Перелік назв площ, вулиць і провулків (станом на 01.08.2016 р.)

Вулиця названа у 1990 році на честь прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.

Історична назва вулиці – Муромська.

15.05.1975 р. виконком Бердичівської міської ради прийняв рішення №304, яким на відзначення 30-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні перейменував вулицю Муромську на вулицю імені 30-річчя Перемоги.

Розвилка залізничних доріг Бердичів-Житомир та Бердичів-Шепетівка, колишній хутір Бєлобородова. На початку XX століття вулиця носила назву Варварівська. У 1925 році, коли містом прокотилась хвиля перейменувань вулиць (більшість з них отримала революційні назви), вулицю Варварівську перейменовано на вулицю імені 8 Березня – на честь Міжнародного жіночого дня.

Початкова назва – вулиця Кооперативна. Така назва вулиці з’явилась у 1920-х роках, коли розпочалась розбудова хутору Корнілова (сучасний мікрорайон Корніловка), і влада надала новоствореним вулицям назви.

У 1982 році в Радянському Союзі широко відзначили 60-річчя утворення СРСР. З цієї нагоди рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 10.06.1982 р. вулицю Кооперативну перейменували на вулицю імені 60-річчя СРСР. Цю назву вулиця носила до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Романа Абрамова – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. про перейменування новоутворених вулиць у районі Елінгу, що попередньо мали назви Проектна 1, -2, -3, -4, -5, на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві.

Алін Василь Іванович (1914-1998) – учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Бердичева.

Попередня назва – Войкова. Вулиця отримала нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Войкова. Провулок отримав нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Волочаївська. Вулиця отримала нову назву Богданівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва вулиці – Бирюковська. У 1925 році її перейменували на вулицю Котляревського.Вулиця отримала назву Волочаївська у 1957 році на честь Волочаївської операції – однієї з найбільших військових операцій заключної частини Громадянської війни 1917-1923 рр. Ця військова операція відбувалась 5-14 лютого 1922 року в районі станції Волочаївка Амурської залізниці на підступах до Хабаровська. В результаті боїв оборона військ Білоповстанської армії була прорвана частинами Народно-революційної армії Далекосхідної республіки під командуванням Блюхера, і 14 лютого без бою був захоплений Хабаровськ.

Попередня назва – Волочаївський. Провулок отримав нову назву Богданівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок отримав назву Волочаївський у 1957 році на честь Волочаївської операції – однієї з найбільших військових операцій заключної частини Громадянської війни 1917-1923 рр. Ця військова операція відбувалась 5-14 лютого 1922 року в районі станції Волочаївка Амурської залізниці на підступах до міста Хабаровськ. В результаті боїв оборона військ Білоповстанської армії була прорвана частинами Народно-революційної армії Далекосхідної республіки під командуванням Блюхера, і 14 лютого без бою був захоплений Хабаровськ.

Вулиця названа на честь братів Міхеєвих: Володимира, Павла, Семена, Федора, Олександра, Петра, Віктора, Михайла, Івана – уродженців Уральської обл. Ще перед початком Великої Вітчизняної війни четверо братів створили сімейний танковий екіпаж. Танкістами стали і менші брати. В роки війни братами-танкістами було знищено понад 200 ворожих танків та іншої бойової техніки; всі нагороджені 45 орденами та медалями. Олександр та Петро загинули в 1941 р. Назву у 1985 році отримала нова вулиця, що з’явилась на карті міста в результаті спорудження комплексу житлових будинків на Червоній горі.

Попередня назва – II пров. Рози Люксембург. Провулок отримав нову назву Братів Міцкевичів у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок був названий на честь Рози Люксембург (1871-1919) — німецької діячки робітничого руху, однієї із засновниць компартії Німеччини.

Початкова (дореволюційна) назва вулиці – Шимановська. У 1927 році у зв’язку з 10-ю річницею Жовтневої революції вулицю перейменували на вулицю імені 9 Січня – саме цього дня 1905 року у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві “Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II”. Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву “кривава неділя”, став одним із поштовхів до революції 1905 року. З цією назвою вулиці проіснувала до 2005 року.

