Читаючи попередній пост, деякі відвідувачі сайту задались питанням: а що то за скульптура така з собакою і чим вона відома? Постараюсь відповісти на ці запитання.
Як ви вже знаєте, Бердичів став місцем народження видатного скульптора та графіка Петра Мойсейовича Криворуцького. На сьогодні в Бердичеві ще залишились місця, пов’язані з цим майстром. Наприклад, досі існує будинок, де народився та проживав Петро Мойсейович, діє і колишній Палац піонерів, а нині Центр позашкілля по вулиці Вінницькій, в якому азам скульптури навчався малий Пейсах-Лейзер. І хоча Петро Криворуцький залишив наше місто шістнадцятирічним юнаком, він неодноразово приїздив до Бердичева, тримав, так би мовити, тісний контакт із рідним містом.
Впродовж життя Петро Мойсейович створив понад 800 скульптур, із яких майже 70 композицій та скульптурних портретів експонуються у різних музеях країн колишнього Радянського Союзу. Серед них і згадувана скульптура Некрасова. До речі, “М.О. Некрасов з собакою на полюванні” – дипломна робота Петра Криворуцького, яку він створив по закінченні скульптурного факультету Академії мистецтв у Ленінграді.
Ідея скульптури виникла після того, як Петро Криворуцький дізнався про цікавий факт із життя класика російської літератури: поет Микола Некрасов обожнював полювання, особливо полювання з собаками. До захоплення чоловіка пристрастилась і дружина Некрасова Зінаїда Миколаївна. Вона навіть сама сідлала коня та їздила з поетом на полювання в рейт-фраці та в брюках в обтяжку, що приводило Некрасова у захват. Але одного разу під час полювання на Чудовському болоті Зінаїда Миколаївна випадково застрелила улюбленого пса Некрасова – чорного пойнтера на прізвище Кадо. Микола Некрасов, який присвятив полюванню 43 роки свого життя, важко переніс втрату улюбленця. Більш того, після цього випадку Некрасов назавжди повісив рушницю на цвях. Поряд із будинком, де проживали Некрасови, і нині знаходиться плита з написом:
“Кадо,
Черный пойнтер,
Был превосходен на охоте,
Незаменимый друг дома.
Родился 15 июня 1862 г.,
убит случайно
на охоте 2 мая 1875″
Скульптура новоспеченого випускника Академії Петра Криворуцького настільки вдало передала образ Некрасова з улюбленою собакою, що її встановили в музеї-квартирі поета в місті на Неві, а дві її копії відлили у бронзі, і нині вони знаходяться в музеях М.О. Некрасова в с. Карабиха і м. Чудово (РФ). Один із заводів художнього литва виготовив невеликі бронзові копії скульптури, тисячі їх розійшлися світом.
Потрапила копія скульптури і до Бердичева: у 70-х її встановили біля приміщення римо-католицького костелу Святої Варвари, в якому на той час знаходилась міська дитячо-юнацька спортивна школа. Правда, у Бердичеві встановили більш мирний її варіант – без рушниці.
На початку 90-х будівлю повернули релігійній громаді, до того скульптуру перенесли на територію парку відпочинку шкіроб’єднання імені Ілліча. Але там вона не затрималась надовго: вандали пошкодили скульптуру, розламавши її навпіл. Деякий час демонтований пам’ятник зберігався в запасниках міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника. Нині скульптура розміщена у вестибюлі Бердичівського міського ліцею №15 по вулиці Михайла Грушевського.
Анатолій Горобчук.
Первоначально скульптура была с ружьем. Но в одну “прекрасную” ночь ружье пропало. Одновременно пропало и копье у статуи “Спортсмена с копьем” , которая стояла рядом с ДСШ. Старожилы Бердичева должны помнить этот случай.