Пл. Соборна, 21. Житловий будинок (пам’ятка архітектури місцевого значення)

Площа Соборна, 21. Житловий будинок з торгівельними та офісними приміщеннями на першому поверсі.

Будинок збудований до 1917 року. Точний рік побудови та приналежність будинку достеменно встановити не вдалось. Будинок вільно розташований у ряді забудови, поблизу кармелітського монастиря. Раніше входив до комплексу Соборної площі та формував т. зв. Золоту вулицю, яка слугувала скупченням торгового життя бердичівських євреїв (нині це частина вулиці Соборної, від кармелітського кляштору до початку вулиці Вінницької). З одного боку її формував довгий фронт крамниць, з іншого – єврейські банкірські контори.

Будинок побудований як житловий із торговими приміщеннями на першому поверсі та житловими на другому та третьому. Має підвал загальною площею 326 кв. м. Фундамент бутовий, стрічковий, товщиною 1 м., цоколь бутовий товщиною у 60 см, стіни під розшивку швів, у три цегли, фасад – зі складним архітектурним оздобленням із архітектурним ліпленням, виступаючими пілястрами, карнизами, підвіконнями та перемичками. Висота наземних поверхів становить 12,35 см (висота стелі у квартирах більша ніж 3 м.), житлова площа – 480 кв. м. На другому поверсі фасаду будинку розміщений вензель – пов’язані між собою, перевиті в малюнок початкові літери власного імені, що вірогідно належить власнику будинку.

Будинок зберігає традиційну структуру житлових будинків Бердичева першої половини – середини XIX ст.: значно витягнутий углиб ділянки, вузьким фасадом звернений до площі. Приміщення згруповані у два перпендикулярних фасаду компартимента[1]. Лавки на першому поверсі мали спочатку шість окремих входів із головного фасаду; вхід у житлові приміщення здійснювався по сходових клітках у торцях.

Будівля виконана у стилі неоренесансу з лицьової силікатної цегли. Симетрія головного фасаду порушена влаштуванням вікон і зміщеного вправо парадного входу на першому поверсі. Вісь симетрії підкреслена балконами і широкими міжвіконними простінками, у полі яких по третьому поверху поміщена вузька напівциркульна ніша для скульптури, а по другому – коло з накладним рельєфом (вензелем). Кути фіксовані лопатками. Напівциркульні, фланковані пілястрами коринфського ордера вікна третього поверху мають широкі архівольти із замковими каменями. Простінки між архівольтами, фільонки, лопатки і міжповерховий карниз прикрашені накладними рельєфами рослинних мотивів (збереглися частково). Композиція фасаду побудована на наростанні пластичної насиченості від першого до другого поверху і ефектному поєднанні лицьового мурування з тонко модельованими рельєфними вставками.

Після утвердження Радянської влади в Бердичеві вірогідно у 1919 році будинок націоналізували та передали у розпорядження міськкомунгоспу. Згідно рішення міського виконкому №128 від 25.02.1981 р. власником будинку стала Бердичівська міська рада.

Будинок майже не зазнав ушкоджень у роки німецько-радянської війни. У 1958 році провели капітальний ремонт будинку, його газифікували (у квартирах з’явились газові плити та колонки), проклали телефонні мережі та водопровід. До 1958 року в будинку проживала 21 родина, у 1975 році нараховувалось 19 квартир із 27 кімнатами.

Цікаво, що до 1967 року будинок на площі Радянській згідно тогочасної нумерації мав порядковий номер 3 (51 квартал). Після перенумерації домоволодінь, яку проведи у грудні 1967 року, будинок отримав існуючий порядковий номер – 21.

У 1986 році в будинку розташовувалася міська інспекція Держстраху. З 19.03.2009 р. згідно рішення Бердичівської міськради №258 у будинку працювало відділення ВАТ НАСК “Оранта”, що у 2010 р. переїхало до нового приміщення по вул. Європейської, 22. Також на першому поверсі перебуває ТОВ “Верховина”, ПП “Бердичів приватзем” та інші приватні структури. Нині жителями будинку створено об’єднання співвласників “Троянда-21-С”.

Джерела і література:

Мартинюк М.В. Старі будинки Бердичева, або Історія, що розчиняється у часі… – Бердичів, ПП “Графіка”, 2011. – с. 113.

Скибицька Т.В. Радянська площа, 21. – Опис будівлі.

Сучасний стан будівлі, квітень 2019 р.:

[1] Компартимент (франц. compartiment, от лат. соmраrаrе — з’єднувати) — в архітектурі — частина внутрішніх приміщень, з’єднаних в анфіладу і виділених на фасаді будинку окремим об’ємом, наприклад, у вигляді ризаліту або бельведера.