24 серпня 2005 року під час мітингу з нагоди 14-ї річниці Незалежності України міський голова Василь Мазур окрім іншого оголосив, що віднині вулиця 9 Січня носитиме ім’я славного патріота України В’ячеслава Чорновола. Чому саме ця вулиця? Дуже просто і символічно: вона з’єднує дві міські вулиці – Тараса Шевченка і Миру. Але офіційно рішення про перейменування вулиці прийняли 26 листопада 2005 року – під час відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Цього ж дня на будинку №9 урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену В’ячеславу Чорноволу.

Попередня назва – Чапаєва. Вулиця отримала нову назву Варварівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Чапаєва. Провулок отримав нову назву Варварівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Фабриціуса. Вулиця отримала нову назву Варшавська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Фабриціуса. Провулок отримав нову назву Варшавський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Фабриціуса. Провулок отримав нову назву Варшавський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Пархоменка. Вулиця отримала нову назву Василя Стуса у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва – III провулок Шелушкова. Цю назву вулиця носила до 2015 року.Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Олександра Венгера – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – провулок Котовського. Провулок отримав нову назву вулиці Вербної у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця мала історичну назву Махнівська – від назви населеного пункту Махнівка (нині селище у Козятинському районі), що знаходився на поштовому тракті Бердичів-Вінниця. 1 травня 1919 року після утвердження радянської влади вулицю перейменували на вулицю імені Якова Свердлова. На час окупації міста у 1941-1943 рр. німецька влада повернула їй стару назву. 12 грудня 2013 року виконавчий комітет прийняв рішення №510 “Про перейменування вулиць міста”, яким перейменував вулицю Свердлова на вулицю Вінницьку. Це рішення було остаточно затверджене рішенням Бердичівської міської ради від 24.01.2014 р. №795.

Попередня назва – Свердлова. Провулок отримав нову назву Вінницький у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва вулиці – Іллічівська. Ця вулиця з’явилась у 1930 році, коли хутір Бутовського, який існував на північній околиці міста, розділили на вулиці Петровського, Жовтнева, Блюхера, Іллічівську. Цю назву вулиця зберігала до серпня 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1144 від 18.08.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 № 637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулиця була перейменована на вулицю імені Валерія Вітківського – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Попередня назва – Індустріалізації. Вулиця отримала нову назву Владислава Буковинського у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – П’ятирічки. Вулиця отримала нову назву Волонтерська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Щорса. Вулиця отримала нову назву Всеволода Нестайка у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва вулиці – Газопровідна. Саме тут наприкінці 1940-х років розмістилось містечко газовиків (з власним Будинком культури та школою), які обслуговують газопровід Дашава-Київ. Звідси і пішла назва вулиці.

Початкова назва провулку – Газопровідний. Саме тут наприкінці 1940-х років розмістилось містечко газовиків (з власним Будинком культури та школою), які обслуговують газопровід Дашава-Київ. Звідси і пішла назва вулиці. Згодом містечко увійшло до складу міста.

У 1996 році рішенням Бердичівської міської ради провулок Газопровідний перейменовано на вулицю імені Зої Милашевської (1924-1994) – української письменниці, члена Спілки письменників СРСР (1970), уродженки Бердичева, яка проживала в одному з будинків на цій вулиці.

Та нова назва у зв’язку з численними проблемами адміністративного плану (потреба зміни документів установ, організацій та окремих громадян) не прижилась – 18 березня 2011 року рішенням Бердичівської міської ради провулку повернуто його попередню назву – Газопровідний, а на будинку, в якому проживала Зоя Милашевська, було вирішено встановити меморіальну дошку (дошку досі не встановлено).

Попередня назва – Героїв Перекопу. Вулиця отримала нову назву Героїв Крут у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Площа утворена 28.02.2014 р. рішенням Бердичівської міської ради з метою увіковічення пам’яті героїв майдану – жертв протестного руху на Майдані Незалежності (м. Київ) під час Революції гідності у січні-лютому 2014 року. Площа Героїв Майдану утворена на розі вулиць Європейської та Садової, безпосередньо перед будівлею міської дитячо-юнацької спортивної школи (колишній кінотеатр ім. Фрунзе), вул. Європейська, 35/1.

