших, де впровадили елементи комп’ютерного керування технологічними процесами цукрового виробництва.

У музеї зібрані різноманітні старовинні інструменті, матеріали з історії заводу. А у цехах заводчани залюбки покажуть вам зразки старовинної техніки, яка служать і досі – двоє типів ваг кінця ХІХ ст. (одні на складі, другі у цеху фасування цукру), плунжерний насос 1930-х років, діючі електровимірювальні прилади 1960-1970-х років, які робітники не бажають міняти на сучасні, бо “вони надійніші”, і таке інше. Можна побачити й інші виробничі раритеті, що збереглися із “терещенківських часів”, зокрема старовинний різьблений дубовий письмовий стіл і мініатюрний витончений лабораторний, що більше нагадує столик із будуару.

Також у музеї є матеріали про вузькоколійну залізницю, яка використовувалась цукрокомбінатом для перевезення вантажів та готової продукції.

Джерела і література:

Косенко О. Завод – це долі людські (Нариси з історії Червоненського цукрокомбінату). – Житомир: видавництво місцевих газет “Періодика”, 1990. – 64 с.

Тютюнник Ю.Г. Індустріальна спадщина Андрушівського району Житомирської області (за матеріалами польових досліджень) // Праці центру пам’яткознавства. – 2009. – Вип.15. – С. 247-272.

Матеріали неофіційного сайту селища Червоне: http://chervone.com/.


Перша кімната музею: матеріали про родину Терещенків та їх діяльність

Друга кімната музею: матеріали з історії Червонського цукрового комбінату

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here