Нещодавня новина щодо пошкодження інформаційного вказівника, встановленого поряд із меморіалом «Слава Героям!», ще раз вказала на відсутність чіткого консенсус в громадянському суспільстві щодо інтерпретації подій далекого минулого та символів сьогодення.
Що це було – цілеспрямоване пошкодження, чи звичайний побутовий вандалізм? Оскільки «герої» цієї події мовчать, з великою вірогідністю припускаємо друге.
Але зараз не про це. Нещодавно житомирський краєзнавець Сергій Бовкун, який цілеспрямовано займається пошуком кіноматеріалів з історії Житомирщини, порадував нас черговою знахідкою – на власному ютуб-каналі «Кінохроніка Житомира» він опублікував телерепортаж «Символ мужності», що зберігався у фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного. Це телерепортаж про відкриття в Бердичеві пам’ятного знаку учасникам комсомольсько-молодіжного підпілля.
Відкриття цього пам’ятного знаку на Радянській площі (а нині площа Незалежності) відбулось 9 травня 1967 року. І саме цей пам’ятний знак став основою комплексу, знаного нині як меморіал «Слава Героям!».
У 1970 році біля гранітної стели запалили Вічний вогонь, а рівно через 45 років – 9 травня 2015 року на цьому місці з’явився Меморіал, який має поєднати покоління: одне, що воювало в 40-х роках, героїв Небесної сотні та учасників АТО. Віднині Вічний вогонь горить у пам’ять про всіх тих, хто спить вічним сном, віддавши життя за Батьківщину: жертв Другої світової війни, загиблих на Майдані та полеглих на Сході України.
Представлений телерепортаж має особливу історичну цінність: на кінокадрах ми бачимо і Героя Радянського Союзу Валентина Шевиріна, і ініціатора появи пам’ятного знаку секретаря міськкому комсомолу Олександра Клекоту, який перерізає стрічку, і багатьох інших бердичівлян – відомих та невідомих нам, зовсім юних піонерів та комсомольців – тих, хто того дня був на площі та особисто спостерігав за цією подією.
Гей, молодь, покажіть цей телерепортаж своїм дідусям та бабусям – може хто й впізнає на цих кадрах себе?