Міщенко Антоніна Василівна

Міщенко Антоніна Василівна (нар. 07 листопада 1928, м. Зеленокумськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР – пом. 05 серпня 2014, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – громадсько-політичний діяч, голова виконавчого комітету Бердичівської міської Ради (1971-1979).

Міщенко Антоніна Василівна народилась 7 листопада 1928 року в м. Зеленокумськ Ставропольського краю в робітничій родині. У 1945 році Антоніна Василівна закінчила місцеву школу і цього ж року вступила до Київського технологічного інституту легкої промисловості.

Після закінчення інституту в 1950 році Антоніна Василівна розпочала свою трудову діяльність на Бердичівському шкіряному заводі №1 ім. Ілліча. За роки праці на заводі займала посади інженера-хіміка, завідуючого навчальною частиною фабрично-заводської школи, змінного майстра виготовлення хрому, начальника відділу наукової організації праці, начальника центральної лабораторії.

Разом із тим Антоніма Василівна Міщенко постійно займала активну громадську позицію. На підприємстві вона вступила до лав Комуністичної партії, була обрана секретарем партійного комітету шкірзаводу. Також неодноразово обиралась до різних виборних органів. Зокрема, у 1952 році обирається народним засідателем міського народного суду, у 1959 році стала членом Пленуму міської партійної конференції. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 09.06.1966 р. за успішне виконання завдань семирічного плану по виробництву Антоніну Міщенко нагороджено орденом «Знак Пошани».

З 1953 по 1971 рік Антоніна Міщенко – депутат міської ради депутатів трудящих 6-ти скликань. 1971 року обиралась депутатом обласної ради депутатів трудящих.

З червня 1971 року по вересень 1979 року Антоніна Василівна Міщенко обирається та працює головою виконкому Бердичівської міської Ради депутатів трудящих, змінивши на цій посаді Валер’яна Никодимовича Демиденка.

Обіймаючи посаду голови виконкому Антоніна Міщенко опікувалась усім комплексом питань як життєдіяльності міста, так і його розвитку. В центрі уваги – розвиток, реконструкція та будівництво нових підприємств, будівництво учбових закладів, дитячих садочків, об’єктів охорони здоров’я і побуту, доріг, площі Жовтневої (нині площа Центральна) та багато іншого.

У жовтні 1979 року Антоніну Міщенко на посаді голови міськвиконкому змінив Микола Віленчук. Починаючи з жовтня цього року та до виходу на пенсію Антоніна Василівна працювала на різних посадах у галузі народного господарства Бердичева.

Антоніна Василівна мала низку урядових нагород: окрім ордену «Знак Пошани» (1966), у 1970 році її нагородили медаллю «За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Леніна». У музейній кімнаті міськвиконкому (діяв з 2007 по 2021 рік) був створений стенд, присвячений життю та трудовій діяльності Антоніни Міщенко.

Останні роки Антоніна Василівна Міщенко перебувала на пенсії, проживала у Бердичеві. Померла 5 серпня 2014 року, похована у Бердичеві в секторі почесних поховань загальноміського кладовища.

Джерела і література:

Матеріали музейної кімнати виконавчого комітету.

«Бердичівські новини», №47 (171) від 20.11.2008 р.