Home Новини Примхи української погоди: синоптики прогнозують, бердичівляни готуються

Примхи української погоди: синоптики прогнозують, бердичівляни готуються

282
0
SHARE

Якщо брати на віру прогнози, серпень має виправдати звання самого спекотного місяця літа. Синоптики обіцяють спекотну і задушливу походу, а температура спаде лише перед самим початком осені.

ОФІЦІЙНО. Так, за даними Укргідрометцентру, перші дні серпня нагадають бердичівлянам, що таке справжня спека – температура повітря по всій території України перебуватиме в діапазоні від 29 до 34 градусів. У південних регіонах буде ще складніше – там обіцяють 36-38 градусів удень та 28-29 градусів уночі. Поки на пляжах Одеської, Херсонської та Миколаївської областей відпочиваючі будуть знемагати від спеки, західні регіони України щодня поливатимуть дощі. Правда, короткочасні й не дуже рясні.

“Опадів багато не буде. Очікуємо короткочасні дощі на заході і півночі країни, починаючи з 4 серпня. Далі спека злегка спаде (до 30 градусів), але ненадовго, буквально на кілька днів, а потім знову почнеться спеку”, – розповів директор Гідрометцентру Микола Кульбіда.

Сьогодні рядові бердичівляни рятуються від спеки переважно сучасними методами: встановлюють кондиціонери як в оселях, так і в автомашинах. На вихідні їдуть на природу, ближче до річки, йдуть до парків, де затінок і не така спека.

У ДАВНИНУ. Як же рятувались від спеки бердичівляни у давнину? Хтось скаже, що за часів їх молодості погода такою спекотною, як нині, ніколи не була. Але це не так: науковці спостерігають за погодою в місті та районі не одне століття. Відомо, що перша аматорська метеорологічна станція в Бердичеві з’явилась у 1814 році (у Києві така станція з’явилась у 1804 році, в Одесі – у 1821 році). З 1814 по 1840 рік на станції спостерігали за напрямком вітру, з 1841 по 1848 рік – за температурою повітря. Як вказують результати спостереження, спека накривала наше місто доволі часто. Принаймні, спекотні роки траплялись раз на три-п’ять років.

Прачки на Гнилоп’яті. Поштова листівка початку XX ст.

У селах в нашому краї селяни зводили житла, у яких улітку трималася прохолода. Хати робили із суміші глини, соломи та кізяку. Якщо у такій хатині побути в легкому одязі години зо дві, навіть коли надворі 40 градусів, можна добряче замерзнути. А вночі глина віддавала тепло, яке накопичувала за спекотний день, і в приміщенні ставало тепло.

Також селяни одягали сорочки із льону чи конопель — вони приємні для тіла, гіпоалергенні, як нині кажуть. Мають гарні гігроскопічні властивості, тобто, добре пропускають піт, не парять. Чоловіки із сорочкою носили полотняні штани та пояс. Жінки — теплі вовняні спідниці, як і взимку. Також жінки носили білі хустки, чоловіки — солом’яні капелюхи. А от взуття влітку не носили. Хороші чобітки, черевички взували лише на свята — у руках несли до церкви, а вже там одягали.

У спеку був і свій раціон: харчувались городиною, фруктами, ягодами, пили холодну воду з колодязя, або настояну на м’яті, чебрецю, мелісі. Ці напої добре втамовують спрагу та освіжають.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here