Нині ніхто не заперечить той факт, що поява та розповсюдження мережі Інтернету стало одним із найвеличніших здобутків людства, віхою у його розвитку. Інтернет не лише з’єднав людей поміж собою, але й забезпечив практично вільний доступ до інформації, будь-то книги, твори мистецтва, знання.
Цим надбанням мають змогу користуватись у тому числі й історики, краєзнавці, дослідники. Поступово в мережі з’являються історичні матеріали, які до цього часу були практично недоступними. Вони вводяться в науковий оборот, поширюючи знання серед усіх бажаючих.
До чого я? Нещодавно у мережі Фейсбук для усіх зацікавлених людей стали доступними окремі матеріали Харківського музею українського мистецтва. Зокрема, колекція світлин з наукових експедицій, які проводились у 1910-х – поч. 1930-х рр. Харківським музеєм українського мистецтва та округовою інспекцією охорони пам’яток під керівництвом Стефана Таранушенка і Павла Жолтовського. Протягом цих років вони об’їхали сотні населених пунктів тодішньої УСРР та суміжних українських етнічних земель, що відійшли до РРСФР, зроблено тисячі фотографій, замальовок та обмірів пам’яток архітектури і мистецтва: церков, костелів, синагог, палаців, хат та декоративно-ужиткових предметів.
На фото: учасники експедиції музею українського мистецтва біля автомобіля у селі Піски Новопсковського району Луганської області, 1928 рік.
Серед опублікованих світлин є декілька, на яких представлений Бердичів. Це міська забудова. Ці фото досі не були відомі місцевим історикам та краєзнавцям. Тим приємніше було поглянути на наше місто зразка першої чверті XX століття.
Джерело: https://www.facebook.com/pamytky/
Анатолій Горобчук.
Міська забудова Бердичева:
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
