Home Проекти Постаті землі Бердичівської Олійник Іван Прокопович

Олійник Іван Прокопович

855
0
SHARE

Олійник Іван Прокопович (нар. 22 квітня 1918, село Журбинці, Бердичівський пов., Київська губ., УНР – пом. 5 квітня 2002, м. Москва, Російська Федерація) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч наук РРФСР.


Олійник Іван Прокопович
(1918-2002).

Олійник Іван Прокопович народився 22 квітня 1918 року в селі Журбинці нині Бердичівського району в багатодітній селянській родині. Його батько, Прокоп Тимофійович – інвалід громадянської війни, працював у колгоспі на різних сільськогосподарських роботах, захоплювався бджільництвом.

Іван рано залишився напівсиротою – мати померла у 1931 році. Тож мусив самотужки торувати дорогу в життя. Після закінчення Журбинецької семирічної школи юнак вступив до Бердичівського механічного технікуму. По його закінченні, як молодий спеціаліст, поїхав за призначенням на Донбас. Вдень працював, увечері відвідував заняття на робітничому факультеті.

У 1934 році Іван Прокопович став студентом Харківського інституту радянської торгівлі, товарознавчий факультет. У 1938 році рішенням Державної екзаменаційної комісії йому присвоєно кваліфікацію товарознавця продтоварів.

По закінченні інституту Іван Олійник призваний до лав Червоної Армії. Німецько-радянську війну Іван Прокопович зустрів в Омську. Після закінчення Омського артилерійського училища офіцер Іван Олійник пройшов дорогами війни від початку до її переможного завершення. Нагороджений орденом Червоної Зірки та орденом Вітчизняної війни І ст., а також багатьма медалями, у тому числі іноземних держав.

Перші повоєнні роки Івана Олійника пов’язані з дипломатичною роботою. Спочатку займався питаннями економічних та торговельних відносин із Румунією, згодом працював в апараті Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР.

Із 1954 року Іван Олійник перейшов на наукову та викладацьку роботу. Викладав політекономію в Москві в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1955 році став науковим співробітником Інституту економіки АН СРСР. У 1956-1957 рр. навчався в аспірантурі при Московському державному університеті ім. М. Ломоносова.

Після закінчення аспірантури у 1957 році Іван Прокопович захистив кандидатську дисертацію. Рішенням Вищої Атестаційної комісії від 28 квітня 1962 року Івану Олійнику встановлено вчену ступінь доктор економічних наук, а 8 лютого 1967 року присвоєно вчене звання професора за спеціальністю “економіка”. Він видав ряд книжок, присвячених економіці Румунії і міжнародному розподілу праці. Як авторитетного вченого, Івана Олійника у 1962 році запросили до співпраці в Економічній комісії ООН в Женеві. Протягом 70-80-х років вчений був учасником ряду престижних міжнародних наукових конференцій у Німеччині, Франції, Італії, Японії, Китаї, Кубі. У 1973 році Іван Олійник взяв участь у XXVIII сесії Ради економічної взаємодопомоги, що проходила у Празі.

У 1974-1975 роках професор Іван Прокопович Олійник читав лекції кубинським студентам, видав підручник із політекономії для студентів вищих навчальних закладів Куби.

Могила Івана Олійника, травень 2010 р.

Науковий доробок вченого становить більше сотні наукових праць, у числі яких монографії, підручники, науково-популярні видання. За заслуги в галузі суспільних наук і підготовку наукових кадрів Президія Верховної Ради РРФСР Указом від 10 серпня 1978 р. присвоїла Івану Олійнику звання Заслуженого діяча науки РРФСР. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 2 квітня 1988 року за багаторічну плідну науково-педагогічну працю та з нагоди 70-річчя від дня народження, Івана Прокоповича Олійника нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради РРФСР.

Незважаючи на те, що Іван Прокопович тривалий час проживав у Москві, він до кінця своїх днів підтримував зв’язки з малою батьківщиною, з рідною сестрою: Тягне мене до рідних місць. Тут поховані мої батьки, живуть родичі і друзі, поривати зв’язок з якими було б великим гріхом”, – говорив Іван Прокопович в одному з інтерв’ю кореспонденту міськрайонної газети “Земля Бердичівська” у 1993 році.

Помер Іван Прокопович Олійник 5 квітня 2002 року у Москві. За заповітом небіжчика рідні виконали його останню волю і поховали його у Бердичеві на загальноміському кладовищі.

Джерела і література:

Олійник Л.П., Скавронський П.С. Уродженець Журбинець – вчений-економіст І.П. Олійник // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т. 22 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: “М.А.К.”, 2001. – С. 86-88.

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — 248 с; іл.

Пасічник М. Зустріч з цікавою людиною // “Земля Бердичівська”, №75 (14268) від 22.09.1993 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here