Вулиця мала первісну назву Мурована. З 1901 року носить назву Мала Юридика. У 1925 році вулиці присвоюють нову назву – вулиця імені Карла Маркса.

У 1926 році в Радянському Союзі помер партійних діяч, голова Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК) Фелікс Едмундович Дзержинський (1877-1926). Цього ж 1926 року в Бердичеві частину вулиці Карла Маркса перейменовують у вулицю імені Ф.Е. Дзержинського. Таке рішення обумовлене тим, що саме на цій вулиці знаходиться будівля НКВС (нині не існує).

Остаточну назву вулиця отримала у грудні 2014 року: рішенням Бердичівської міської ради №976 від 18.12.2014 р. вона змінила назву на вулицю Героїв України.

Попередня назва – 70-річчя СРСР. Вулиця отримала нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Гайдара. Вулиця отримала нову назву Гостинна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Колективізації. Вулиця отримала нову назву Гулака-Артемовського у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Це первісна назва вулиці. У 1927 році з нагоди десятої річниці Жовтневої революції вулиці надали нову назву – вулиця імені Михайла Фрунзе. Таку назву вона носила до 2016 року з перервою на час окупації Бердичева німецькими військами, коли окупаційна адміністрація повернула їй первісну назву.

У 2016 році вулиці повернули попередню назву Данилівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Це первісна назва провулку. У 1927 році з нагоди десятої річниці Жовтневої революції провулку надали нову назву – імені Михайла Фрунзе. Таку назву він носив до 2016 року з перервою на час окупації Бердичева німецькими військами, коли окупаційна адміністрація повернула йому первісну назву.

У 2016 році провулку повернули початкову назву Данилівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Лілії Карастоянової (від вул. Вінницької до вул. Європейської). Вулиця отримала нову назву Джозефа Конрада у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва вулиці – Пашківська. У 1925 році вулицю перейменували на вулицю імені Енгельса.

Фрідріх Енгельс (1820-1895) – німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму — перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Цю назву вулиця зберігала до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулиця була перейменована на вулицю імені Віталія Дульчика – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Початкова назва провулку – провулок імені Енгельса. Фрідріх Енгельс (1820-1895) – німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму — перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Цю назву провулок зберігав до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” провулок був перейменований на провулок імені Віталія Дульчика – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Вулиця мала історичну назву Білопільська – від назви населеного пункту Білопілля (нині село у Козятинському районі), що знаходився на поштовому тракті Бердичів-Сквира. 1 травня 1919 року після остаточного утвердження радянської влади вулицю перейменували на вулицю імені Карла Лібкнехта. На час окупації міста у 1941-1944 рр. німецька влада повернула їй стару назву. 12 грудня 2013 року виконавчий комітет прийняв рішення №510 “Про перейменування вулиць міста”, яким перейменував вулицю Карла Лібкнехта на Європейську. Це рішення було остаточно затверджене рішенням Бердичівської міської ради від 24.01.2014 р. №795. Первісну назву вулиці не повернули у зв’язку з тим, що вулиця з такою назвою вже є.

Вулиця мала первісну назву Гришковецька. Це фактично кордон між селищем Гришківці та містом Бердичевом. У 1995 році вулицю перейменували на вулицю імені Макаренка. Макаренко Антон Семенович (1888-1939) – український радянський педагог і письменник, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання.

У 2002 році вулицю перейменували на вулицю імені Івана Житниченка.

Іван Житниченко (1889-1938) – житель цієї вулиці, нащадок якого Андрій Георгійович Іщук виявив ініціативу та профінансував відновлення будівлі колишньої земської школи, а нині міської загальноосвітньої школи №6 міста Бердичева, яка розташована на початку цієї вулиці. 20 березня 2002 року рішенням Бердичівської міської ради №190 загальноосвітній школі №6 присвоєно ім’я Івана Васильовича Житниченка.

