Home Проекти Постаті землі Бердичівської Мостовий Володимир Йосипович

Мостовий Володимир Йосипович

539
0
SHARE

Мостовий Володимир Йосипович (нар. 4 липня 1919, с. Хажин, Бистрицька волость, Бердичівський повіт, Київська губ., УСРР – пом. 18 жовтня 1996, Москва, Російська Федерація) – вчений, Герой Радянського Союзу, доктор, професор, тричі лауреат Державної премії, член-кореспондент Академії наук СРСР.


Мостовий Володимир Йосипович
(1919-1996).

Мостовий Володимир Йосипович народився 4 липня 1919 року в селі Хажин Бистрицької волості Бердичівського повіту (нині село Бердичівського району Житомирської області). Зростав у багатодітній сім’ї сільського вчителя, у Володимира були два рідні брати Віталій і Борис та сестра Галина.

Для Володимира Мостового умови життя ускладнилися передчасною втратою батьків. Його мати Анастасія Дем’янівна померла у 1928 році. Батько Йосип Ілліч трагічно загинув у 1937 році. Залишившись сиротами, діти виховувались у родичів. Володя зростав і виховувався у сім’ї тітки – Настасії Іванівни Юрченко (Твардійович).

З 1927 по 1931 рр. Володимир Йосипович навчався у чотирикласній Хажинській школі, де до 1929 року працював вчителем його батько. Подальшу освіту здобував у семикласній школі сусіднього села Терехове, де полюбив уроки з літератури, історії та географії.

З осені 1933 року Володимир Йосипович навчається у фабрично-заводській десятирічці міста Козятин (Вінницька область). Як згодом згадував Володимир Йосипович, у школі йому дуже сподобались уроки фізики та математики, особливо досліди з фізики. У школі діяв гурток юних техніків, у якому Володимир конструював моделі парових машин, трамвая, робочі моделі літаків. За відмінну роботу в гуртку Володимира нагородили путівкою до республіканського табору юних техніків, що поблизу Києва.

Закінчивши 9 класів Володимир Мостовий переїхав до міста Фастів, де у 1936-1937 рр. закінчив десятирічку. Любов до фізики і математики, заняття в гуртку приводять Володимир Мостового до Київського університету на фізико-математичний факультет, який він закінчив у 1941 році. Під час навчання в університеті у Володимира з ще більшим інтересом проявляється потяг до практичної роботи, особливо до науково-дослідницької.

Проте плани Володимира Мостового перервала німецько-радянська війна. У липні 1941 року Володимир Йосипович добровільно вступив до лав Червоної Армії. З початку серпня воював на Південно-Західному фронті рядовим артилеристом. У 1942 році Володимира Мостового направили на прискорені курси в артилерійське училище міста Подольськ. З нього він виходить лейтенантом і направляється у 816-й артилерійський полк, що дислокується під Ленінградом.

У 1944 році старший лейтенант Володимир Мостовий брав участь у боях на Карельському перешийку. 13 червня біля села Раутнайнен вогнем своєї батареї знищував вогневі точки ворога. 15 червня в бою у районі села Сійранмякі, штурмуючи важливу висоту, першим увірвався у ворожу траншею. На наступний день його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила 7 контратак супротивника. За бої 13-17 червня 1944 року, за виявлені мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1944 року В.Й. Мостовому присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі “Золота Зірка” (№ 3741).

У березні 1946 року Володимир Йосипович демобілізувався з лав Червоної Армії та повернувся до Києва, де вступив до аспірантури Інституту фізики Академії наук УРСР. Через деякий час успішно захистив кандидатську, згодом докторську дисертації. Проводив дослідження в галузі фізики, зокрема атомної. Звідси його запросили до Москви.

Проживаючи у Москві, Володимир Мостовий працював в Інституті атомної енергії ім. І.В. Курчатова. Володимир Йосипович став учасником першої Женевської конференції по використанню атомної енергії. Тривалий час плідно працював над створенням реакторів для атомних електростанцій, проводив дослідження у галузі нейтронної фізики.

Володимир Йосипович Мостовий та голова колгоспу “Авангард” (с. Терехове) Володимир Йосипович Жабко.

26 грудня 1984 року В.Й. Мостовий стає член-кореспондентом Академії наук СРСР (відділення атомної фізики). За кращу наукову роботу 1989 року в області фундаментальних досліджень він нагороджується премією Інституту атомної енергетики ім. І.В. Курчатова.

Могила В.Й. Мостового на Кунцевському кладовищі у Москві (дільниця 10). Фото Олени Кац, 06.05.2007 р.

До бойових нагород Володимира Йосиповича – орденів Леніна, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Червоної Зірки – за трудові заслуги додалися орден Жовтневої Революції, два ордени Трудового Червоного Прапора, орден “Знак Пошани” та ряд інших нагород. Він двічі став лауреатом Сталінської премії (1949, 1953) та лауреатом Державної премії СРСР (1973).

Володимир Йосипович був частим гостем Хажинської школи, листувався з учнями, у 1995 році подарував школі комп’ютер. Також підтримував тісні зв’язки з головою місцевого колгоспу “Авангард” Володимиром Жабком. У Хажині вулиця, на якій колись проживав Володимир Мостовий, названа його іменем. У селі Терехове в музеї історії села зберігаються матеріали про видатного вченого.

Помер Володимир Йосипович Мостовий 18 жовтня 1996 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Джерела і література:

Бедь М.М. Учений і воїн. – Бердичів: Бердичіврегіонвидав, 2004. – 64 с.

Пушкарук П.В. “Медаль за бій, медаль за труд із одного металу ллють” (Наш земляк В.Й. Мостовий) // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник “Велика Волинь” Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 22. / Відп. ред. М.Ю. Костриця. — Житомир: М.А.К., 2001. – с. 75-79.

До 70-річчя утворення Бердичівського району // “Земля Бердичівська”, №13 (15705) від 27.03.2009 р.

Московские могилы: http://moscow-tombs.narod.ru/1996/mostovoy_vi_2.htm


Приїзд В.Й. Мостового на Бердичівщину. На фото (зліва на право): голова виконкому Бердичівського району Віталій Федорович Мостовий, Володимир Йосипович Мостовий, другий секретар районного комітету КП України Микола Іванович Гордієнко. Жовтень 1990 р.
Зустріч Героя Радянського Союзу В.Й. Мостового та другого секретаря Бердичівського райкому Компартії України М.І.Гордієнка з журналістами газети “Радянський Шлях” (нині “Земля Бердичівська”).
Сидять (зліва направо): Р.Т. Воєвуцька, В.Й. Мостовий, П.С. Яцюк, Ю. Сакальський. Стоять: В.П. Космач, М.П. Пасічник, М.І. Гордієнко, Л.І. Козінчук, В.І. Карташов, Л.Т. Широких.
Жовтень 1990 року. Фото Віктора Коржука.
Могила В.Й. Мостового на Кунцевському кладовищі у Москві (дільниця 10). Фото Олени Кац, 06.05.2007 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here