Home Проекти Постаті землі Бердичівської Моцний Валентин Володимирович

Моцний Валентин Володимирович

2481
0
SHARE

Моцний Валентин Володимирович (нар. 14 лютого 1953, Бердичів, Житомирська обл., УРСР – пом. 5 серпня 2022, м. Бердичів, Бердичівська міська територіальна громада, Житомирська обл., Україна) – цирковий артист, засновник Бердичівської школи циркового мистецтва.


Валентин Моцний, 2011 р.
Фото Василя Мельника.

Моцний Валентин Володимирович народився 14 лютого 1953 року в Бердичеві в сім’ї робітника машинобудівного заводу “Прогрес” Володимира Ілліча та домогосподарки Антоніни Василівни Моцних.

Наділений від природи міцною статурою, п’ятнадцятирічний юнак вступив до секції боксу. У спортивному залі машинобудівного заводу “Комсомолець” його тренував відомий нині тренер із боксу Микола Самойлов. І Валентин навіть провів ряд переможних боїв. Та все ж закоханість у циркове мистецтво взяла гору – через деякий час Валентин Моцний вступає на навчання до Київського естрадно-циркового училища, яке закінчив у 1972 році.

Після служби у лавах Радянської Армії з 1975 року Валентин Моцний розпочав трудову діяльність на посаді керівника студії силової акробатики Бердичівського міського Будинку культури. Згодом працював у Київському державному цирку з номерами “Силова акробатика”, “Щогли” та “Еквілібр”. У 1979 році він став завідуючим відділом самодіяльного мистецтва Будинку культури Бердичівського заводу “Прогрес”. Талановитий юнак до усього підходив творчо, з натхненням, як митець. У старенькому приміщенні Будинку культури не було спеціального обладнання. Були гімнастичні мати, кілька булав і більше нічого. Та було найважливіше — бажання і творче натхнення керівника та його однодумців.

Перше юнацьке захоплення – бокс.

Створення циркової школи у 1979 році було великим подвигом. Тоді в моді були червоні куточки, хори, у репертуарі яких — пісні про Комуністичну партію та її вождя Володимира Леніна. То була ціла епоха зі знаковими для радянської культури героїкою та патетикою. Популярна зарубіжна музика на концертах тоді сприймалася неоднозначно. Нові демократичні тенденції лише зароджувалися. Створення на той час єдиної на Житомирщині циркової студії, яка отримала назву “Диваки”, було певним ризиком і в той же час початком славної справи.

Валентин Моцний був неабияким новатором. Виступати у специфічному одязі з оголеним тілом не під радянську музику, як тоді вимагалося, — то був вчинок сміливої людини. На великих концертах із нагоди партійних зборів він тримав у зубах гирі, при тому на фоні барельєфу Леніна, — також було ризиковано.

Виступ на сцені з барельєфом Леніна за спиною.

Через півроку вже була створена циркова програма з трьох-чотирьох номерів. Найпершими учнями Валентина Моцного стали Світлана Бардадимова, Ігор Коваль, Анастасія Ковальська, які виступали у цих номерах. Протягом 1979-1983 рр. через його школу пройшло близько тисячі дітей.

У 1985-1986 роках професійна діяльність Валентина Володимировича, як артиста оригінального жанру, була пов’язана з Житомирською обласною філармонією. Незабаром він знову повернувся до рідного міста Бердичева і очолив гурток циркового мистецтва у Палаці культури і мистецтва заводу “Прогрес”, який щойно відкрили. Керівник студії “Диваки” зумів створити неординарний колектив, потрібний людям і зробити його конкурентоспроможним. Він був першим у Радянському Союзі госпрозрахунковим естрадно-цирковим колективом, усі 20 членів якого вже з 1985 року були штатними артистами. Колектив багато гастролював. Він побував у Болгарії, Польщі, Білорусії, де виступили майже в усіх містах. Були спільні програми з білоруським ансамблем “Сябри”. Об’їздили пів-України. У 1988 році студії “Диваки” За високу творчу майстерність присвоєно звання “Народний аматорський колектив”.

Колектив циркової студії “Диваки”, 80-і роки.