Вулиця мала історичну назву Житомирська – від назви населеного пункту, куди веде вулиця. 30 січня 1924 року президія Бердичівського Окружного виконкому прийняла рішення про перейменування центральної вулиці міста – Житомирської – на вулицю імені Володимира Ілліча Леніна, вождя Жовтневої Революції 1917 року. Цю назву вулиця носила майже 90 років з перервою на час окупації (1941-1943), коли німецька влада повернула їй початкову назву. 12 грудня 2013 року виконавчий комітет прийняв рішення №510 “Про перейменування вулиць міста”, яким повернув вулиці Леніна первісну назву – Житомирська. Це рішення було остаточно затверджене рішенням Бердичівської міської ради від 24.01.2014 р. №795.

Попередня назва – 12-го Жовтня. Вулиця отримала нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Сестер Сломницьких. Вулиця отримала нову назву Здоров’я у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – КІМа. Вулиця отримала нову назву Зоряна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Островського. Вулиця отримала нову назву Івана Богуна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Червонотравнева. Вулиця отримала нову назву Івана Огієнка у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Калініна. Вулиця отримала нову назву Калинова у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва – вулиця Наркоматівська. Цю назву вулиця отримала на початку 30-х років XX ст., коли ліквідували приміський хутір Корніловку (також деякий час хутір мав назву Комнезамівка) та нарізали нові міські вулиці. З’явились такі вулиці, як Індустріальна, Колективізації, Лугова, 25-го Жовтня, 1 травня, Радянська. Назва Наркоматівська походить від словосполучення Народний комісаріат — органу виконавчої влади Радянського Союзу, аналогу сучасних міністерств. Таку назву вулиця носила до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Олександра Ковальчука – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва – провулок Наркоматівський. Цю назву провулок отримав на початку 30-х років XX ст., коли ліквідували приміський хутір Корніловку (також деякий час хутір мав назву Комнезамівка) та нарізали нові міські вулиці. З’явились такі вулиці, як Індустріальна, Колективізації, Лугова, 25-го Жовтня, 1 травня, Радянська. Назва Наркоматівська походить від словосполучення Народний комісаріат — органу виконавчої влади Радянського Союзу, аналогу сучасних міністерств. Таку назву провулок носив до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” провулок було перейменовано на провулок імені Олександра Ковальчука – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – вулиця Урицького. Таку назву вулиця отримала у 1927 році до 10-ї річниці Жовтневої революції. До цього мала назву Іванівська, з 1925 року – вулиця Боровського (Боровський Вацлав Вацлавович, 1871-1923, революціонер, політичний діяч, дипломат, літературний критик).

Вулиця Урицького була названа на честь відомого російського революціонера Мойсея Соломоновича Урицького (1873-1918). Доля Мойсея Урицького пов’язана з Бердичевом – у 1899 році в місті він влаштував підпільну друкарню київського комітету РСДРП. З квітня по вересень місяць йому разом з товаришами вдається надрукувати близько 10 тис. різних прокламацій та брошур, був підготовлений до випуску сьомий номер газети Київського комітету РСДРП “Вперед”, єдиним редактором якої був Мойсей Урицький. До 1 травня 1899 року він зумів випустити і першотравневу прокламацію. Поява цієї прокламації стала повною несподіванкою для київського жандармського управління. Отримана агентурна інформація дозволила 6 серпня 1899 року порушити справу “о тайной бердичевской типографии, организованной сыном купца Моисеем Соломоновым Урицким”. Урицького заарештували і заслали у Східний Сибір на 8 років. Тоді ще ніхто не міг уявити, що у майбутньому цей 26-ти річний чоловік стане одним із головних чекістів нової країни – очолить Петроградський ЧК.

Цю назву вулиця носила до 2015 року. Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Сергія Ковтуна – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Володарського. Вулиця отримала нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця мала історичну назву Бродська. Назву отримала, вочевидь, за свій дещо вигнутий вигляд (від слова бродити, блукати, брести). У 1927 році у зв’язку з 10-ю річницею Жовтневої революції вулицю перейменували на вулицю імені Володарського – відомого діяча революційного руху Володимира Володарського (Гольдштейна Мойсея Марковича), уродженця міста Остропілля Волинської губернії, вбитого в 1918 році есерами у Петрограді (нині Санкт-Петербурзі, Росія).

Попередня назва – Володарського. Провулок отримав нову назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок мав історичну назву – провулок Бродський. У 1927 році перейменований одночасно з однойменною вулицею на провулок імені Володарського.

