Home Проекти Постаті землі Бердичівської Ривж Всеволод Езупович

Ривж Всеволод Езупович

1047
0
SHARE

Ривж Всеволод Езупович (нар. 11 листопада 1907, м. Козлов, Тамбовська губ., Російська імп. – пом. 21 лютого 1992, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Бердичева.


Ривж Всеволод Езупович, 1907-1992.

Ривж Всеволод Езупович народився 11 листопада 1907 року в м. Козлові (нині місто Мічурінськ Тамбовської області, РФ). Тут закінчив середню школу, працював слюсарем у вагоноремонтній майстерні.

З 1930 року Всеволод Ривж у лавах Червоної Армії. У 1931 році закінчив однорічні курси. Член ВКП(б) з 1931 року. Проходив службу командиром взводу і помічником начальника господарського забезпечення 108-го стрілецького полку 36-ї стрілецької дивізії в місті Сретенськ Читинської області. На посаді помічника начальника штабу 149-го мотострілецького полку 36-ї мотострілецької дивізії брав участь у боях на річці Халхин-Гол (Монголія) у 1939 році. До осені 1941 року служив начальником штабу того ж полку тієї ж дивізії у Забайкальському військовому окрузі.

Всеволод Ривж на фронтах німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Був командиром стрілецького та мотострілецького полків, заступником і командиром механізованої бригади. Воював на Західному, Брянському, Центральному, 1-у Українському фронтах. У 1942 році закінчив Курси удосконалення командного складу (КУКС). У боях отримав 4 поранення. Брав участь:

  • у боях у районі міста Юхнов і Ржевсько-Вяземського виступу – у 1942-1943 рр.;
  • у битві на Курській дузі, у Чернигівсько-Прип’ятській операції – у 1943 р.;
  • у Проскурівсько-Чернівецькій операції, у тому числі у звільненні міста Кам’янець-Подільський, у Львівсько-Сандомирській операції, у тому числі у звільненні міста Львів, у форсуванні ріки Сан, у боях на Сандомирському плацдармі – у 1944 р.;
  • у Вісло-Одерській операції, у том числі у звільненні міста Кельце, Піотркув, Кемпно, у форсуванні Одеру і боях на плацдармі – у 1945 р.

У ході Вісло-Одерської операції 16-а гвардійська механізована бригада під командуванням гвардії полковника Всеволода Ривжа, наступаючи у передовому загоні 6-го гвардійського механізованого корпусу, в період із 14 по 19 січня 1945 року з боями пройшла понад 500 км, брала участь у звільненні польських міст. У числі визволених міст був і Піотркув. У цих боях комбриг отримав важку контузію та поранення в голову. Незважаючи на сильний головний біль і втрату ока, він не покинув поля бою і до його закінчення відмовився від відправки в госпіталь. Про цей момент із життя Всеволода Езуповича Ривжа писав бердичівський поет Семен Майданник:

На судах отряды воинские
Смело он переправлял.
Вдохновлял комбриг, напутствовал
Офицеров и солдат.
Рядом – в ту минуту лютую
Ухнул вражеский снаряд.
И задел осколок голову –
Тяжко ранен был комбриг,
Глаз налился, будто оловом
Потерял сознанье вмиг.
Обжигала боль – не вынести.
По решению врачей:
Самолетом надо вывезти –
Операция скорей.

Потім героя транспортним літаком доставили до госпіталю. У повітрі машину обстріляли німецькі винищувачі, але, на щастя, все обійшлося без втрат. Перенісши складні операції, Всеволод Езупович вижив, підлікувався та повернувся в стрій. Всупереч інвалідності та суворим вимогам лікарів покинути армію, комбриг не розлучився із своїм з’єднанням.

26 січня 1945 року його бригада успішно форсувала річку Одер у районі міста Кєбен (Хобеня, Польща) і оволоділа плацдармом на її лівому березі, що дозволило радянським військам закріпити успіхи попередніх виснажливих та кровопролитних боїв.

6 квітня 1945 року, майже за місяць до закінчення війни, у житті В.Є. Ривжа сталася знамення подія: Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР за мужність і відвагу, виявлену в боях проти німецько-фашистських загарбників, а також уміле керівництво військовим з’єднанням Ривжу Всеволоду Езуповичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі “Золота Зірка” (№7446). Крім того, хороброго офіцера під час німецько-радянської війни було нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора (1940, 1944, 1950), орденом Олександра Невського (1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (1943, 1985), орденом Червоної Зірки (1945), медалями. “За бойові заслуги” (1944), “За взяття Берлину”, “За звільнення Праги”, “За перемогу над Німеччиною”, “ХХХ років РА і ВМФ”, польським орденом “Хрест Грюнвальда”, медалями “За Одер, Нісу і Балтику”, “За перемогу і свободу”.