Очолюваний Валентином Моцним колектив – постійний учасник усіх загальноміських заходів, добре відомий в області та за її межами. Циркова студія “Диваки” здобувала найвищі нагороди на фестивалях та конкурсах циркового молодіжного мистецтва у Латвії, Польщі, Болгарії, країнах колишнього Радянського Союзу. Вихованець студії Заслужений артист України Анатолій Залевський, закінчивши Київське циркове училище, презентував Україну на фестивалях “Слов’янський базар”, “Таврійські ігри”, а також здобув Гран-прі Всесвітнього фестивалю циркового мистецтва в Парижі та отримав спеціальну нагороду “Золотий клоун” на Всесвітньому фестивалі циркового мистецтва в Монако. Серед видатних учнів студії Валентина Моцного – випускники та студенти Київського естрадно-циркового училища: Наталія Василюк, брати Томчуки, брати Герасименки, Денис Моцний, Анастасія Мазур, Марія Рачицька, Валерій Волинець, Ігор Гурковський та інші артисти, які присвятили  своє життя професії під назвою цирк.

Плеяда випускників Валентина Моцного поповнюється. Під його керівництвом, учнями майстра – Світланою Бардадимовою, Анатолієм Залевським, Петром Герасименком, Ігорем Ковалем створено власні циркові студії. У 2008 та 2009 роках Бердичівська циркова школа була представлена на Міжнародному фестивалі естрадно-циркових дитячих і юнацьких колективів “Понтійська арена” у м. Севастополь (дипломи за І місця у номінаціях “Золотий дебют”, “Авторська програма”, “Акробатичний етюд”, “Акробатичний дует”, “Еквілібристика”, “Повітряна гімнастика”, Гран-прі фестивалю, медалі “За творчість, професіоналізм, вагомий вклад у розвиток міжнародного мистецтва” в категорії “Професіонали”, пам’ятний знак фестивалю); Всеукраїнському конкурсі сценічних мистецтв “Українська родина” у м. Київ (Гран-прі); Міжнародному фестивалі циркового мистецтва “Вогні цирку” у м. Шакей, Литва (перше місце); Міжнародному фестивалі дитячих, молодіжних циркових колективів шкіл та виконавців “Циркове майбутнє” у м. Луганськ (Гран-прі); Міжнародному фестивалі циркового молодіжного мистецтва у м. Даугавпілс, Латвія (Гран-прі, диплом за І місце у номінації “Повітряна гімнастика”, ІІ місце у номінації “Силова акробатика”); Міжнародному фестивалі молодіжних та естрадних колективів “Молодь Європи” у м. Сєдльце, Польща.

За вагомий внесок у розвиток циркового мистецтва, високий професіоналізм, сумлінну творчу працю Валентин Володимирович Моцний неодноразово нагороджений Почесними грамотами Міністерства культури і мистецтва України, Житомирського обласного управління культури і туризму, подяками і грамотами Бердичівської міської Ради. Він також отримав державну відзнаку – “Заслужений працівник культури України” та високу нагороду – Орден міста Бердичева “За заслуги”. Вручення останньої нагороди відбулось 21 серпня 2009 року під час великого концерту, влаштованого з нагоди 30-річчя бердичівського цирку вихованцями Валентина Моцного.

Останні роки, коли Валентин Володимирович перебував на заслуженому відпочинку, згадуючи свою молодість, він казав, що першим коханням все ж таки став цирк.

Помер Валентин Моцний 5 серпня 2022 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі в секторі почесних поховань.

Джерела і література:

Коляда О. Шляхом гарту талантів. // “РІО-Бердичів”, №55 (1121) від 16.07.2013 р.


Валентин Моцний (зліва) – боксер у секції Миколи Самойлова.
Роки юності.
У туристичному поході, 1968 р.
Перші спроби еквілібру.
Юність.
І в армії не забувати про цирк.
Члени циркової студії “Диваки”.
Навчаючи молодь.
Керівник заводського клубу Едвард Свінцицький та Валентин Моцний.
З друзями, учнями та колегами по роботі, 15 червня 2008 р.
На відпочинку.
Валентин Моцний з онуком.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here