Home Проекти Постаті землі Бердичівської Синявська Ірина Максимівна

Синявська Ірина Максимівна

3746
0
SHARE

Синявська Ірина Максимівна (нар. 12 лютого 1957, с. Вищеольчедаїв, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., УРСР – пом. 24 жовтня 2020, м. Бердичів, Житомирська обл., Україна) – український шкільний педагог та державний діяч.


Синявська Ірина Максимівна
(1957-2020).

Синявська Ірина Максимівна (дівоче прізвище – Рутковська) народилася 12 лютого 1957 року в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району Вінницької області. Батько Максим Євгенович – вчитель української мови і літератури, мати, Галина Миколаївна, фармацевт.

У 1974 році Ірина Максимівна закінчила місцеву середню школу з золотою медаллю. По її закінченні розпочала свою трудову діяльність у своїй же школі старшою піонервожатою. Через рік – у 1975 році – вона стала студенткою історичного факультету Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського.

У 1979 році Ірина Максимівна закінчила інститут за спеціальністю вчитель історії, згодом – у 2003 році – отримала другу вищу освіту в Українській Академії державного управління при Президентові України, магістр державного управління.

Ірина Синявська, директор школи №10, м. Бердичів, 1986 р.

По закінченні інституту з 1979 року Ірина Максимівна працювала вчителем історії середньої школи селища міського типу Бродецьке (Козятинський район Вінницької області). У 1981 році переїхала до Бердичева, де працювала вчителем історії і суспільствознавства, організатором позашкільної та позакласної роботи, заступником директора з навчально-виховної роботи Бердичівської середньої школи №2. У 1985 році у віці 28 років обіймає посаду директора Бердичівської середньої школи №10. За час перебування на цій посаді Ірина Максимівна показала себе вмілим організатором: наполегливо домоглася добудови школи, почала запроваджувати диференційоване та поглиблене навчання. Відкрила шкільні батьківські рахунки та перевела школу на самостійний баланс із власною бухгалтерією, що дало змогу на той час вперше в місті матеріально стимулювати працю педагогів. За здобутки в освітній діяльності Ірина Максимівна Синявська нагороджена знаком “Відмінник народної освіти”.

Ірина Синявська, директор середньої школи №10.

Наприкінці 1980-х проявляється громадсько-політична активність Ірини Синявської – вона вступила до лав Руху, обирається депутатом Бердичівської міської ради народних депутатів.

Упродовж 1992-1998 рр. Ірина Максимівна – завідувач відділу освіти Бердичівського міськвиконкому. З 1998 по 2002 рр. – заступник Бердичівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

У 2002 році Ірина Синявська полишила посаду заступника міського голови та йде у політику – вона стала помічником народного депутата України Павла Жебрівського (по 2005 р.). У цей час вона бере активну участь у політичних подіях, що охопили Україну (у т.з. Помаранчевій революції – кампанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори в Україні, що організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року). У цей період розпочинається її політичний злет: 21 березня 2005 року Ірина Максимівна стала заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації. А 19 грудня 2005 року Указом Президента України Ірина Максимівна Синявська призначена головою Житомирської обласної державної адміністрації.

На виборах 2006 року Ірина Максимівна обрана депутатом Житомирської обласної ради за списком виборчого блоку “Наша Україна”. 27 квітня 2006 року під час першого засідання Житомирської обласної ради п’ятого скликання обрана головою Житомирської обласної ради. У зв’язку з обирання Ірини Максимівни депутатом, вона пише заяву на звільнення з займаної посади, 3 травня 2006 року указом Президента України №333/2006 її звільнено з посади голови Житомирської обласної державної адміністрації.

За час свого керівництва обласною радою Ірина Максимівна поступово змінює політичні орієнтири і переходить із фракції блоку “Наша Україна” до фракції “Християнсько-демократичний союз”. На початку лютого 2008 року вона була звільнена з посади голови Житомирської обласної ради за приналежність до цієї фракції.

27 січня 2008 року проводяться Установчі збори Житомирського громадського об’єднання “Житомирська ініціатива”, метою організації визначена “консолідація зусиль громадян для здійснення ініціатив, спрямованих на поширення і практичне втілення ідей місцевого самоврядування”. Ірина Синявська обрана Головою Правління цього об’єднання. За підтримки цього об’єднання в Бердичеві відбулась презентація книги Петра Костюка та Валентини Муренко “Голодна смерть на багатих землях”, концерт Поліського ансамблю пісні і танцю “Льонок” під керівництвом народного артиста України Івана Сльоти.

Ірина Синявська була двічі одружена, від першого шлюбу мала двох дітей.

У червні 2010 року Ірина Синявська призначається на посаду директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України. Паралельно займається політичною діяльністю у складі партії Християнсько-демократичний союз. У 2010 році від цієї політичної сили вона балотувалась на посаду Житомирського міського голови та у депутати обласної ради, але не була обрана.

У подальшому Ірина Синявська переїхала до Києва, з липня 2012 по березень 2014 рр. – директор Державної установи “Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів “Агроосвіта”. У червні 2014 року очолила Всеукраїнське аграрне об’єднання “ЗАСТУП”, від цієї політичної сили балотувалась у депутати до Верховна Рада 8-го скликання, але обрана не була. У жовтні 2018 року полишила цю політичну силу. У 2020 році Ірина Синявська співпрацює з політичною партією “ПРОПОЗИЦІЯ”, висувалась депутатом від цієї партії.

На могилі Ірини Синявської, жовтень 2023 р.

У середині жовтня 2020 року Ірина Максимівна захворіла на коронавірус. Лікувалась у лікарні, але, на жаль, хворобу не подолала.

Померла Ірина Синявська 24 жовтня 2020 р. Похована у Бердичеві на загальноміському кладовищі.

Джерела і література:

Синявська Ірина Максимівна. Біографія. // “Земля Бердичівська”, №16 (14312) від 26.02.1994 р.

Матеріали музейної кімнати Бердичівського міськвиконкому.

Веб-сайт Житомирської обласної державної адміністрації.


Свято останнього дзвоника, 1989 р.
Юрій Єхануров та Ірина Синявська на зустрічі з виборцями, м. Бердичів, 2003 р. Фото з архіву газети “РІО-Бердичів”.
Ірина Синявська на зустрічі з виборцями, м. Бердичів, 2003 р. Фото з архіву газети “РІО-Бердичів”.
Ірина Синявська на презентації книги “Голодна смерть на багатих землях”, м. Бердичів, 29 травня 2008 р.
Ірина Синявська під час концерту Поліського ансамблю пісні і танцю “Льонок” під керівництвом народного артиста України Івана Сльоти, м. Бердичів, 26 січня 2010 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here