По закінченні війни Всеволод Езупович продовжив військову службу в лавах Збройних Сил: служив заступником командира 6-ї гвардійської, 32-ї гвардійської і 1-ї механізованої дивізій у Прикарпатському військовому окрузі і Групі радянських окупаційних військ в Німеччині (ГРОВН). У 1948 році він направляється для подальшого проходження служби до міста Бердичів, командує тут механізованою бригадою. У 1949 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ.

З 1954 року Всеволод Ривж – у запасі. Тривалий час керував місцевою військово-патріотичною роботою, був активістом ветеранського руху. Працював на заводі “Комсомолець”, де обирався членом парткому та заступником секретаря парткому. Також неодноразово Всеволод Езупович обирався членом міськкому Компартії України, депутатом міської Ради народних депутатів, очолював постійну комісію по промисловості, транспорту і зв’язку міської Ради. Тривалий час очолював міський штаб “Зарница-Орленок”, був членом штабу Всесоюзного походу по місцях революційної, бойової і трудової слави радянського народу. Під час відкриття 9 травня 1967 року обеліска учасникам комсомольсько-молодіжного підпілля на Радянській (нині Соборній) площі саме Всеволод Ривж керував парадом юнармійців.

Всеволод Ривж на зустрічі з учнями школи №1, 1970 р.

Всеволод Ривж – член комітету сприяння офіцерів запасу і у відставці, член комітету інвалідів Великої Вітчизняної війни.

10 листопада 1977 року рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради за відданість Комуністичній партії Радянського Союзу, ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни, велику громадську роботу, скромність, доброзичливість і любов до праці Ривжу Всеволоду Езуповичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Могила Всеволода Ривжа,
квітень 2010 р.

Помер Всеволод Езупович Ривж 21 лютого 1992 року. Похований на військовій ділянці міського кладовища. У 1993 році на могилі встановлено обеліск з чорного граніту (висота 1,8 м), на лицьовому боці – портрет Героя та меморіальний напис.

9 травня 2010 року у Бердичеві на стіні будинку по вулиці Карла Лібкнехта, 20 (нині Європейська), в якому тривалий час проживав Герой, встановлено меморіальну дошку з портретом Всеволода Ривжа та присвятним написом.

Джерела та література:

Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. – Ф.33, оп. 689688, спр.85. – Арк. 105-106.

Державний архів Житомирської області. – Ф.2668, оп. З, спр.130. – Арк. 1, 1 зв. 2, 3; Спр.117. – Арк. 1; Ф.4413, оп.1, спр.2. – Арк. 42-43.

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь в двух томах. Том 1. / Пред. редколлегии И.Н. Шкадов. – Москва: Воениздат, 1987, – с. 911.

Вермінська А. Спогади про Ривжа. // “Земля Бердичівська”, №37 від 12.05.2005 р.

Воєвуцька Р. Партії вірний син. // “Радянський шлях” – 1987. – 18 листопада.

Майданник С. Жизнь комбрига. // “Радянський шлях” – 1989. – 9 травня.

Особова справа Героя Радянського Союзу гвардії полковника Ривжа В.Є. // Картотека 1-го відділення Бердичівського міськрайонного військового комісаріату Житомирської області.


Герої Радянського Союзу, які проживали у місті Бердичеві (зліва на право): Василь Алін, Валентин Шевирін, Всеволод Ривж, Давид Герасимчук і Франц Кучеров.

Олександр Клекота (другий зліва) під час зустрічі з ветеранами Другої світової війни – Героями Радянського Союзу Валентином Шевиріним та Всеволодом Ривжем (у центрі).
Всеволод Ривж на зустрічі естафети Олімпійсього вогню в Бердичеві, 10 липня 1980 р.
Всеволод Ривж виступає на Жовтневій площі перед юнармійцями Бердичева.
Всеволод Ривж (в середині) серед делегатів міської партійної конференції.
Меморіальна дошка на будинку по вулиці К. Лібкнехта, 20, в якому тривалий час проживав Всеволод Ривж, травень 2010 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here