Вулиця отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. про перейменування новоутворених вулиць у районі Елінгу, що попередньо мали назви Проектна-1, -2, -3, -4, -5, на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві.

Кучеров Франц Якович (1908-1972) – учасник радянсько-фінської війни, Герой Радянського Союзу.

Попередня назва – Серафимовича. Вулиця отримала нову назву Леона Ліпецького у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Серафимовича. Провулок отримав нову назву Леона Ліпецького у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва вулиці – Училищна.

У 1969 році вулицю Училищну перейменували на вулицю імені Лілії Карастоянової (1917-1943) – радянської партизанки болгарського походження, кореспондента газети “Комсомольська правда”.

У 2016 році частину вулиці Лілії Карастоянової (від вулиці Вінницької до перехрестя з вулицею Європейської) перейменували на вулицю імені Джозефа Конрада (рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”).

Попередня назва – Красіна. Частина вулиці Мостова від пішохідного мосту до кінця вулиці отримала нову назву Львівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Красіна. Провулок Красіна отримав нову назву Львівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Воровського. Вулиця отримала нову назву Богданівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Ширшова. Вулиця отримала нову назву Маложитомирська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Ширшова. Провулок отримав нову назву Маложитомирський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Горького. Вулиця отримала нову назву Маріїнська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Маріїнська – історична назва вулиці. З утвердженням радянської влади в місті у 1924-1925 роках прокотилась хвиля перейменування вулиць, у результаті чого вулицю Маріїнську перейменували на вулицю імені Робфаку.

10 липня 1932 року з нагоди відзначення 40-річчя літературної діяльності пролетарського письменника Максима Горького рішенням президії Бердичівської міської ради міській бібліотеці присвоєно ім’я Максима Горького. Одночасно вулицю Робфаку перейменували на вулицю імені Горького.

Від початку своєї появи вулиця заселялась ремісниками однієї спеціальності з нічною охороною свого майна. Звідси виникла і назва цієї вулиці.

Попередня назва – Маяковського. Провулок отримав нову назву Театральний у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Площа отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. До цього площа біля міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника була безіменною.

Попередня назва – Карла Маркса. Вулиця отримала нову назву Михайла Грушевського у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – провулок Білопільський.

У 1950-1990-х роках на цьому провулку проживав відомий бердичівський письменник та поет Михайло Степанюк (1921-1996). Впродовж життя він створив низку прозових творів та видав декілька збірок поезій. По його смерті рішенням виконкому Бердичівської міської ради у листопаді 1996 року провулок, де він проживав, перейменовано на провулок Михайла Степанюка.

Попередня назва – Красіна. Частина вулиці Красіна від її початку та до пішохідного мосту отримала нову назву Мостова у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. про перейменування новоутворених вулиць у районі Елінгу, що попередньо мали назви Проектна-1, -2, -3, -4, -5, на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві.

Найдін Григорій Миколайович (1917-1977) – Герой Радянського Союзу, що проживав у місті Бердичеві.

Попередня назва – Котовського. Вулиця отримала нову назву Одеська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Сабурова. Вулиця отримала нову назву Олімпійська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Сабурова. Провулок отримав нову назву Олімпійський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва вулиці – провулок Волочаївський. Нове ім’я вулиці надано з нагоди 20-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні на честь Поліни Денисівни Осипенко (1907-1939) – радянської льотчиці, однієї з перших жінок, які удостоєні звання Герой Радянського Союзу (у складі екіпажу В. Гризодубової та М. Раскової).

Початкова назва – вулиця 25-го Жовтня. Цю назву вулиця отримала на початку 30-х років XX ст., коли ліквідували приміський хутір Корніловку (також деякий час хутір мав назву Комнезамівка) та нарізали нові міські вулиці. З’явились такі вулиці, як Індустріальна, Колективізації, Лугова, Наркоматівська, 1 травня, Радянська. Саме 25 жовтня, але за старим стилем, відбувся Жовтневий переворот у Петрограді, який поклав початок появи нової радянської держави. Назву 25-го Жовтня вулиця носила до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Юрія Панасюка – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – I пров. Рози Люксембург. Провулок отримав нову назву Пасхальний у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок був названий на честь Рози Люксембург (1871-1919) — німецької діячки робітничого руху, однієї із засновниць компартії Німеччини.

