У січні 1944 року Бердичів звільнили від німецьких окупантів.
На цей час на території міста залишилися великі запаси зброї, бойових припасів, амуніції, фуражу, продуктів та різного майна, яке частково розібрали мешканці міста. Привласнено також майно евакуйованого населення та майно вбитих німецькими загарбниками громадян. З метою наведення ладу одним із перших рішень виконкому Бердичівської міської ради стала постанова №2 від 18 січня 1944 року, якою бердичівлян зобов’язали все вказане майно військового значення до 21 січня 1944 року повернути трофейній комісії, а все інше майно, залишене німцями, як-то меблі, продукти, одяг, взуття, худобу, коней, свиней та інше – до 22 січня повернути виконкому міської ради.
Та життя показало, що не всі бердичівляни охоче повертали майно владі. Тож в документах за 1944 рік доволі часто зустрічаємо постанови виконавчого комітету щодо вилучення у громадян коней, корів та іншого, нібито незаконно отриманого в роки окупації.
Десь на сході країни нині, можливо, діється те ж саме.
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
