«Останній єврей Вінниці» насправді з Бердичева

Справжня історія одного з найвідоміших фото про жах Голокосту

Григорій Аросєв, спеціально для «Нової газети Європа»

Джерело: “Новая газета Европа”

Однією з найвідоміших і найжахливіших фотографій, що свідчать про жах Голокосту, залишається знімок розстрілу єврейського чоловіка біля братської могили, в якій уже лежать багато інших людей, убитих, очевидно, кількома хвилинами і секундами раніше. Фотографія відома під назвою «Останній єврей Вінниці», але донедавна не було ясно, де і коли все це сталося (раніше не конкретно вказувалося, що в період з 1941 по 1943 рік). Наразі місце та дата встановлені майже зі стовідсотковою точністю. До Дня пам’яті жертв Голокосту — «Нова-Європа» розповідає про історію знімка, який став одним із символів безприкладної жорстокості гітлерівського режиму.

Історія фото

Ця фотографія була опублікована багато сотень, можливо, тисяч разів — у книгах, включаючи пам’ятні видання про звірства нацистської окупації, періодичних виданнях, інтернет-публікаціях; показували її і на телебаченні. Однією з відмінних рис знімка вважається те, що на ньому видно обличчя жертви, вбивці та «глядачів» (які, звичайно, глядачами не були — в інший день або навіть через годину вони виконували роль таких же вбивць).

Після першої публікації фотографії в німецькому виданні кілька різних (!) осіб написали, що німецький солдат, який здійснює розстріл, — їх батько чи родич. Проте особу вбивці, як і особу жертви, досі не встановлено.

Однак історик Юрген Маттеус, уродженець Дортмунда, який останні 30 років працює в США і очолює дослідницький відділ Меморіального музею Голокосту США (USHMM), визначив місце, час і обставини розстрілу.

Раніше єдину версію фотографії було оприлюднено у травні 1961 року в Єрусалимі під час суду над Адольфом Ейхманом, «архітектором Голокосту». Оригінал зберігався в колекції американського коледжу Кеньон (штат Огайо), а власником фото спочатку був Ел Мосс із Чикаго, який сам був в’язнем щонайменше трьох концтаборів (Рідерло, Освенцім/Аушвіц, Мюнхен-Аллах). Незабаром після визволення з мюнхенського концтабору, у травні 1945 року, на той момент 35-річний Мосс купив фотоальбом в одного німецького солдата. Там серед інших був і цей знімок. Мосс, який на той момент уже жив у США, вирішив опублікувати фотографію, щоб якомога більше людей дізналися, що відбувалося у страшні роки Другої світової війни та Голокосту.

На звороті фотографії хтось від руки написав англійське слово Germany і ще одне слово, можливо, «звірства» (Atrocities), але в останньому дослідники не впевнені.

На фотографії також було написано німецькою мовою: «Останній єврей Вінниці» (Der letzte Jude in Winniza). Хто і чому дав знімку цю назву, залишився нез’ясованим, але він закріпився за фотосвідченням і став фактично культурним явищем, відомим усьому світу. Датування також різнилося: ізраїльський меморіал Яд ва-Шем вказував липень 1941 року, музей USHMM до дослідження Юргена Маттеуса вважав, що знімок зроблено приблизно 1943-го.

Походження фотографії також не встановлено. Як пише Die Welt, є дві версії, але вони мало прояснюють загальну картину. Згідно з одним припущенням, фото взято з альбому члена айнзацгрупи C — мобільного загону чисельністю близько 700 осіб, який убив сотні тисяч євреїв у період з 1941 по 1943 рік, і який особливо активно діяв в Україні. Інша версія: фото було знайдено в кишені загиблого солдата, який у свою чергу отримав знімок від члена айнзацгрупи D, яка займалася вбивствами, зокрема, в Криму та на Кавказі.

Щоденник Вальтера Матерни

Дослідження Маттеуса, опубліковане в профільному журналі Holocaust and Genocide Studies (видається в Оксфорді), базується на знайдених та вивчених щоденниках австрійця Вальтера Матерни, який народився 1898 року.

Матерна перебував в армії під час Першої світової – з 1916 по 1918 він воював на австрійсько-італійському фронті. Був одружений із 1925-го, до 1939-го працював у віденському банку Creditanstalt. Потім Матерну знову призвали до армії; як випливає з документів, на початку 1940 року він був командиром взводу, а з початку червня до четвертого тижня липня 1941 року був задіяний в «охороні генерал-губернатора», тобто в окупованих німцями центральних районах Польщі. Матерна було поранено двічі — наприкінці 1942 та на початку 1944 року. Він вижив, у полоні після війни провів лише декілька місяців і потім, повернувшись до Відня, знову працював у банку.

У своєму щоденнику 28 липня 1941 року Матерна описав розстріл солдатами СС «близько сімдесяти євреїв і одного арійця». Незрозуміло, чи справді він переказував подію зі слів своїх товаришів, як і зазначено в щоденнику, чи сам був очевидцем того, що сталося.

Опис події одразу нагадує вбивство з фотографії «Останній єврей Вінниці». До того ж Матерна вклав у щоденник саме це фото (саме вклав — не вклеїв). Точніше, фото якраз не те саме — місце розстрілу знято трохи ближче, ніж на версії, оприлюдненій 1961-го Елом Моссом. Крім того, це зображення значно чіткіше, а деталі проглядаються краще.

На звороті знімка рукою Матерни написано: «Кінець липня 1941 року.Розстріл євреїв у Бердичівській фортеці» (німецькою використовується слово Zitadelle; мається на увазі монастир-фортеця ордена босих кармелітів). Внизу додано дату: 28 липня 1941 року. Ця знахідка не залишає сумнівів, де і коли трапились жахливі події на фото.

Бердичів, що знаходиться за 60 кілометрів на північ від Вінниці, був захоплений вермахтом 7 липня. Бої тривали кілька тижнів, місто було взято наприкінці липня. Гітлер відвідав місто 6 серпня, і перед цим у Бердичеві розстрілювали уцілілих євреїв — ймовірно, солдати айнзацгрупи C. Імовірно, Матерна в щоденнику коментував події саме з точки зору «зачистки» міста.

Додатковий доказ

Є ще одна фотографія, яку історик Ієн Джеффрі опублікував у книзі All at War. Photography by German Soldiers 1939-45 (2020 рік). Фото було знайдено серед речей солдата вермахту Хайнца Байєра і раніше не бралося до уваги (у тому числі тому, що сам Джеффрі спочатку не побачив зв’язку з «Останнім євреєм Вінниці»). Знімок досить розмитий, але дещо припустити дозволяє.

Кут зміщений майже на 90 градусів, але в кадрі видно, у чому майже немає сумнівів, те саме місце, швидше за все, той самий офіцер, що розстрілює, і ті ж «спостерігачі». Жертва, очевидно, інша, але ясно, що це фото було зроблено за декілька секунд після (або за кілька секунд до) «Останнього єврея Вінниці». На звороті цієї фотографії написано «Розстріл євреїв у Бердичеві [силами] СС» (Judenerschießung in Berditschew durch SS) і додано «Божевілля найвищою мірою» (Wahnsinn in höchster Potenz), але не можна виключати, що ці примітки були додані набагато пізніше.

Відкриття Юргена Маттеуса, можливо, дозволить також зрозуміти, хто був тим самим убивцею з фотографії, хоча архівної роботи для цього потрібно буде дуже багато.