Попередня назва вулиці – 10-ї П’ятирічки. П’ятирічка або П’ятирічний план — метод планування розвитку країни, який включав розробку цільових показників соціально-економічного розвитку терміном на 5 років. В СРСР 10-а п’ятирічка тривала з 1976 по 1980 рр. Саме в цей період йшла активна розбудова мікрорайону, прилеглого до нещодавно введеного у дію Солодового заводу – силами підприємства зведено декілька багатоповерхових житлових будинків для працівників заводу та дитячий садок. Цю назву вулиця носила до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулицю було перейменовано на вулицю імені Олександра Пителя – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва провулку – 10-ї П’ятирічки. П’ятирічка або П’ятирічний план — метод планування розвитку країни, який включав розробку цільових показників соціально-економічного розвитку терміном на 5 років. В СРСР 10-а п’ятирічка тривала з 1976 по 1980 рр. Саме в цей період йшла активна розбудова мікрорайону, прилеглого до нещодавно введеного у дію Солодового заводу – силами підприємства зведено декілька багатоповерхових житлових будинків для працівників заводу та дитячий садок. Цю назву вулиця носила до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” провулок було перейменовано на вулицю імені Олександра Пителя – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та необхідність втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок Піонтковського розділений на I та II провулки рішенням Бердичівської міської ради №750 від 23.09.2009 р.

Провулок Піонтковського розділений на I та II провулки рішенням Бердичівської міської ради №750 від 23.09.2009 р.

Попередня назва – Піонерський. Провулок отримав нову назву Пляжний у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Червоної Авіації. Вулиця отримала нову назву Поліни Гельман у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця створена на підставі рішення Бердичівської міської ради №750 від 23.09.2009 р.

Попередня назва – Ковпака. Вулиця отримала нову назву Прорізна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично вулиці повернули історичну назву. Саме таку назву вона мала до 15 травня 1975 року, коли на відзначення 30-річчя Перемоги виконком прийняв рішення №304 щодо перейменування 9 вулиць і створення нової площі. Цим рішенням вулицю Прорізну було перейменовано у вулицю Ковпака.

Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) — командир Путивльського партизанського загону (пізніше — Сумського партизанського з’єднання, ще пізніше — 1-ї Української партизанської дивізії СРСР), двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор, член ЦК КП(б) України.

Попередня назва – Профсоюзна. Провулок отримав нову назву Профспілкова у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Профсоюзна. Вулиця отримала нову назву Профспілкова у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Початкова назва вулиці – Кладбищенська, оскільки вулиця вела до Троїцького (Загребельного) кладовища (з 1973 року кладовище не діє). У 1925 році вулицю перейменували на вулицю Рози Люксембург.

Роза Люксембург (1871-1919) — німецька діячка робітничого руху, одна із засновниць компартії Німеччини. Ця назва зберігалась до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулиця була перейменована на вулицю імені Олега Реготуна – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Вулиця отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. про перейменування новоутворених вулиць у районі Елінгу, що попередньо мали назви Проектна-1, -2, -3, -4, -5, на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві.

Ривж Всеволод Езупович (1907-1992) – учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Бердичева.

Попередня назва – Клари Цеткін. Вулиця отримала нову назву Романівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Клари Цеткін. Провулок отримав нову назву Романівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Тельмана. Вулиці повернули історичну назву Свічна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Тельмана. Провулку повернули історичну назву Свічний у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – МЮДа. Вулиця отримала нову назву Свободи у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – МЮДа. Провулок отримав нову назву Свободи у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Жовтнева. Вулиця отримала нову назву Святої Покрови у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Жовтневий. Провулок отримав нову назву Святої Покрови у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Шелушкова. Вулиця отримала нову назву Семенівська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично вулиці повернули її історичну первісну назву.

Попередня назва – Шелушкова. Провулок отримав нову назву Семенівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично провулку повернули його історичну первісну назву.

Попередня назва – Шелушкова. Провулок отримав нову назву Семенівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично провулку повернули його історичну первісну назву.

