Те, що вулиці Бердичева з часом можуть змінювати не лише власні назви (нині ми є живими свідками цього процесу), але й власну протяжність, зрозуміло усім. Але те, що одна й та ж вулиця може брати свій початок в одному населеному пункті, а закінчуватись в іншому – це вже унікальність, притаманна небагатьом поселенням.
Є така вулиця і в Бердичеві. Назва її – Козацька. Вона бере свій початок від перехрестя з вулицями Чуднівською та Бистрицькою, що неподалік мосту через Гнилоп’ять, а закінчується… в селищі Мирне, яке входить до складу Великоп’ятигірського старостинського округу Райгородоцької громади. Будинки цієї вулиця мають наскрізну нумерацію, і проїжджаючи нею легко зробити помилку, вважаючи, що ця територія ще входить до складу міста.
Історична назва вулиці Козацької – Бродська. Кажуть, таку назву вона отримала, вочевидь, за свій дещо вигнутий вигляд (від слів бродити, блукати, брести). І закінчувалась вона не там, де нині, а доходила лише до перетину з вулицею Свічною (далі прямувала дорога на Райгородок). Її своєрідним кордоном став… струмок, який перетинає Бродську-Козацьку з заходу на схід. Цей офіційно безіменний струмок бере початок із джерел з-попід Романівки та впадає у річку Гнилоп’ять. На невеликих штучно створених ставках бердичівляни здавна із задоволенням ловили рибу.
Анатолій Горобчук