Home Новини Про поховальні склепи бердичівського кляштору

Про поховальні склепи бердичівського кляштору

720
0
SHARE

Цими днями виповнилось 260 років з часу повернення тіла фундатора кляштору Босих Кармелітів до Бердичева – у 1759 році в нижньому (“дольному”) храмі Бердичівського костелу знайшов свій спочинок померлий у 1649 році у місті Любліні Януш Тишкевич – граф, магнат та політичний діяч Речі Посполитої, воєвода та генеральний староста київського краю. Саме він свого часу подарував свій замок у Бердичеві та земельну ділянку під будівництво цього кармелітського монастиря.

Тишкевич Януш (1590-1649), картина невідомого художника, XVII ст.

Тіло фундатора костелу привезли ченці і поховали його у спеціальній гробниці. Тут же були розміщені склепи шляхетських родів – нащадків Тишкевичів.

Історія цих склепів має сумне продовження: у 1867 році російська влада конфіскувала серед інших приміщень кляштору й нижній храм, через який здійснювався доступ до родових склепів. Одна з власниць Бердичева та представниця відомого роду Марія Тишкевич (у дівоцтві – Радзивілл) того ж року порушила перед генерал-губернатором Безаком клопотання щодо вжиття заходів “чтобы родовой склеп не мог служить притоном для злоумышленников”. Як результат, підземелля і склепи засипали землею, а вікна і двері заклали цеглою.

У 1928 році склепи увійшли до складу державного історико-культурного Заповідника, утвореного на теренах кляштору Босих Кармелітів. Науковці, під відомство яких перейшли склепи, по мірі можливості проводили наукові дослідження. Але цю справу перервала німецько-радянська війна – у липні 1941 року на теренах кляштору-заповідника сталась пожежа, вогонь якої не лише знищив найцінніший скарб музею – ікону Матері Божої Бердичівської, але й інші експонати, а також будівлі самого кляштору. Понівечений, храм у вкрай занедбаному стані перебував до початку 70-х років.

Останки поховань в окремих похоронних склепах.

У 1950 році в нижньому храмі, через який був доступ до склепів, розмістили міську дитячу спортивну школу. З кінця 1960-х років долею комплексу споруд монастиря Босих Кармелітів стала опікуватися держава та громадські організації – у 1967 році монастир зареєстрували як пам’ятку архітектури.

Хоча влада й приступила до відновлювальних робіт, коштів на це виділялось вкрай мало. Відповідно, під час проведення робіт реставраторами допускалися численні порушення. Як результат, більшу частину залишків поховального комплексу знищили та вивезли на смітник. Рештки кістяків колишніх власників Бердичева та заможних бердичівлян, що були поховані у підземних склепах, лише в 1990-х роках зібрали та розмістили у загальному склепі під нижнім костелом. Чи є серед них залишки тіла фундатора костелу Януша Тишкевича, достеменно невідомо…

Анатолій Горобчук.

Вхід із Залу Святої Терези до поховальних склепів, 2007 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here