Попередня назва – Шелушкова. Провулок отримав нову назву Семенівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично провулку повернули його історичну первісну назву.

Попередня назва – Шелушкова. Провулок отримав нову назву Семенівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично провулку повернули його історичну первісну назву.

Попередня назва – Шелушкова. Провулок отримав нову назву Семенівський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Фактично провулку повернули його історичну первісну назву.

Попередня назва – площа Будівельників. Назва походила від розташованих у цій промисловій зоні міста численних будівельних підприємств та організацій.

Площа була перейменована у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. на честь міста-побратима Бердичева (з 2005 р.) – міста Сєдльце (пол. Siedlce; Сідлець, Сілець) у східній Польщі, адміністративного центру Сєдлецького повіту Мазовецького воєводства.

Початкова назва вулиці – Острожна. У 1925 році вулицю перейменували на вулицю імені Ланцуцького – польського комуніста Станіслава Францевича Ланцуцького (1882-1937), депутата сейму. У 1934 році вулицю знову перейменували – на цей раз на вулицю імені Димитрова. Георгій Димитров (1882-1949) — діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху. Цю назву вулиця зберігала до 2015 року.

Рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева” вулиця була перейменована на вулицю імені Сергія Сідлецького – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях.

Початкова назва вулиці – Верхня. На відзначення 30-річчя Перемоги Бердичівський виконком 15 травня 1975 року приймає рішення №304 щодо перейменування ряду вулиць, у тому числі і вулиці Верхньої. Вона отримала назву вулиця Героя Радянського Союзу М. Сімака. Але така довга назва вулиці важко сприймалася мешканцями міста, тому поступово від почесного звання в назві відмовились і нині в місті є вулиця Сімака.

В назві вулиці допущена помилка, справжнє прізвище Героя – Семак.

Семак Микола Павлович (1919-1944) – командир взводу протитанкових рушниць 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року приймав участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників, загинув неподалік села Кустовецьке Хмільницького району Вінницької області, похований в Бердичеві на військовій ділянці загальноміського кладовища по вулиці Пушкіна.

Початкова назва провулку – Верхній. 19 листопада 1981 року Бердичівський міський комітет приймає рішення №720 про перейменування ряду провулків, в тому числі і провулку Верхнього. Він отримав назву провулку Сімака.В назві вулиці допущена помилка, справжнє прізвище Героя – Семак.

Семак Микола Павлович (1919-1944) – командир взводу протитанкових рушниць 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року приймав участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників, загинув неподалік села Кустовецьке Хмільницького району Вінницької області, похований в Бердичеві на військовій ділянці загальноміського кладовища по вулиці Пушкіна.

Попередня назва – Комсомольська. Вулиця отримала нову назву Січових Стрільців у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Соборна – історична назва площі, яка з’явилась після спорудження православного собору Успіння Пресвятої Богородиці (1837) та була окреслена лінією будинків на схід від собору.

У 1919 році після остаточного утвердження в Бердичеві радянської влади площу перейменували на площу Радянську. Ця назва проіснувала до 1941 року, коли з початком окупації міста німецькими військами нова влада надала площі нову назву – площа Українська (православний собор на цей час уже не існував). Після звільнення міста у 1944 році від окупантів площі знову надали назву – Радянська. Така назва існувала до 1995 року.

24 жовтня 1995 року рішенням Бердичівського міського виконавчого комітету площу Радянську перейменовано на площу Соборну.

Попередня назва – Червоноармійська. Вулиця отримала нову назву Солдатська у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Червоноармійський. Провулок отримав нову назву Солдатський у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Вулиця носить ім’я Євгена Старікова (1982-2014) – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях. Назву вулиці присвоєно рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева”.

Попередня назва вулиці – вулиця імені Будьонного. Будьонний С.М. (1883-1973) – герой громадянської війни (1917-1921), тричі Герой Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу. В 1920 році Семен Будьонний відвідав Бердичів.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Провулок носить ім’я Євгена Старікова (1982-2014) – бердичівлянина, захисника України, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави під час проведення антитерористичної операції у східних областях. Назву вулиці присвоєно рішенням Бердичівської міської ради №1124 від 25.06.2015 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.03.09 №637 “Про затвердження переліку назв площ, вулиць і провулків м. Бердичева”.

Попередня назва провулку – провулок імені Будьонного. Будьонний С.М. (1883-1973) – герой громадянської війни (1917-1921), тричі Герой Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу. В 1920 році Семен Будьонний відвідав Бердичів.

Поштовхом для перейменування стали події на сході країни та втілення у життя вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Маяковського. Вулиця отримала нову назву Театральна у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Від початку своєї появи вулиця заселялась ремісниками однієї спеціальності (в даному випадку – торговцями) з нічною охороною свого майна.

Попередня назва – Куйбишева. Вулиця отримала нову назву Цадика у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Куйбишева. Провулок отримав нову назву Цадика у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Первісна назва площі – Жовтнева. Таку назву територія біля новозбудованого адміністративного будинку міськкому Компартії та виконкому міської Ради отримала 4 листопада 1977 року на підставі рішенням бердичівського виконкому міської Ради на відзначення 60-річчя Великого Жовтня. Одночасно на урочистому мітингу було відкрито відповідну меморіальну дошку з присвятним написом: “Площа названа Жовтневою на честь 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції”.

7 лютого 2013 року рішенням №602 Бердичівської міської ради площа Жовтнева отримала нову назву – площа Центральна. Та це рішення не вступило у законну дію, оскільки не були витримані окремі передбачені законом процедури – не дотримано термінів офіційної публікації проекту рішення на сайті міста. У зв’язку з цим у квітні місяці того ж року депутати змушені були повернутись до цього питання вдруге та провели нове голосування з приводу перейменування площі. А 24 жовтня 2013 року зі стіни будівлі бердичівської міської ради та міського виконавчого комітету було знято і меморіальну плиту.

Вулиця отримала назву від назви населеного пункту, у напрямку якого вона веде – селища Червоне нині Андрушівського району. Селище знаходиться на відстані 20 км від Бердичева.

Історично Червоне мало тісні економічні зв’язки з Бердичевом – тут знаходився спиртовий завод та цукропереробний комбінат, від яких до бердичівського цукрорафінадного заводу свого часу проклали вузькоколійну залізницю (нині колія знята).

Див. вулиця Червона.

Див. вулиця Червона.

Вулиця отримала назву у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 23.05.2013 р. про перейменування новоутворених вулиць у районі Елінгу, що попередньо мали назви Проектна-1, -2, -3, -4, -5, на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві.

Шевирін Валентин Михайлович (1922-1994) – учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.

Первісна назва вулиці – Нікольська. Саме тут знаходилась дерев’яна Миколаївська церква, збудована у 1751 році. У 1908 році на її місці з’явилась кам’яна церква, нині це Свято-Миколаївський собор УПЦ (Московський Патріархат). 1 травня 1919 року вулицю Нікольську рішенням повітового виконкому перейменовано на вулицю імені Тараса Шевченка.

Попередня назва – Петровського. Вулиця отримала нову назву Шкіряників у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередню назву – Петровського – вулиця отримала у 1930 році, коли колишній хутір Бутовського приєднали до міста та утворили нові вулиці. Приводом найменування стало те, що у 1920 році до Бердичева прибув агітаційний поїзд на чолі з головою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету Григорієм Івановичем Петровським. Він виступив з доповіддю про поточний момент на Надзвичайному з’їзді Рад Бердичівського повіту, який проходить у цей час у Бердичеві. Також Григорій Петровський наступного дня зустрівся з робітниками націоналізованих владою машинобудівного заводу “Прогрес” та шкірзаводу Карла Шленкера.

У 1977 році на стіні Будинку культури шкіроб’єднання ім. Ілліча встановили пам’ятну дошку з присвятним написом: “Вулиця названа іменем радянського державного і партійного діяча Григорія Івановича Петровського, який в 1922 році зустрічався з трудящими Бердичівського шкірзаводу”. У написі допущена помилка – зустріч відбулась 1920 року.

Попередня назва – Крупської. Вулиця отримала нову назву Януша Тишкевича у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Попередня назва – Ульянової. Вулиця отримала нову назву Ярослава Мудрого у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 21.07.2016 р. №152, прийнятого на виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.